<<
>>

Оприлюднені джерела

Перші публікації колоніального законодавства, зокрема закони про організацію праці наймитів, були надруковані у США після закінчення війни за незалежність. Їх замовили правлячі кола нової держави під час створення правових засад державного будівництва, спираючись на «ранній досвід».

Збірки законів Британської імперії, під юрисдикцією якої перебували колонії, друкувалися на замовлен- ня уряду і Конгресу США. Утім американці врахували британський досвід джерелознавства, покладений в основу фундаментальної праці Т. Гансарда «Парламентська історія Англії з ранньої доби до 1803 року» [73], оскільки чинність законів Британської імперії для її колоній була обов’язковою.

Зрозуміло, що перші спроби американських джерелознавців збагатити тодішню науку джерельною основою не були вдалими, через те що упорядники джерельних збірок не розглядали автентичність і репрезентативність відібраних нормативних актів. Тодішні джерелознавці взагалі «не помічали» деяких колоніальних законів, які своїм змістом ганьбили «велику американську демократію», що зародилася у Британській Америці. Тому поза полем їхнього зору перебували ті правові акти ранньої Америки, котрі закріплювали безправ’я наймитів і повну відсутність основ буржуазної демократії, особливо у південних колоніях, де розвивалася тупикова гілка капіталізму - плантаційне рабовласництво. Разом з тим через зазначені публікації до наукового обігу було введено тексти законів англійських колоній про рабську працю. Такі наукові пошуки сприяли виникненню особливого напряму історико-правової науки - романтичного (іноді його називають раннім), який був розвинений школами історії ранньої американської державності Ч. Еліота [383] і Ч. Ен- дрюса [384]. Представники романтичного напряму мали звернутися до вивчення засад організації політичної влади у Британській Америці, закріплення приватної земельної власності правовими засобами, відносин між суб’єктами права приватної земельної власності Британської Америки й рабами.

Серед таких публікацій особливо помітні тринадцять томів віргінського законодавства. Їх упорядкував В. Хенінг, архіваріус американського парламенту [87].

Згодом документи з публікації Хенінга було введено до складу практично всіх помітних у науковому середовищі збірок істори- ко-правових джерел з історії США колоніального періоду.

Урядовці нової держави намагалися не допустити різкого загострення аграрних і трудових проблем, які стали наслідком важкої боротьби американців за незалежність. Однак американська еліта розпочала широку територіальну експансію, об’єктом якої стали так звані вільні землі, що належали індіанцям та іспанській і французькій колоніальним імперіям. На них мали розвивати сільськогосподарські підприємства, які поряд із вільною працею могли б використовувати працю рабів за зразками, наданими Британською Америкою. Ось чому законодавці США профінансували роботу науковців, які створили збірки джерел. Аналіз змісту правових актів, які містять ці збірки, веде до висновку, що перші американські джерелознавці здійснили велику роботу з відбору та публікації нормативно-правових актів, що стали законодавчою базою для розвитку системи управління й самоврядування в англійських колоніях, правового закріплення земельної власності за колоніальною олігархією, розвитку правового інституту тимчасового рабства білих емігрантів, які прибули до Америки з Англії та німецьких держав. Ці публікації готувалися на замовлення Конгресу США та американського уряду, які переосмислювали досвід колоніальних часів для успішнішого розв’язання власних державно-правових проблем. Вони були далекі від наукового підходу до проблем джерелознавства публічноправових і приватноправових відносин. До того ж автентичність і репрезентативність публікацій часто-густо здавалася сумнівною через прагнення їх укладачів «обілити» колоніальне минуле Америки.

Розширення сфери американської територіальної експансії у першій половині XIX ст. змусило уряд і Конгрес США й уряди ряду штатів схвалити досвід Хенніга і збільшити бюджетні видатки на роботу університетських джерелознавців історії органів влади в англійських колоніях.

У зв’язку з цим у 1834 р. розпочалася робота з опрацьовування «Анналів Конгресу Сполучених Штатів», до яких було додано акти колоніальної доби [18]. Цю працю продовжено багатотомними «Журналами Континентального Конгресу» (діяв з 1774 р. до прийняття Конституції США). Обидві публікації містять значну кількість документів колоніального періоду, спираючись на які «батьки-засновники» США проголосили суверенітет колоній після війни за незалежність [52]. Матеріали конгресу доповнив у 1836 р. П. Форс, який увів в обіг чотири томи «Трактатів і інших документів до походження, заснування й розвитку колоній у Північній Америці з 1492 по 1776 рік» [90]. У 1838-1853 рр. вийшли шістнадцять томів документів з історії органів влади в колонії Пенсільванія [75]. До цієї багатотомної збірки примикають «Аннали Філадельфії та Пенсільванії» (упорядник Д. Вотсон), «Архів знань про аборигенів» Г. Скулкрафта та «Документальна історія штату Нью-Йорк» (упорядник Е. О’Каллаген) [19; 20; 37]. Науковий рівень усіх зазначених публікацій знижує хаотичність розміщення матеріалів і відсутність наукових коментарів.

Наступний етап публікації документальних джерел розпочався після закінчення громадянської війни 1861-1865 рр. У другій половині XIX ст. рання школа продовжувала накопичення джерельного матеріалу з історії держави і права ранніх США. Реконструкція південних штатів, де довічне рабство витіснялося вільною найманою працею, потребувала більшої уваги до історії рабства колоніальної доби. Тому до складу видань документів з американських архівів, що ілюстрували історію Британської Америки загалом, увійшло багато матеріалів про правову регламентацію рабства. Так, О’Каллаген опублікував п’ятнадцять томів «Документів із колоніальної історії штату Нью-Йорк», які стали класикою джерелознавства США [42]. Ще з 1838 р. розпочато роботу над публікацією документальних джерел з історії державно-правових відносин у Пенсільванії (всього до 1935 р. вийшло сто томів документів під загальним титулом «Пенсільванські архіви») [75; 76].

Вагомий внесок у справу джерелознавства американської історії зробили вчені штатів Нью-Джерсі та Нью-Йорк, передусім відомий історик американського права Ч. Лінкольн [29; 66]. Науковці Нової Англії та американського Півдня меншою мірою впливали на розвиток джерелознавства проблеми, однак і вони надрукували багато томів документів, необхідних для вивчення історії американської державності ранньої доби [80; 86]. Важливо підкреслити, що зазначені публікації мають солідні наукові коментарі, зокрема й до тих нормативних актів, котрі визначали особливості розвитку регіональної влади в американських володіннях Корони Англії та примусової праці на великих земельних масивах плантаторської олігархії, яка повністю контролювала політичну владу на Півдні Британської Америки. Це було особливо важливим для істориків держави і права США того часу, оскільки аж до другої американської революції вся повнота політичної влади належала плантаторам-рабовлас- никам, які мали всебічно використовувати господарський і правовий досвід своїх пращурів.

Наприкінці XIX ст. провідні держави світу перейшли до нової стадії розвитку економіки, визначальною особливістю якої була боротьба за перерозподіл колоніального світу. Проявом цього процесу в Англії стала англо-бурська, а в США - іспансько-американська війна. Перемога британських та англійських експансіоністів у цих війнах викликала серед них ейфорію, яка надихала науковців зазначених країн інтенсивніше займатися джерелознавством колоніальної доби. Провідну роль в англійській науці історії держави та права наприкінці XIX - початку XX ст. відіграла так звана британська юридична школа, яку уособлювали В. Стабс, А. Дайсі, В. Беджгот, С. Лоу, С. Гарднер та Ф. Мейтланд [184; 200; 203; 257; 453; 516]. Вони вважали, що американські колоністи не створили нових інститутів влади й лише спиралися на британський досвід державотворення. Цю догму було підкріплено працями джерелознавців Британської Америки Т. Мунро, Е. Росіта і К. Фірта [15; 16]. Гостра боротьба розвинених країн за світове колоніальне панування змусила британську юридичну школу на чолі з професором В.

Беджготом опублікувати акти, що регулювали примусову працю [189, с. 23].

Під впливом класиків британської юридичної школи і разом з ними в США здійснювали джерелознавчі пошуки засновники американської правознавчої школи Г. Гастінгс і П. Філіпс [43; 59]. Американці, котрі іноді дуже слухняно дотримувалися канонів англійських учителів, вбачали завдання історико-правової науки в тому, щоб вивчити юридичну практику колоній, пов’язану з функціонуванням системи управління колоніями. Ось чому їхні праці часто-густо становили дивну суміш історико-правових досліджень і джерельних публікацій з проблеми. Саме такими є сучасні праці Д. Сміта («Колоніальна юстиція в Західному Массачусетсі в 16391702 роках») та Дж. Гобеля і Т. Ноутона («Застосування закону в колоніальному Нью-Йорку») [423; 512]. Утім американці слідом за британцями ретельно вивчали юридичну практику колоній виходячи з суто практичних міркувань. Так, американські джерелознавці історії держави і права США подбали про внесення до збірок письмових джерел матеріалу про розв’язання конфліктів між підприємцями та наймитами. Отже, вони регулярно публікували рішення судових та адміністративних органів про порушення трудових обов’язків і засудження винних до суворих мір покарання.

Імперська школа Ч. Ендрюса проголосила своїм завданням публікувати джерела як основу для лекційних курсів з історії праці у США, обов’язкових для майбутніх правознавців та істориків [384]. На думку імперців, колонії були лише периферією Британської імперії, внаслідок чого викликають інтерес лише ті акти про організацію праці, які повторювали зразки, надані метрополією. Проте місцеві нормативні акти із зазначеної проблеми увійшли до джерельних публікацій Ендрюса [322-324] та його учнів, передусім Г. Осгуда, який також став класиком джерелознавства США [64; 484; 485].

