Система нотаріального права України

Важливу роль у вітчизняній системі права відіграє нотаріат як орган безспірної цивільної юрисдикції та превентивного правосуддя, уповноваженого вчиняти нотаріальні акти, що мають доказову силу та публічне визнання^[52].

При визначенні системи нотаріального права слід враховувати основні положення загальної теорії права, у яких наголошується на тому, що система права являє собою єдність і розмежування взаємопов’язаних галузей права — найбільш значних центральних ланок структури права, які регулюють основні види суспільних відносин.

Певна система притаманна й кожній галузі права, зокрема нотаріальному праву. Ознаками кожної галузі права, в тому числі й нотаріального, є узгодженість і спільність нормативного матеріалу, обумовленого соціально- економічними і організаційно-правовими факторами.

Найважливішими підставами для виділення нотаріального права в окрему галузь є:

— наявність особливого самостійного предмета регулювання;

— існування спеціальних джерел права;

— специфіка та своєрідність об’єктів, з приводу яких складаються нотаріальні відносини;

— особлива соціальноекономічна значущість нотаріальних відносин і тих правових актів та норм, що їх регулюють.

Предметом нотаріального права є ті суспільні відносини, що виникають із приводу проведення самої нотаріальної діяльності, а також відносини з приводу вчинення нотаріальних дій, які виникають між нотаріусом та клієнтом, між нотаріусом та державними органами.

Виходячи з цього, можна сформулювати поняття системи нотаріального права: система нотаріального права являє собою сукупність логічно і послідовно розміщеного нормативного матеріалу за правовими інститутами, норми яких у комплексі закріплюють основні принципи, форми і порядок здійснення нотаріальної діяльності, регулюють відносини, що виникають між нотаріусами, між нотаріусами і державою, між нотаріусами та особами, щодо яких учиняються нотаріальні дії, в процесі здійснення нотаріальної діяльності.

На нашу думку, в Україні вже дозріла думка про існування двох окремих галузей права: нотаріального права та нотаріально-процесуального права^[53].

Дійсно, у процесі становлення і розвитку сучасної системи органів цивільної юрисдикції (суду, господарського суду, нотаріату), діяльність яких тісно взаємопов’язана (чим забезпечуються всебічна й ефективна охорона і захист суб’єктивних цивільних прав фізичних і юридичних осіб), склалася нова система цивілістичних процесуальних галузей. Її складають: цивільне процесуальне право, предметом якого є відносини, що виникають при здійсненні правосуддя з цивільних справ; господарське процесуальне право, предметом якого є розгляд справ у господарському суді; нотаріальне процесуальне право, що регламентує процесуальну діяльність нотаріату.

Нотаріальне право, як і нотаріальнопроцесуальне право — це окремі комплексні підгалузі права. Предметом нотаріального права є суспільні відносини, що виникають в сфері організації і здійснення нотаріальної діяльності, а також відносини у сфері державного управління нотаріальною діяльністю, а предметом нотаріальнопроцесуального права є відносини з приводу вчинення нотаріальних дій, які виникають між нотаріусом та клієнтом, між нотаріусом та державними органами.

Нотаріальне право як система норм регулює комплекс різноманітних суспільних відносин, що складаються в процесі здійснення нотаріальної діяльності та вчинення нотаріальних дій. У цій внутрішньо узгодженій системі правові норми, блоки і елементи розміщені в ієрархічній послідовності. Правові інститути, їх елементи і блоки визначають права та обов’язки нотаріусів (незалежно від того, чи є нотаріус державним, чи займається приватною нотаріальною діяльністю) щодо вчинення нота ріальних дій, регламентують відносини щодо порядку вступу до професії нотаріуса, правові основи здійснення нотаріальної діяльності, загальні правила вчинення нотаріальних дій тощо.

Нотаріальне право як систематизована галузь регулює певну групу комплексних суспільних відносин і являє собою, таким чином, комплекс ну інтегровану галузь права.

