Сенситивний тип акцентуації

Ще в 1917 році Е. Кречмер^[23], описав одну із форм реактивного психозу, який розвивався в осіб особливого складу: надмірна вразливість і чутливість поєднуються в них з високими моральними вимогами до самих себе, з “етичною скрупульозністю”.

Особливості прояву акцентуації. Схожий на афективно-екзальтований. Але емоційні особи реагують не так бурхливо, а їхні емоції розвиваються не так швидко. Вони відрізняються особливою чутливістю і глибиною переживань у сфері тонких емоцій духовного життя. їхня характерна риса - сенситивність (почуття, відчуття), що виявляється в підвищеній чутливості до подій, які з ними трапляються.

У цих типів акцентуації з перших років життя існують такі страхи - самотності, яскравого світла, темряви, голосних звуків, тварин, здатних заподіяти біль (собак, змій, павуків, пацюків і т.п.). Така особа уникає активних і галасливих однолітків - віддає перевагу особам, що за них молодші. Товариський зі звичним оточенням. Прив’язується до рідних і близьких, не любить ходити в гості, гуляти без дорослих у дворі.

Підліткам сенситивного типу властива підвищена чутливість до всього, що їх оточує. Вони сприйнятливі і вразливі, чуттєві і ранимі, не виявляють наполегливості, негативні емоції носять у собі довго і важко, не висловлюючи їх. Обтяжливі переживання та конфлікти у них не витісняються, не відкидаються і не ізолюються, вони зберігаються у свідомості і залишаються емоційно насиченими. Сенситивні підлітки схильні до застою афекту: здатність керувати собою і, насамперед, можливості переробки і прояву афекту недостатні. Це стосується передусім агресивних спонукань (придушення агресії). Тільки при значному застої афекту трапляються раптові сильні вибухи.

Домінуючі риси: підвищені чутливість і вразливість; почуття власної неповноцінності, особливо в морально-етичній і вольовій сферах; боязкість і сором’язливість, особливо серед незнайомих і в незвичній обстановці; схильність до реакцій гіперкомпенсації.

Особливості спілкування. Вони не люблять великих компаній та занадто азартних, рухливих, бешкетних ігор. Відверті та товариські вони бувають тільки з тими, кого добре знають. Сенситивні підлітки розбірливі при виборі для себе друзів та приятелів, виявляють велику прихильність у дружбі та обожнюють своїх друзів. Охоче контактують з вузьким колом людей, які викликають у них симпатію. Вони уникають знайомств і спілкування з людьми занадто жвавими і невгамовними; болісно переживають зміну колективу

Невпевненість у собі - це повсякденний психічний стан таких осіб. У них можуть виникати труднощі в процесі адаптації до навчання, а також розвиватися “комплекс неповноцінності”. Разом з тим у цих же підлітків виявляються високі моральні вимоги до себе та навколишніх людей, схильність до усамітнення через непереносимість галасу, метушні й активності на перерві.

Особливості поведінки в конфліктах: помічається притаманна з дитинства образливість і чутливість, сором’язливість, яка особливо заважає подружитися, з ким хочеться, невміння бути ватажком, заводієм, душею компанії, ворожість до авантюр і пригод, усілякого роду ризику і гострих відчуттів, відраза до алкоголю, негативне до флірту і залицянь. Вони підкреслюють, що не схильні ні легко сваритися, ні швидко миритися.

Конфліктогенні ситуації: до них його схиляють несправедливі підозри чи обвинувачення в непорядних вчинках, особливо привселюдно; критика чи глузування над ним чи його поведінкою; відкрите суперництво; постійні перевірки його діяльності або поведінки; недоброзичлива увага до нього; вимушена самотність; загроза репутації; неможливість поділитися своїми переживаннями з другом.

Позитивні риси: спокій; розвинута інтуїція, емпатійність, доброта, турботливість, об’єктивна самооцінка; доброта й уважність до людей; почуття обов’язку і відповідальності; висока внутрішня дисциплінованість; сумлінність; самокритичність; підвищені вимоги до себе; прагнення перебороти свої слабкі сторони; відсутність схильності до алкоголізації і делінквентності.

Негативні риси: самонавіювання; лякливість; замкнутість; схильність до самобичування і самоприниження; розгубленість у складних ситуаціях; підвищені вразливість і конфліктність.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Мотивацією в навчанні у таких осіб є небажання засмучувати своїх батьків і викладачів, а також страх перед контрольними, заліками й іспитами; боячись прославитися вискочкою, соромиться і боїться відповідати біля дошки. Головне в роботі - емоційне ставлення до нього колег і керівника, тому може бути відданим і старанним працівником.

Самооцінка - лабільна. Самооцінка сенситивних підлітків відрізняється досить високим рівнем об’єктивності. У багатьох з них є проблеми, до яких вони не можуть визначити свого ставлення або не хочуть зробити це. Найчастіше цими проблемами є ставлення до друзів, до свого оточення, до критики на свою адресу, до грошей, до спиртних напоїв. Очевидно, все це буває пов’язане із забарвленими емоціями, затаєними переживаннями. Відчуваючи відразу до неправди і маскування, сенситивні підлітки віддають перевагу відмові перед неправдою.

Психопатологічний ризик: депресивні захворювання.

Психологічний ризик. Ні до алкоголізації, ні до вживання наркотиків, ні до делінквентної поведінки сенситивні підлітки не схильні. Сенситивні юнаки, як правило, навіть не курять, алкогольні напої ж здатні вселяти їм відразу. У кризових ситуаціях, у субдепресивній фазі схильні до самогубства.

Головна потреба: у довірі, приналежності, любові.

Особливості психокорекційних заходів. Клінічна симптоматика складається переважно з депресивних кризів самооцінки та ще частіше з іпохондричних станів. Психотерапія ставить перед собою мету переробити актуальні конфліктні ситуації і цим допомогти краще зрозуміти їх структуру та пізнати позитивні сторони особистості: тонку чутливість, уважність, справедливість і можливість співчуття, що може позитивно впливати на особистісні відносини.

Захисні механізми психіки - формування реакцій, інтелектуалізація.

5.