Істероїдний (демонстартивний) тип акцентуації

Особливості прояву акцентуації. Такі типи добре пристосовуються до різних ситуацій. Раціональна поведінка виражена слабо. У наявності емоційна поведінка.

Істероїдні риси нерідко намічаються з ранніх років.

Істероїдні підлітки повністю можуть задовольнити свою потребу бути в центрі уваги, беручи участь у художній самодіяльності, виступах молодіжних естрадних ансамблів, виконуючи обов’язки диск-жокея в школі на дискотеках, екскурсовода в шкільному музеї тощо. Надалі їм можна порекомендувати професії адміністратора, офіціанта, манекенниці, стюардеси, тобто такі види діяльності, де вони будуть «на виду».

Домінуючі риси: егоцентризм, ненаситна спрага постійної уваги до своєї особи, замилування собою, шанування, співчуття до себе. У найгіршому разі віддається перевага навіть обуренню чи ненависті, спрямованим на їх адресу, але тільки не байдужність, тільки не перспектива залишитися непоміченим (“прагнучі підвищеної оцінки”, за К. Шнайдером^[33]). Усі інші якості істероїда живляться цією рисою. Сугестивність, яку нерідко висувають на перший план, відрізняється вибірковістю: від неї нічого не залишається, якщо обстановка навіювання чи саме навіювання не ллють воду на млин егоцентризму. Обман і фантазування цілком спрямовані на прикрашання своєї персони. Удавана емоційність обертається відсутністю глибоких і щирих почуттів при великій експресії емоцій, театральності, схильності до красування і позерства.

Особливості спілкування. У такої особи коло спілкування - це ті, хто явно чи неявно виражає своє замилування нею, боготворить її здібності і талант; вона докладає чимало зусиль для розширення кола шанувальників. Такий тип перебірливий у знайомствах і дружбі: це, як правило, або дуже відомі люди (щоб частина слави дісталася йому), або люди, які в чомусь програють йому(для більшого контрасту з його власними здібностями).

Особливості поведінки в конфліктах. Його ставлення до людей головним чином визначається тим, як вони ставляться до нього. Він легко долає поверхневі конфлікти, милуючись своїми стражданнями і стійкістю, добре пристосовується до різних ситуацій, при цьому раціональної поведінки його не видно, а проявляється емоційність. Планування своєї діяльності такі особи здійснюють ситуаційно і слабо втілюють плани в життя. Копіткої і систематичної роботи вони уникають. Але не уникають конфліктів, у ситуації конфліктної взаємодії почувають себе вельми непогано.

Конфліктогені ситуації: вільне чи мимовільне зачіпання його самолюбства; байдужість з боку навколишніх, а тим більш свідоме ігнорування його особистості; критика його досягнень, здібностей і таланту; вимушена самотність чи обмеження кола його спілкування, шанувальників; неможливість виявити себе повною мірою; потрапляння в безглузде чи смішне становище; відсутність яскравих подій і можливостей проявити свої здібності; вимушене перебування в постійному психічному чи фізичному напруженні; удари по егоцентризму, викриття його вимислів, а тим більше їх висміювання.

Позитивні риси: ініціативність і завзятість; комунікабельність і цілеспрямованість; активність і спритність; яскраво виражені організаторські здібності; самостійність і готовність узяти на себе керівництво; енергійність, яка змінюється швидким виснаженням.

Негативні риси: ненадійність, облудність і лицемірство; схильність до інтриг, демагогії й опозиційності при незадоволеному егоцентризмі; задерикуватість і безшабашність; хвастощі неіснуючими успіхами; гра у ватажка замість реального лідерства; необдуманий ризик (у присутності глядачів); врахування тільки власних бажань; явно завищена самооцінка; образливість при зачіпанні його особистості; схильність до гострих афективних реакцій, включаючи демонстрацію суїцидних спроб.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Основне задоволення приносить спілкування; щоб привертати увагу, доводиться не просто вчитися, а робити це краще за усіх, дивувати своїми здібностями.

Такий тип віддає перевагу роботі поза обмежуючими рамками, найчастіше - у сфері творчих професій і занять, де він може бути талановитим. Захоплення майже цілком зосереджуються у сфері егоцентричного типу хобі.

Віддається перевага тим видам мистецтва, які найбільш модні серед підлітків свого кола (у даний час найчастіше - це джазові ансамблі, естрада) або вражають своєю незвичайністю (наприклад, театр мімів).

Наслідування йогів і хіпі становить у цьому плані особливо благодатний ґрунт.

Самооцінка - надмірно висока (гіпердемонстративна, демонстративна). Самооцінка істероїдних підлітків далека від об’єктивності. Підкреслюються ті риси характеру, які в даний момент можуть справити враження.

Психопатологічний ризик: захворювання на істерію. Розвиток та формування характеру в бік нарцисизму.

Людей, особистість яких організована навколо підтримки самоповаги шляхом одержання підтвердження зі сторони, психоаналітики називають нарцисичними. їхньому досвідові, очевидно, найкраще відповідає дефіцитарна модель: у внутрішньому житті подібних людей чогось бракує, цілісність і безперервність почуття значущості власного Я і надавана йому цінність становить для них фундаментальну проблему. Заклопотані тим, як вони сприймаються іншими, нарцисично організовані люди відчувають глибинне почуття, що вони обмануті і нелюбимі. Вони можуть безупинно міркувати про видимі достоїнства - красу, славу, багатство, але не про більш приховані аспекти своєї ідентичності і цілісності. Спільним для нарцисичних особистостей, які по-різному себе проявляють, є притаманне їм відчуття або страх, що вони “не підходять”, почуття сорому, слабкості і свого низького становища.