На думку Л. К. Радзієвської та С. Г. Пасічник, нотаріальне процесуальне право не є самостійною галуззю права. Ми підтримуємо думку вказаних авторів, що нотаріальне процесуальне право є самостійним щодо цивільного процесуального права, оскільки діяльність нотаріальних органів має безспірний характер, під час вчинення нотаріальних дій не використовується змагальна форма процесу, нотаріус встановлює юридичні факти в основному на підставі документів^{[54] [55]. Такої самої позиції дотримується В. Черниш[56]. Але не погоджуємося з тим, що нотаріальне процесуальне право входить до предмета регулювання ад міністративного процесуального права.}

Виходячи зі структурної побудови нотаріату і характеру здійснення нотаріальних дій, на думку Ф. М. Медвідя, В. Ф. Усенка, Я. Ф. Медвідя, є всі підстави вважати, що нотаріальне процесуальне право є самостійною галуззю права, яка має тісний зв’язок з іншими галузями матеріального і процесуального права, зокрема цивільним, цивільнопроцесуальним, сі мейним, земельним, житловим та адміністративним правом.

Подібної думки притримуються С. Я. Фурса та Є. І. Фурса, скі стверджують, що нотаріат в Україні слід розглядати у єдності двох складових:

— Організація нотаріату як системи, що має забезпечити вчинення нотаріальних дій по всій території України та за її межами, а також зберігати документи та інформацію про вчинені нотаріальні дії протягом встановленого терміну;

— Процесуальна діяльність нотаріусів та інших посадових осіб, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, щодо безпосереднього вчинення нотаіріальних дій відповідно до встановленої у законодавстві процедури^{56 [57] [58] [59].}

Як і В. М. Черниш, ми поділяємо концепцію О. Неліна, що нотаріальне процесуальне право необхідно віднести до комплексних галузей права, які об’єднують у собі норми різної галузевої належності, як матеріальноправові, так і організаційні та процесуальноправові. Воно сформувалося як комплексна галузь з відокремленим предметом регулювання і системою правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері взаємодії різних галузей права у зв’язку з необхідністю регулювання нотаріальної діяльності та у процесі здійснення нотаріальних дій між нота ріальними органами та особами, які •-59

звертаються за вчиненням цих дій.

На нашу думку, нотаріальне процесуальне право є інтегрованою комплексною галуззю права та пов’язане з цивільним, господарським, земельним, податковим та іншими галузями права, без яких неможливе вчинен ня нотаріальних дій для суб’єктів, які звернулися, незалежного від форм господарювання, для громадян, осіб без громадянства, іноземців, а також інших установ та організацій, в тому числі державних органів.

Ми погоджуємося з думкою В. М. Черниша, що доцільно норми матеріального права врегулювати новим Законом України «Про нотаріат», а норми процесуального права — Нотаріальнопроцесуальним кодексом (або Законом України «Про нотаріальний процес» або «Про нотаріальне провадження».

Ми також поділяємо думку В. М. Черниша щодо доцільності розмежування поняття «законодавство про нотаріат» та «наука про нотаріат», оскільки останнє пропонується вважати більш широким поняттям, яке включає в себе як одне з основних джерел для дослідження законодавство про нотаріат. З метою адаптації українського законодавства до законодавства країн Європейського співтовариства доцільно у сучасній системі права України відвести місце не тільки нотаріальному процесу, а й нотаріальній науці. За загальноприйнятою термінологією можна говорити, що нотаріальна наука повинна отримати статус галузі права, якщо розгляда ти її як комплексну, оскільки вважається нераціональним досліджувати процедуру вчинення нотаріальних проваджень без суб’єктів, які належать до організаційної структури нотаріату.

Нотаріальне право слід розглядати як галузь права, галузь правової науки і навчальної дисципліни.

Нотаріальне право як одна із галузей юридичної науки — це система наукових знань, правових ідей, теоретичних поглядів, понять, а також знань про правовий статус нотаріуса, про порядок здійснення ними нота ріальної діяльності, а також порядок вчинення нотаріусами нотаріальних дій, які становлять предмет нотаріального права.

Система науки нотаріального права являє собою теоретичні положен ня про предмет, методи, джерела, суб’єктів і об’єктів нотаріального права, про нотаріальні правовідносини, про правові основи здійснення контролю за нотаріальною діяльністю тощо.

Наука нотаріального права вивчає також міжнародне законодавство в порівняльноправовому його аналізі, правове регулювання нотаріальної діяльності у зарубіжних країнах.

Нотаріальне право як навчальна дисципліна являє собою систему наукових знань про нотаріальне право — галузь права і законодавства, при значеного для вивчення у відповідних навчальних закладах, передусім — юридичних.

Мета курсу — вивчення правових основ організації нотаріату, взаємини органів нотаріату між собою, нотаріусів, уповноважених осіб на вчинення нотаріальних дій та державних органів, суб’єктів нотаріальної діяльності, порядок вчинення нотаріальних дій, ведення нотаріального діловодства, тобто те, що складає предмет нотаріального права України.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст поняття нотаріату.

2. Назвіть функції нотаріату.

3. Визначте предмет нотаріального права.

4. Визначте методи нотаріального права.

5. Охарактеризуйте принципи нотаріату.

6. Назвіть джерела нотаріального права.

7. Що таке система нотаріального права?

Список рекомендованих джерел

Основна література

1.

2. Дякович М.М. Нотаріальне право України: Навч. посіб. К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ. 2009. 683 с.

3. Дякович М.М. Хрестоматія нотаріального права України: Навч. посібн. Істина, 2018. 480 с.

4. Комаров В.В., Баранкова В.В. Нотариат и нотариальный процесс: Учебник. Харьков: Консум, 1999. 240 с.

5. Комаров В.В., Баранкова В. В. Нотаріат в Україні: підручник. Х.: Право, 2011. 384 с.

6. Майкут Х. В. Нотаріат: курс лекцій. Львів.: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. 212 с.

7. Медвідь Ф. М., В. Ф. Усенко Ф. М., Медвідь Я. Ф.. Нотаріальний процес в Україні: навчальний посібник / За ред. Ф. М. Медвідя. К.: Атіка. 2006. 324 с.

8. Нотаріат в Україні: Навч. Посіб. / за ред. В.М. Бесчастного. К.: Знання,

2008. 494 с.

9. Нотаріат в Україні: Навчальний посібник / Ю. В. Нікітін, С. С. Бичкова, А. Г. Чубенко, В. К. Матвйчук, Е. О. Гіда, Т. П. Устимнко, Н. О. Чучкова.- 4-е вид., доп. і перероб. / За заг ред. Ю. В. Нікітіна. КВНЗ « Національна академія управління»; «Алерта», 2016. - 586 с.

10. Нотаріат України : Книга 1. Організація нотаріату з практикумом: Підручник у трьох книгах / за заг. ред. С. Я. Фурси.- 3-є вид., доповн. І переробл.К.: Алерта, 2015. 484 с.

11. Радзієвська Л.Е., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвської. К.: Юрінком Інтер, 2000.

12. Сміян Л.С., Нікітін Ю.В., Хоменко П.Г. Нотаріат в Україні: Навчальний посібник (2-е вид., стереотип.) [Текст] За ред. Ю. В. Шкітіна. К.: КНТ, 2008. 632 с.

13. Теорія нотаріального процесу: Науково-практичний посібник /За заг. ред. С. Я. Фурси. К.: Алерта; Центр учбової літератури, 2012. 920 с.

14. Фурса С. Я., Фурса Є. І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. К.: А.С.К., 2001. 976 с.

Спеціальна література

1. Бережна І. Г. Способи захисту цивільних прав та інтересів нотаріусом. Форум права. 2012. № 4. С. 79-84. URL: http://arhive. nbuv.gov.ua/e- j ournals/FP/2012-4/12bigtin.pdf.

2. Василина Наталія. Потрібно підвищити роль нотаріату в законотворчості країни. Нотаріат України. 2015. № 1-2. (13-14). С. 4-8.

3. Долинська М.С. Законодавство України про нотаріат: характеристика та особливості. Актуальні проблеми держави та права. Випуск 63. 2012. С. 568­575.

4. Долинська М.С. Основні принципи українського нотаріального права. Науковий Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Львів, 2012. Вип. 1 С. 99-108.

5. Долинська М. С. Нотаріальне процесуальне право України: поняття та джерела. Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 6. С. 101-104. URL: http://www.pap.in.ua/6_2017/29.pdf

6. Долинська М.С. Поняття, предмет та методи українського нотаріального права. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 2(59). С.186- 194.

