§ 1. Тип держави

Поняття і значення типу держави.

Поняття типу держави є найважливішою категорією державознавства. Він відображає соціальне призначення держави, її місце і роль у житті суспільства та індивіда на різних етапах людського життя.

Тип держави - це сукупність найбільш загальних і стійких рис та ознак держави, що притаманні певному етапу історичного розвитку і відображають його сутність, зміст і соціальне значення.

При цьому соціальне значення типу держави виявляється у:

- соціальному характері влади, її приналежності певним класам, групам чи суспільству в цілому;

- спрямованості діяльності органів вищої державної влади на реалізацію або вузько-класових або загально значущих потреб;

- співвідношенні держави та громадянського суспільства, тобто ступеня втручання державної влади у приватне життя громадян.

Поняття категорії „тип держави” має досить суттєве теоретичне і практичне значення.

Теоретичне значення цієї категорії полягає у можливості виявити за своєрідним калейдоскопом змінюючи одне одного форм правління стійкі риси, загальні принципи, певну логіку та закономірності. Ця логіка може бути обумовлена

змінами у співвідношенні взаємодії держави і суспільства на кожному етапі історичного розвитку. Для виявлення цієї логіки потрібно все різноманіття держав об’єднати на основі стійких типових формальних (структура інститутів влади, способи її формування, режим взаємодії влад) та соціальних (приналежність державної влади певним класам, спільнотам чи індивіду) ознак.

Практичне значення поняття „тип держави” полягає у його здатності дослідити характер і роль держави, які постійно змінюються, а також виявити переваги і недоліки конкретно-історичних типів держав і на цій основі зрозуміти сутність і функції сучасної держави. Це є досить важливим, адже дозволяє людині усвідомити своє місце у системі сучасної держави.

Структура типу держави.

Існує декілька підходів до структури типу держави.

Так, О. Скакун визначає структуру типу держави через наступні характеристики:

1. Еліта (клас, соціальна група), що знаходиться при владі.

2. Система виробничих відносин і форм власності, на яких ця влада базується.

3. Система методів і способів, що використовує ця влада, коли захищає виробничі відносини та форми власності.

4. Реальний (а не декларований) загально-соціальний зміст політики держави, її справжня роль у суспільстві.

5. Рівень духовно-культурного розвитку населення держави у цілому та особи зокрема^[56].

Р. Мухаєв пропонує для аналізу типу держави дослідження наступних елементів:

1. Структура інститутів влади та способи їх формування.

2. Режими взаємодії влад.

3. Приналежність державної влади певним класам, спільнотам, індивіду.

4. Характер влади.

5. Принципи організації та функціонування державної влади.

6. Призначення державної влади.

7. Роль держави в житті суспільства^{[57] [58].}

В. Любашиц для класифікації держав за типами пропонує наступне:

1. Встановлення способу виробництва, що вже склався.

2. Виділення виробничих відносин як фундаментальної структури суспільства.

3. Дослідження соціальної структури суспільства, основних класів та інших соціальних груп, на які воно поділяється.

4. Виявлення сутності держави та його соціального призначення.

5. Розгляд функцій держави, його форм, встановленої та охоронюваної нею правової системи.

6. Аналіз інших чинників надбудови, що суттєво впливають на державу.

7. Розгляд держави в системі надбудови класового суспільства.

8. Вияв „деформацій” і відхилень відповідних державно-правових норм від їх

67

звичайного стану .

Вищезазначений аналіз дозволяє звести тип держави до відповідної систематизованої структури', характеристика державної влади; аналіз цілей, завдань, функцій та механізму держави; дослідження форми держави; висвітлення проблем правової системи в державі; описання сутності держави.

Так, зокрема, характеризуючи державну владу, слід особливу увагу приділити:

1. Державному режиму.

2. Основі державної влади.

3. Легітимності державної влади.

Аналіз цілей, завдань, функцій і механізму держави передбачає висвітлення наступних питань:

1. Цілі (декларовані і реальні), що ставить перед собою держава.

2. Завдання (конструктивні, стабілізаційні і деструктивні), які намагається вирішити держава.

3. Функції (зовнішні і внутрішні), якими наділяється держава.

4. Механізм: аналіз структури (статичної і динамічної), який

використовується державою.

Дослідження форми держави передбачає характеристику форми правління, державно-територіального устрою та політичного режиму.

Висвітлення проблема правової системи передбачає аналіз її структури. Описання сутності держави потребує аналізу її публічного виміру та

державно-політичного режиму.

Тип держави зв’язаний з такою категорією як державність.

Державність - це складний комплекс елементів, структур, інститутів

публічної влади, а також компонентів неполітичного характеру, що обумовлені специфікою економічних, політичних, духовно-моральних умов життєдіяльності народу чи то об’єднання народів на певному етапі розвитку суспільства.

Як ми бачимо, категорія державності не зводиться виключно до державних структур, а тому вона є ширшою категорією, аніж держава.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке тип держави?

2. Що таке державність?