<<
>>

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дисертаційного дослідження державний кордон однозначно визнається необхідною і суттєвою ознакою (атрибутом) будь-якої держави, в тому числі і України.

Державний кордон - це встановлена юридично чи фактично штучна лінія (на суші і воді) і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії (в надрах, водах і повітряному просторі), які визначають просторові межі території держави і сфери здійснення нею свого суверенітету (територіального верховенства).

Правовий статус державного кордону - це комплексний правовий інститут, норми якого регламентують питання встановлення, функціонування та охорони державного кордону. Комплексність цього інституту полягає в тому, що він включає норми права як внутрішнього, так і міжнародного. Саме тому правовий статус державного кордону України поділяється на конституційно-правовий (державно- правовий) і міжнародно-правовий.

Складовими частинами конституційно-правового інституту державного кордону України є групи норм, що регулюють:

1) визначення і встановлення державного кордону;

2) режим державного кордону;

3) прикордонний режим;

4) режим в пунктах пропуску через державний кордон;

5) повноваження органів державної влади в сфері охорони державного кордону;

6) повноваження Прикордонних військ та інших військових формувань в цій

сфері;

7) участь органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян і громадян в охороні державного кордону;

8) відповідальність за порушення законодавства про державний кордон;

9) порядок вирішення територіальних розбіжностей (спорів);

10) порядок вирішення прикордонних інцидентів;

11) правовий і соціальний захист військовослужбовців та інших осіб, які беруть участь в охороні державного кордону;

12) порядок ресурсного забезпечення охорони державного кордону.

Сучасний державний кордон України попри неповне правове його оформлення

є завершеним міжнародно-правовим явищем, посягання на яке неприпустиме, оскільки несе в собі загрозу порушення стабільності на континенті і в світі.

Прикордонний простір України являє собою виділений з території держави географічний і соціальний простір, який охоплює собою державний кордон, прикордонну смугу, контрольовані прикордонні райони, пункти пропуску через державний кордон, територіальне море, внутрішні води і їх підводне середовище, континентальний шельф і виключну (морську) економічну зону, а також повітряний простір над цими територіями, і в якому встановлюються відповідні режими, а саме: режим державного кордону України; прикордонний режим; режим у пунктах пропуску через державний кордон України.

Основне призначення режимів, що діють у прикордонному просторі, полягає у забезпеченні порядку на державному кордоні, створенні умов для здійснення його охорони, підвищенні можливості виявлення і припинення випадків незаконного перетинання державного кордону особами і транспортними засобами, незаконного переміщення через кордон товарів (вантажів) та іншого майна. У своїй сукупності режимні правила повинні гарантувати дотримання законності і правопорядку на державному кордоні.

Охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки України, включає в себе здійснення політичних, правових, організаційних, економічних, військовій:, оперативних, технічних, екологічних, санітарно-карантиних та інших заходів і реалізується шляхом здійснення державної прикордонної політики.

Суб'єктами охорони державного кордону України є:

1. Український народ.

2. Верховна Рада України.

3. Президент України.

4. Кабінет Міністрів України.

5. Спеціальний центральний орган виконавчої влади України Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

6. Інші центральні органи виконавчої влади України: Міністерство закордонних справ України; Міністерство оборони України; міністерства і відомства, які здійснюють на державному кордоні різні види контролю; Служба безпеки України; Міністерство внутрішніх справ України; місцеві органи державної влади.

7. Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об' єднання громадян і громадяни.

8. Військові формування: Прикордонні війська, Війська повітряної оборони, Військово-морські сили України.

9. Прикордонні представники України.

Координація зусиль у сфері охорони державного кордону має цілу низку рівнів, аспектів і напрямків.

Особи, винні в порушенні законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну і матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Підвищенім ефективності охорони державного кордону неможливе без усунення недоліків і прогалин в законодавстві. Основними шляхами вдосконалення законодавства про державний кордон є:

усунення окремих неточностей у формулюванні конституційних положень;

прийняття нової редакції Закону "Про державний кордон України";

вдосконалення норм про відповідальність за порушення законодавства про державний кордон України;

реформування системи забезпечення охорони державного кордону України.

Сформульовані висновки і пропозиції повинні сприяти як подальшому дослідженню порушених проблем, так і удосконаленню механізму правового регулювання державного кордону України, а також підвищенню ефективності його охорони.

<< | >>
Источник: ЦИМБАЛІСТИЙ ТАРАС ОЛЕГОВИЧ. КОНСТИТУЦІЙНО - ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Хмельницький - 1998. 1998

Скачать оригинал источника

Еще по теме ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ:

  1. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
  2. Чи вправі суд, не призначаючи експертизу у справі, яку він розглядає, обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, який було отримано і покладено в основу рішення суду при розгляді іншої справи або іншим судом? Якщо не вправі, то які правові наслідки можуть наступити, якщо на основі такого висновку експертизи суд ухвалив своє рішення?
  3. Дослідження висновку експерта
  4. Висновки
  5. висновки
  6. Висновки до розділу 4
  7. § 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
  8. Висновки до розділу 3
  9. Висновки до розділу 1
  10. 3.2. Загальні принципи права Європейського Співтовариства
  11. Висновки до розділу.
  12. Висновки до розділу 2
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -