<<
>>

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробленні проблеми адміністративно - правового регулювання здійснення контролю за нотаріальною діяльністю в умовах докорінного реформування інституту нотаріату та переходу до нотаріату латинського типу, формулювання обґрунтованих теоретичних узагальнень, а також пропозицій щодо удосконалення законодавства та приведення його у відповідність до національних правових традицій та міжнародних стандартів.

Найбільш важливими є такі висновки.

1. В історії розвитку контролю за нотаріальною діяльністю необхідно виділяти 5 етапів: 1) до ХУ ет., охоплює три періоди: до середини ХІ ст.; середина ХІ ст. - ХІІ ст.; ХІІ - ХУ ст.; 2) ХУ ст. - 1730 р., охоплює три періоди: ХУ - середина ХУІ ст.; середина ХУІ ст. - 1649 р.; 1649 - 1730 рр.

3) 1730 - 1917 рр., охоплює два періоди: 1730 - 1866 рр.; 1866 - 1917 рр. 4) 1917 - 1991 рр., охоплює чотири періоди: 1917 - 1923 рр.; 1923 - 1937 рр.; 1937 - 1974 рр.; 1974 - 1991 рр. 5) з 1991 р. - до сьогодні, охоплює два періоди: 1991 - 2008 рр.; 2008 р. - до сьогодні.

2. Нормативно-правові акти, що регулюють порядок здійснення контролю за нотаріальною діяльністю, доцільно об’єднати в кілька окремих груп, які відповідають основним напрямам здійснення державного контролю за нотаріальною діяльністю: 1) нормативно-правові акти, що визначають загальні засади здійснення державного контролю за нотаріальною діяльністю; 2) що визначають межі державного контролю за допуском до посади нотаріуса та забезпечення високого професійного рівня нотаріусів; 3) що визначають межі державного контролю за приватною нотаріальною діяльністю; 4) що визначають межі державного контролю за дотриманням встановленого порядку ведення нотаріального діловодства та звітності; 5) що визначають межі фінансового контролю за нотаріальною діяльністю.

3. Контроль за нотаріальною діяльністю є однією з основних функцій державного управління у сфері нотаріату, реалізація якої спрямована на запобігання, виявлення та припинення порушень встановленого у нормативно - правових актах порядку організації та здійснення нотаріальної діяльності, своєчасне вжиття заходів, спрямованих на їх повне та своєчасне усунення, визначення законності, доцільності й ефективності надання нотаріальних послуг, а також забезпечення ефективного функціонування та подальшого розвитку нотаріату як інституту позасудового захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб.

4. Основними ознаками контролю за нотаріальною діяльністю, які дозволяють розглядати його як самостійну функцію державного управління у сфері нотаріату, є такі: 1) є невід’ємним від держави і виступає складовою частиною державної діяльності; 2) є самостійною складовою функціональної системи управління нотаріатом і може відігравати як основну, так і допоміжну роль в управлінні нотаріальною діяльністю; 3) має правову природу, що передбачає його максимальну регламентацію нормативно-правовими актами;

4) має цілеспрямований характер; 5) має неоднорідний характер; 6) має активний, динамічний, державно-владний характер; 7) передбачає настання юридичних наслідків; 8) складається з низки послідовних, взаємообумовлених стадій; 9) передбачає детальну регламентацію процедури його здійснення; 10) має безперервний, систематичний характер.

Стратегічною метою контролю за нотаріальною діяльністю є запобігання, виявлення та припинення порушень встановленого у нормативно-правових актах порядку організації та здійснення нотаріальної діяльності, своєчасне вжиття заходів, спрямованих на їх повне та своєчасне усунення, а також забезпечення ефективного функціонування та подальшого розвитку нотаріату як інституту позасудового захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб.

5. Об’єктом контролю за нотаріальною діяльністю є суспільні відносини, що складаються у сфері організації нотаріату в Україні.

Основний предмет контролю за нотаріальною діяльністю становлять безпосередні (фактичні) правовідносини, що виникають з приводу дотримання встановленого Законом порядку і правил: 1) допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності; 2) організації нотаріальної діяльності державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, приватних нотаріусів;

3) вчинення нотаріальних дій державними та приватними нотаріусами, а також іншими уповноваженими на це посадовими особами; 4) надання додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов’язані з учинюваними нотаріальними діями, та справляння плати за їх надання; 5) ведення нотаріального діловодства, звітності та архіву нотаріуса; 6) видачі та анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 7) зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності. Додатковим предметом контролю за нотаріальною діяльністю є: 1) загальний професійний рівень нотаріуса; 2) дотримання нотаріусами фінансового та податкового законодавства; 3) дотримання нотаріусами встановлених обмежень, пов’язаних зі здійснюваною нотаріальною діяльністю; 4) дотримання нотаріусами правил зберігання та розголошення нотаріальної таємниці; 5) дотримання нотаріусами правил професійної етики та антикорупційного законодавства.

6. Під суб’єктами здійснення контролю за нотаріальною діяльністю необхідно розуміти цілісну систему уповноважених державою органів, установ, організацій, посадових осіб, громадськості, які здійснюють послідовну та цілеспрямовану контрольну діяльність на підставі та в межах, що встановлені в чинному законодавстві, спрямовану на підвищення якості та ефективності організації і функціонування нотаріату. Залежно від характеру та змісту контрольних повноважень усі суб’єкти, які здійснюють контроль за нотаріальною діяльністю, можуть бути класифіковані наступним чином: 1) суб’єкти, що здійснюють державний контроль за нотаріальною діяльністю (суб’єкти, наділені загальною, предметною та спеціальною компетенцією у сфері здійснення контролю за нотаріальною діяльністю, а також суди);

2) суб’єкти, що здійснюють недержавний контроль за нотаріальною діяльністю (корпоративний і громадський).

7. Формування національного механізму контролю за нотаріальною діяльністю в обов’язковому порядку має відбуватись з урахуванням таких вихідних постулатів латинського нотаріату: нотаріальна функція має публічний характер, визнається державною і здійснюється нотаріусом від імені держави; нотаріус є представником держави, наділений державною владою, однак, здійснюючи нотаріальну функцію, є незалежним як особа вільної юридичної професії; держава зберігає за собою повноваження адміністративно-правового регулювання нотаріату та здійснення контролю за нотаріальною діяльністю; державний контроль за нотаріальною діяльністю поєднується з корпоративним контролем; контроль за нотаріальною діяльністю багатоетапний, починаючи від допуску особи до професії нотаріуса й закінчуючи припиненням нотаріальної діяльності; держава суворо контролює дотримання законодавчо встановленої процедури призначення на посаду нотаріуса; основна роль у системі суб’єктів державного контролю за нотаріальною діяльністю відводиться адміністративним органам, зокрема Мін’юсту та його територіальним органам; корпоративний контроль за нотаріальною діяльністю здійснюють незалежні від держави громадські професійні об’єднання нотаріусів, членство нотаріусів у яких є обов’язковим; високий ступінь розвитку професійного самоврядування нотаріусів.

8. З метою удосконалення адміністративно-правового регулювання державного контролю за нотаріальною діяльністю доцільно вжити цілий ряд заходів, основними з яких є наступні: розроблення та затвердження нової концепції реформування інституту нотаріату; прийняття нового Закону України «Про нотаріат», який би повною мірою відображав загальновизнані принципи латинського нотаріату; оптимізація та уніфікація нормативно-правових актів у сфері контролю за нотаріальною діяльністю; забезпечення оптимального балансу державного контролю за нотаріальною діяльністю та внутрішнього саморегулювання нотаріального корпусу; чітке законодавче визначення основних напрямів, форм, методів і способів здійснення контролю за нотаріальною діяльністю, а також системи суб’єктів, наділених контрольними повноваженнями; максимальна законодавча деталізація напрямів, форм, методів і порядку реалізації основних механізмів контролю за нотаріальною діяльністю; розширення меж корпоративного і громадського контролю за нотаріальною діяльністю.

<< | >>
Источник: МАРТИНЮК ОЛЕНА АНТОНІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА НОТАРІАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. Висновки до розділу 4
  2. ВИСНОВКИ:
  3. Стаття 148. Дослідження висновку експерта
  4. 3,1. Участь у справі органів державної влади та місцевого самоврядування для подання висновків та висловлення своєї думки щодо вирішення справи по суті
  5. Дослідження висновку експерта
  6. Стаття 189. Дослідження висновку експерта
  7. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
  8. Чи може суд касаційної інстанції скасувати судове рішення суду першої чи апеляційної інстанцій з тих підстав, що при новому розгляді ці суди не виконали і не врахували тих висновків і мотивів, які для них є обов'язковими і були зазначені в ухвалі про скасування попереднього судового рішення?
  9. Висновки до розділу.
  10. ВИСНОВКИ:
  11. 1.4. Висновки до розділу.
  12. ВИСНОВКИ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -