5.21. Підробка документів, штампів і печаток

Фальшування (підробка) документів посягає на державне управління.

Предметом злочину є документи, які видаються державними чи громадськими організаціями, підприємствами, установами і які надають певні права чи звільняють від обов'язків (посвідчення, дипломи, атестати, трудові книжки, лікарняні листки тощо).

Склад злоиину утворюють:

а) підробка (фальшування);

б) збут підроблених документів, штампів, печаток;

в) використання завідомо підробленого документа.

Відповідальність за підробку (фальшування) документів, штампів і печаток не залежить від способу підробки, якості і кількості підробок.

За ч. 1 статті 358 КК кваліфікується підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи по-свідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звіль-

540

няє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Повторна підробка чи збут підробленого документа або вчинення цього діяння за попередньою змовою групою осіб визнається вчиненим за обтяжуючих обставин і кваліфікується за ч. 2 ст. 358 КК.

Використання завідомо підробленого іншими особами документа - за ч. З ст. 358 КК.

Підробка, збут і використання підроблених документів вчинюється умисно.

Відповідальність за підробку, збут і використання підроблених документів настає з шістнадцяти років. Особа, яка підробила документ, не підлягає відповідальності за його використання чи збут, а лише за підробку цього документа за ч. 1 ст. 358 КК.