ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення сутності та особливостей адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури України.

1. Доведено, що незважаючи на те, що роль прокуратури в системі правоохоронних органів останнім часом хоча й зазнавала певних змін, обумовлених особливостями соціального, економічного та політичного розвитку країни, однак специфіка місця органів прокуратури у національному правоохоронному механізмі залишилась майже незмінною та полягає у тому, що вона контролює та координує діяльність інших правоохоронних органів, забезпечуючи належний рівень законності, злагодженості, ефективності та результативності їх діяльності.

2. Під адміністративними процедурами в діяльності органів прокуратури запропоновано розуміти встановлений за допомогою відповідних нормативно - правових актів порядок здійснення органами та посадовими особами органів прокуратури своїх повноважень як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Значення адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури полягає у тому, що за допомогою саме упорядкованих адміністративних процедур зазначений орган державної влади найбільш ефективно використовує надані йому державою ресурси задля досягнення мети його діяльності.

3. Запропоновано власну класифікацію адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури, які об’єднано у такі групи: а) залежно від їх спрямування: зовнішньо - організаційні та внутрішньоорганізаційні; б) залежно від характеру: правотворчі, правозастосовні; контрольно - наглядові; в) залежно від змісту: регулятивні та охоронні.

4. Під процедурою прийняття на службу до органів прокуратури запропоновано розуміти встановлений чинним законодавством порядок дій, якого мають дотримуватися органи прокуратури та громадяни, що мають намір вступити на службу до даних органів, для того, щоб між першими та другими виникли службово - трудові відносини.

5. Доведено, що правове закріплення відповідних адміністративних процедур проходження державної служби в органах прокуратури має важливе значення з точки зору забезпечення як внутрішньоорганізаційної, так і зовнішньої діяльності органів прокуратури України, адже від того, наскільки оптимально буде організовано процес проходження служби в органах прокуратури, значним чином залежить якість та ефективність функціонування всього правоохоронного механізму України в цілому.

6. На підставі аналізу норм чинного законодавства України обґрунтовано, що процедура припинення державної служби в органах прокуратури за власним бажанням має певні недоліки. Зокрема, на нашу думку, в першу чергу слід вказати положення статті 58 Закону України «Про прокуратуру» від 2014 року, де йдеться мова про те, що: «прокурор продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення». Запропоновано зазначену частину вказаної статті виключити із Закону України «Про прокуратуру». Натомість варто зазначити, що: «Особа, яка подала заяву про звільнення з органів прокуратури України за власним бажанням, відсторонюється від виконання нею своїх службових повноважень до того часу, поки не буде прийнято рішення про її звільнення, або працівник, який подав відповідну заяву, сам її не відкликає». Закріплення такого положення є необхідним, оскільки, на нашу думку, особа, що має намір залишити таку відповідальну посаду, не може використовувати свої повноваження, адже рівень довіри до неї дещо знижується, оскільки працівник, який має намір звільнитись, матиме можливість використати свої повноваження у власних корисливих

інтересах.

Акцентовано увагу, що спірним моментом у правовому регулюванні адміністративних процедур припинення служби в органах прокуратури є те, що у Законі України «Про прокуратуру», на відміну від Закону України «Про державну службу», не визначено положення про те, що прокурор, який має намір звільнитися за власним бажанням, протягом 14 днів має право відкликати свою заяву.

7. Виокремлено наступні основні юрисдикційні адміністративні процедури в діяльності органів прокуратури, зокрема: 1) притягнення до дисциплінарної відповідальності (під дисциплінарним провадженням стосовно працівників органів прокуратури запропоновано розуміти встановлений нормами чинного законодавства України механізм розгляду справ про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів прокуратури); 2) провадження у справах про адміністративні правопорушення; 3) провадження за скаргами фізичних чи юридичних осіб.

8. Під поняттям «процедура прийняття та реалізації управлінських рішень в органах прокуратури» запропоновано розуміти встановлений нормами чинного законодавства порядок дій, які має вчинити уповноважений орган чи особа для організації ефективної діяльності органів прокуратури. Констатовано, що прийняття та реалізація управлінських рішень є невід’ємним аспектом діяльності органів прокуратури України та їх посадових осіб. Доведено, що проблема прийняття та реалізації зазначених управлінських рішень в органах прокуратури полягає у тому, що відповідні процедури не дістали належного закріплення ні в новому Законі України «Про прокуратуру», ні в жодному іншому подзаконному нормативно - правовому акті.

9. Під правоохоронними адміністративними процедурами в діяльності органів прокуратури запропоновано розуміти встановлений чинним законодавством порядок реалізації органами прокуратури України завдань і функцій, спрямованих на забезпечення охорони та захисту прав і свобод людини, забезпечення дотримання законності в державі суб’єктами владних повноважень, забезпечення реалізації правоохоронної функції держави, шляхом застосування заходів як примусу, так і переконання.

10. З метою вдосконалення окремих адміністративних процедур у діяльності органів прокуратури обґрунтовано необхідність вирішення таких проблемних моментів: 1) потребує перегляду визначення термінів здійснення дисциплінарного провадження, адже вони є дуже затягнутими у часі, а основною особливістю дисциплінарної відповідальності є те, що вона носить виховний характер та має бути оперативною; 2) потребує вдосконалення процедура визначення підстав для притягнення до дисциплінарної

відповідальності.