Стрижневою рисою нарцисичної особи є перебільшене відчуття власної значимості.

Для діагностики нарцисичного типу характеру стан повинен відповідати не менш як п’ятьом із таких ознак:

1) переоцінка власної значимості, досягнень і талантів, очікування визнання своєї вищості без наявності якостей і досягнень, які це підтверджують;

2) фіксація на фантазіях про безмежний успіх, владу, розум, красу або ідеальну любов;

3) переконаність у своїй особливості, унікальності, можливості бути зрозумілими і прийнятими лише особливими чи впливовими людьми або суспільними установами;

4) потреба в надмірному схилянні перед собою;

5) необґрунтоване уявлення про своє право на привілейоване, пільгове становище, автоматичне задоволення бажань;

6) схильність експлуатувати, використовувати інших для досягнення власних цілей;

7) відсутність емпатійності, небажання визнавати і рахуватися з почуттями і потребами оточення;

8) часта заздрість до оточуючих або переконаність у заздрісному до себе ставленні;

9) зарозуміла, зверхня поведінка й установки.

Для діагностики істеричного типу характеру стан повинен відповідати щонайменше чотирьом з нижченаведених якостей або пове- дінкових стереотипів:

1) показний характер, театральність поведінки або перебільшене вираження почуттів;

2) сугестивність, легке потрапляння під вплив оточуючих або ситуативних впливів;

3) поверхневий, лабільний афект;

4) постійний пошук збудливих переживань і діяльностей, в яких суб’єкт перебуває в центрі уваги;

5) неадекватне підкреслення своєї сексуальності в зовнішності і поведінці;

6) надмірна заклопотаність своєю зовнішньою привабливістю.

Психологічний ризик. Серед поведінкових проявів істероїдності в

таких підлітків на перше місце слід поставити суїцидальність. Мова йде про несерйозні спроби, демонстрації, “псевдосуїциди”, “суїци- дальний шантаж”.

Способи при цьому обираються або безпечні (порізи вен на передпліччі, ліки з домашньої аптечки), або розраховані на те, що серйозна спроба буде попереджена оточуючими (готування до повішення, демонстрація спроби вистрибнути з вікна чи кинутися під транспорт на очах у присутніх і т.п.).

Різноманітна суїцидальна “сигналізація” нерідко передує демонстрації або супроводжує її: пишуться прощальні записки, робляться “таємні” признання приятелям, записуються “останні слова” на магнітофоні і т.п.

Нерідко причиною, яка штовхнула істероїдного підлітка на “суїцид”, він називає нещасливе кохання. Однак часто вдається з’ясувати, що це лише романтична завіса або просто вигадка. Справжньою причиною зазвичай є уражене самолюбство, брак цінної для даного підлітка уваги, страх упасти в очах оточуючих, особливо однолітків, позбутися ореолу “обранця”. Звичайно, знехтувана любов, розрив, перевага суперника чи суперниці завдають відчутного удару по егоцентризму істероїдного підлітка, особливо якщо всі події розгортаються на очах приятелів і подруг. Сама ж суїцидальна демонстрація з переживаннями оточуючих, суєтою, швидкою допомогою, цікавістю випадкових свідків дає чимале задоволення істероїдному егоцентризму.

Властива істероїдам “втеча в хворобу”, зображення незвичайних таємничих захворювань набувають іноді в середовищі деяких підліткових компаній, які зокрема наслідують західних “хіппі”, нової форми, виражаючи прагнення потрапити в психіатричну лікарню і тим самим здобути у своєму середовищі репутацію незвичайності. Для досягнення цієї мети використовується розігрування ролі наркомана, суїци- дальні погрози і, нарешті, скарги, почерпнуті з підручників психіатрії, причому різного роду деперсоналізаційно-дереалізаційні симптоми і циклічні коливання настрою користуються особливою популярністю.

Алкоголізація або вживання наркотиків у істероїдних підлітків також іноді носить демонстративний характер.

В істероїдних підлітків зберігаються риси дитячих реакцій опозиції, імітації й т.ін. Найчастіше доводиться бачити реакцію опозиції у відповідь на втрату або зменшення звичної уваги з боку рідних, на втрату ролі сімейного кумира. Прояви реакції опозиції можуть бути тими ж, що й у дитинстві, - відхід у хворобу, спроби позбутися від того, на кого переключилася увага (наприклад, змусити матір розійтися з вітчимом, який з’явився в її житті), але частіше ця дитяча реакція опозиції виявляється підлітковими порушеннями поведінки. Випивки, знайомство з наркотиками, прогули, крадійство, асоціальні компанії призначаються для того, щоб просигналізувати: “Поверніть мені колишню увагу, інакше я зіб’юся зі шляху!” Реакція імітації може багато що визначати в поведінці істероїдного підлітка. Однак модель, обрана для наслідування, не повинна затуляти саму персону, яка наслідує. Тому для імітації обирається образ абстрактний або особа, яка користується популярністю серед підлітків, але не має безпосереднього контакту з даною групою (“кумир моди”). Іноді ж наслідування ґрунтується на збірному образі: у погоні за оригінальністю відтворюються карколомні висловлювання одних, незвичайний одяг інших, манера поводитися третіх і т.п.

Головна потреба: бути в центрі уваги, справляти враження.

Захисні механізми психіки - витиснення, придушення.

Особливості психокорекційних заходів. В індивідуальній роботі з такими підлітками необхідно поступово уточнювати реальні цілі їхньої діяльності, навчати їх довгострокового прогнозу та різноманітних засобів досягнення своїх цілей, без втручання у межах особистості іншої людини.

11.