7. Долинська М.С. Становлення та розвиток законодавства про нотаріальну діяльність в Україні: автореф. дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.01 /Львів: Львівський нац.ун-т імені Івана Франка. 2017. 40 с.

8. Долинська М.С. Становлення та розвиток законодавства про нотаріальну діяльність в Україні. дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.01/ Львів: Львівський нац. ун­т імені Івана Франка. 2017. 465 с.

9. Долинська М. С. Становлення та розвиток правового регулювання нотаріальної діяльності в Україні: монографія. ЛьвДУВС, 2015. 988 с.

10. Долинська М.С. Функції українського нотаріату: поняття та види. Форум права. 2011. № 4. С. 208-212.

11. Досінчук К. Ф. Поняття, завдання та функції нотаріату в Україні: окремі аспекти. Часопис Київського університету права. 2013. С. 131-134.

12. Дякович М.М. Нотаріальний акт як інструмент охорони (захисту) прав та законних інтересів учасників цивільних правовідносин. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2013. № 9. С. 20-27. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2013_9_4

13. Майкут Х. В. До питання нотаріальної форми захисту цивільних прав. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція.

2013. Вип. 6-1(2). С. 65-68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2013_6- 1(2)__18

14. Мацегорін О. І. Поняття та зміст захисту цивільних прав. Часопис Київського університету права. 2011. № 3. С. 143-147.

15. Паламарчук Н. В. Форма і способи захисту цивільних прав нотаріусом.

Молодий вчений. 2014. № 6(2). С. 114-118. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2014_6(2)__ 33

16. Підлубна Т. М. Нотаріальна форма захисту цивільних прав та інтересів. Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство.2010. Вип. 533. С. 44-48.

17. Цивільний кодекс України : Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням пози- цій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). Т. 1: Загальні положення / За ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Серія «Коментарі та аналітика». Х. : ФОП Колісник А. А., 2010. 320 с.

18. Черниш В. М. Нотаріат як наука та навчальна дисципліна. Юридична Україна. 2013. № 1. С. 17-21.

19. Чижмарь К. І. Поняття нотаріату: питання правової природи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2014. № 9-1. С. 138- 140.

20. Яроцький В. Л., Борисова В. І., Спасибо-Фатєєва І. В., Жилінкова І. В. Приватноправові механізми здійснення та захисту суб’єктивних прав фізичних та юридичних осіб : колективна монографія / За наук. ред. проф. В. Л. Яроцького. Х. : Юрайт, 2013. 272 с.

Нормативно-правові акти

1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25. Ст. 131.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356.

4. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18. Ст. 144.

5. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21. Ст. 135.

6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40 /40-42/. Ст. 492.

7. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. №№ 13-17. Ст. 112.

8. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. №3425-ХП. Відомості Верховної Ради України. 1993. №39. Ст. 383.

9. Про внесення змін до Закону України « Про нотаріат»: Закон України від 1 жовтня 2008 р. № 614-V. Відомості Верховної Ради України. 2009 р. № 13. Стор. 449. Ст. 161.

10. Про заставу: Закон України. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 47. Ст. 642.

11. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 № 898-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 38. Ст. 313.

12. Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання нотаріальної діяльності: Закон України від 6 вересня 2012 р. № 5208-VI // Урядовий кур’єр від 17.10.2012. - № 189.

13. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14 жовтня 2014 року за № 1702-VII. Голос України від 08.11.2014. № 216.

14. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів: Закон України від 14 жовтня 2014 року за № 1701-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР).2014,. № 46, ст.2048.

15. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. № 1906-ІУ. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2004. № 50. Ст.540.

16. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7- 93. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1993. № 13. Ст.113.

17. Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України: Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5. Офіційний вісник України від 08.07.2011. 2011 р.. № 49 стор.9. Ст. 1984.

18. Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015. № 17. Офіційний вісник України від 30.01.2015.2015 р., № 6. стор. 45. Ст. 127.

19. Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923 URL: 7акоп.габа.доу.иа/1а№з/зйо’№/923-2011-п

20. Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування: Наказ Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 р. № 3306/5. Офіційний вісник України. 2011. № 91. - Ст. 172.