Лабільний тип акцентуації

Цей тип найбільше повно описаний під різними найменуваннями “емоційно-лабільний” у К. Шнайдера^[25], “реактивно-лабільний” у П. Б. Ганнушкіна^[26], “емотивний” у К.

Особливості прояву акцентуації. Особам цього типу властиві різкі зміни у настрої, при чому вони найчастіше непередбачені. Приводи для несподіваної зміни настрою можуть бути найнікчемніші, наприклад, кимось випадково кинуте образливе слово чи непривітний погляд. Такі підлітки “здатні зануритися в зневіру і похмурий настрій при відсутності будь-яких серйозних неприємностей та невдач”. Від настрою цих осіб залежить їх поведінка. У пригніченому настрої вони вкрай потребують допомоги і підтримки з боку тих, хто їх підбадьорить та розважить.

Домінуючі риси: їх настрою притаманні не тільки часті і різкі зміни, але й значна глибина. Від настрою на даний момент залежать і самопочуття, і апетит, і сон, і працездатність, і бажання побути насамоті або тільки разом із близькою людиною або ж кинутися в галасливе товариство, в компанію, між люди. Відповідно до настрою і майбутнє то малюється райдужними фарбами, то уявляється сірим і сумним, і минуле постає то як низка приємних спогадів, то здається цілковито складається з невдач, помилок і несправедливостей. Ті самі люди, те саме оточення здаються то милими, цікавими і привабливими, то обридлими, нудними і потворними, наділеними різними недоліками.

Особливості спілкування.

Рівень комунікативності таких типів залежить від настрою: радий, задоволений життям - контакти встановлює з великим бажанням; засмучений, не вдоволений життям - контакти скорочуються.

Особливості поведінки у конфліктах. Можливі конфлікти в ситуаціях: повної дисгармонії його настрою (він страждає, а всім чомусь весело); емоційного неприйняття з боку значимих для нього людей; втрати близьких і розлуки з тими, до кого прив’язаний; критики його самого чи його поведінки; ущемлення почуття власної гідності; сильної конкуренції; відсутності визнання, успіху, уваги; загрози покарання, відчуття страху перед ким-небудь чи чим-небудь.

Позитивні риси: товариськість, добродушність, чуйність, уважність у періоди піднесеного настрою, глибина почуттів і щира прихильність до тих, з ким перебуває в гарних відносинах, кого любить і про кого піклується; незалежність прихильності від мінливості свого настрою. Це насамперед проявляється в його ставленні до рідних і близьких, але лише до тих, від кого він сам отримує любов, турботу й увагу. До них прихильність зберігається, незважаючи на легкість виникнення і частоту скороминущих сварок.

Негативні риси/: в періоди пригніченого настрою - дратівливість, запальність, ослаблений самоконтроль, схильність до конфліктності і забіякуватості; під час звичайної розмови може спалахнути, навернуться сльози, готовий сказати щось зухвале, образливе. Маловмо- тивована зміна настрою іноді створює враження поверховості і легковажності.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Займаючись цікавою, захоплюючою і ненабридаючою справою чи роботою, спроможний переключитися і забути про свій поганий настрій.

Самооцінка - мінлива. Вона відрізняється щирістю. Лабільні підлітки добре знають особливості свого характеру, знають, що вони - “люди настрою” і що від настрою в них залежить усе. Усвідомлюючи слабкі сторони своєї натури, вони не намагаються щось приховати чи затушувати, а ніби пропонують оточенню приймати їх такими, які вони є. У визначенні того, як ставляться до них оточуючі, вони виявляють на диво гарну інтуїцію - відразу, при першому контакті відчуваючи, хто до них прихильний, хто байдужний, а в кому криється хоч крапля недоброзичливості чи ворожості. Відповідне ж ставлення виникає і в них, причому негайно і без спроб його приховати.

Психопатологічний ризик. Цей тип акцентуації часто поєднується з вегетативною лабільністю і схильністю до алергічних реакцій. Лише в деяких осіб виявляється схильність до невротичних реакцій. Однак майже для всіх у дитинстві характерні часті інфекційні захворювання, які провокуються умовно-патогенною флорою. Часті ангіни, безупинні “застуди”, хронічні пневмонії, ревматизм, пієлоцистити, холецистити й інші захворювання хоча й протікають у неважких формах, але можуть мати затяжний і рецидивуючий перебіг. Можливо, фактор “соматичної інфантилізації” відіграє важливу роль у багатьох випадках формування лабільного типу.

Психологічний ризик. їх не зваблює азарт ігор, скрупульозна ретельність колекціонування чи наполегливе вдосконалювання сили, спритності умінь і висоти витончених інтелектуально-естетичних насолод.

Головна потреба: у позитивній оцінці інших (розуміння його з боку оточуючих), у любові та приналежності.

Особливості психокорекційних заходів. Психокорекційні заходи слід здійснювати систематично. Вони повинні бути спрямовані та підвищення самооцінки та емоційно-вольового загартування.

Захисні механізми психіки: формування реакцій, проекція.

6.