Предмет і методи нотаріального права

Предмет правового регулювання — це сукупність суспільних відносин, урегульованих правом.

Предмет нотаріальної діяльності складається з двох частин: саме провадження нотаріальної діяльності, а також вчинення уповноваженими на це органами нотаріальних дій.

Заслуговує на увагу думка Г. Г. Черемних, що предметом регулювання у сфері здійснення нотаріальної діяльності є суспільні відносини, які складаються у процесі вчинення нотаріусом та іншими уповноваженими особами нотаріальних дій. Однією зі сторін цих відносин є нотаріус або інша особа, яка уповноважена законом вчиняти нотаріальні дії, а з другої — громадяни і юридичні особи, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій.

Тобто предметом нотаріального права є суспільні відносини, що виникають з приводу проведення самої нотаріальної діяльності, а також відно сини з приводу вчинення нотаріальних дій, які виникають між нотаріусом та клієнтом, між нотаріусом та державними органами.

Багатьма авторами охарактеризовано нотаріальну діяльність.

Основними ознаками нотаріальної діяльності є:

1) здійснення нотаріальної діяльності, визначеної в ст. 1 Закону України «Про нотаріат» спеціальними органами, зокрема нотаріусами;

2) нотаріальна діяльність провадиться з метою надання юридичної вірогідності посвідчених нотаріусами прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій;

3) вчинення нотаріальних дій від імені держави та відповідно до законодавства України;

4) діяльність під особисту відповідальність приватного нотаріуса за шкоду, заподіяну особі внаслідок незаконних дій або недбалості відповідно до ст. 27 Закону України «Про нотаріат»;

5) повноваження щодо вчинення нотаріальних дій;

6) некомерційний характер нотаріальної діяльності тощо.

На думку С. Я. Фурси та Є. І. Фурси, змістом діяльності нотаріату є два глобальних та стратегічних завдання — правоохоронна та правозахисна діяльність, які покладено державою на спеціальну структуру органів та додатково на окремих посадових осіб^[33].

Нотаріальна діяльність — це професійна непідприємницька діяльність нотаріусів, спрямована на сприяння громадянам, підприємствам, установам та організаціям у здійснення їх права на захист законних інтересів, яка здійснюється шляхом вчинення ними нотаріальних дій відповідно до чинного законодавства України.

Предметом нотаріальної діяльності є безспірні справи, тобто в нотаріальному порядку підлягають укладенню лише ті правочини, які відповідають волі сторін.

Предмет нотаріальної діяльності загалом складається з двох частин: саме провадження нотаріальної діяльності, а також порядок вчинення нотаріальних дій уповноваженими на це органами. Під методом правового регулювання розуміють сукупність засобів, прийомів, за допомогою яких правило впливає на суспільні відносини3.

При організації нотаріальної діяльності та вчинення нотаріальними органами нотаріальних дій виникають суспільні відносини, що включають елементи різних відносин, які випливають з різних галузей права, в т. ч. цивільного, адміністративного, податкового, сімейного, земельного, аграрного. Тому для нотаріального права, як і для більшості інших галузей права, властиві такі головні прийоми юридичного впливу:

— публічно-правовий (імперативний, або адміністративно-правовий) та

— приватноправовий (диспозитивний, або цивільно-правовий) методи правового регулювання.

Імперативний метод полягає в тому, що регулювання зверху вниз здійснюється на владноімперативних засадах.

Диспозитивний метод полягає в тому, що:

1) особа, яка отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, самостійно визначає: чи буде вона працювати у державній нотаріальній конторі, чи займатися приватною нотаріальною практикою; нотаріальний округ, в якому вона здійснюватиме свою діяльність, та інше;

2) юридична рівність сторін — учасників нотаріального процесу;

3) ініціатива сторін при встановленні правовідносин щодо вчинення певних нотаріальних дій;

4) можливість вибору учасниками нотаріального процесу варіанту поведінки, яка не суперечать чинному законодавству.

Отже, при регулюванні нотаріальних відносин в основному використовуються два основні методи: імперативний та диспозитивний.

Поряд із використанням зазначених загальноправових методів в нотаріальному праві, зважаючи на специфіку ведення нотаріальної діяльності, використовуються специфічні способи впливу на поведінку суб’єктів нотаріальних правовідносин, зокрема нотаріусів (наприклад, припинення нотаріальної діяльності, зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, рекомен дації, уповноваження).

Тому слід вести мову про наявність характерного для нотаріального права змішаного методу правового регулювання, який включає в себе імперативний та диспозитивний методи, способи і прийоми регулювання нотаріальних відносин та передбачає здійснення нотаріальної діяльності та учинення нотаріальними органами нотаріальних дій з дотриманням норм чинного законодавства України^[34].

Отже, нотаріальна діяльність — це професійна непідприємницька діяльність нотаріусів, спрямована на сприяння громадянам, підприємствам, установам та організаціям у здійснення їх права на захист законних інтересів, яка здійснюється шляхом вчинення ними як нотаріальних дій відповідно до чинного законодавства України, так вчинення інших нотаріальних дії, передбачених законодавством України, з метою надання їм юридичної вірогідності.

3.