Своєрідну роль в аналізі правової регламентації рабства і найманої праці у Новому Світі відіграли прогресисти на чолі з Ф. Тернером. Захопившись аналізом економічних чинників у зміцненні американської державності, він приділив особливу увагу публікації контрактів, на підставі яких виник інститут тимчасового рабства білих емігрантів.

Його справу продовжили професори Д. Комонс та В. МакДоналд, чиї хрестоматії документів до ранньої історії США стали посібниками для майбутніх юристів та істориків на початку ХХ ст. [34; 38; 82].

Зусилля дослідників американської правознавчої школи були підтримані їхніми колегами - «чистими істориками», які належали до трьох різних за методологією шкіл. Найвпливовішими з останніх були консервативні за методологією школи - імперська і тевтонська (англосаксонська). Розбіжності між ними полягали в тому, що представники тевтонської школи відмовляли американській історії у самостійності, виводячи організацію її владних структур чи не з епохи саксонської ранньофеодальної монархії, а їхні колеги з імперської школи пов’язували означені явища лише із загальним розвитком Британської імперії після англійської революції, не врахувавши історичного досвіду американців.

Провідну роль серед багатьох дослідників тевтонської школи відіграв Дж. Фіске - автор широковідомої в США та Європі праці «Відкриття Америки». Він був упевнений у тому, що інститути американської демократії зародилися у британському Середньовіччі, в ті часи, коли було прийнято «Велику хартію вільностей». Фіске вважав, що англосаксонський вплив на англійську державну владу, а через неї й на американську систему управління колоніями впродовж ХѴП-ХѴІП ст. цілком очевидний. Це означало, що метр тевтонської школи принижував саме американський досвід державотворення ще колоніальної доби історії США. Цікаво й те, що Фіске наполягав на публікації таких рішень судів і адміністрацій, котрі підтвердили б, що регулювання праці у Британській Америці визначала «Велика хартія вільностей», адже вона продовжувала відігравати роль найважливішого конституційного правового акта Великої Британії. Ідеї Фіске про вирішальну роль англосаксонської традиції стосовно розвитку американської державності повторював джерелознавець П. Енгл [65].

Ідейним натхненником імперської школи став професор Ч. Ен- дрюс, вплив якого на розвиток історико-правових досліджень у США першої половини минулого століття важко переоцінити. Адже Ендрюс був відомим університетським професором, взірцем для кількох поколінь студентів - істориків і правників. Він визначив свою методологію, упевнено стверджуючи, що історія американської державності є результатом чинності державно-правових інститутів Альбіону Нового часу. На його погляд, цей вплив англійської політичної традиції був визначальним, оскільки англійські колонії були лише периферією Британської імперії. Водночас Ендрюс вважав, що американським дослідникам необхідно вивчати й суто американське надбання у галузі розвитку системи управління британськими колоніями [323; 324]. Його наукові пошуки було продовжено завдяки працям багатьох його учнів, особливо таких, як Г. Осгуд, чиї праці можна вважати класичними зразками американської науки історії держави і права й джерелознавства колоніальної доби [484; 485].

Отже, джерелознавчі пошуки британської й американської правознавчих шкіл були підтримані у США «чистими істориками» з імперської та англосаксонської шкіл, які по-різному враховували вплив законодавства метрополії на особливості рабовласництва у ранніх США [396, р. 33-34]. Провідну роль серед цих шкіл джерелознавців відігравала тевтонська [389; 390]. Так, її важливим досягненням стала публікація «Журналу Вищої Ради Південної Кароліни», здійснена

А. Селі [51]. Ця збірка найкраще демонструє важливість праці американських джерелознавців у галузі створення належної основи для вивчення первісної історії держави і права Сполучених Штатів.

Поряд із консервативними течіями в американській науці на початку XX ст. важливе значення для розвитку джерелознавчих пошуків мав напрямок прогресистів на чолі з Ф. Тернером. Цей дослідник став автором широковідомої у США теорії впливу «фронтіру» (тобто американського кордону, що просувався на Захід континенту під час територіальної експансії колоній, які нарешті стали незалежною федеративною державою) на розвиток демократії в Новому Світі. Послідовники Тернера дуже критично ставилися до британської політики щодо колоній і пояснювали еволюцію регіональної влади у ранніх США впливом економічного розвитку. Помітну роль серед них відіграли вчені комонсовсько-вісконсінської школи, метр якої Дж. Комонс опублікував найважливіші джерела з історії американської державності, приділивши велику увагу їх науковому коментуванню [34]. Послідовник Комонса У МакДоналд надрукував збірки нормативно-правових актів, що регулювали діяльність урядовців і членів представницьких установ у британських колоніях. Ці видання стали навчальними посібниками для студентів [38; 82].

У період між двома світовими війнами стан зарубіжної істори- ко-правової науки було визначено широким розвитком визвольних рухів у колоніях великих держав, що вплинуло на характер і обсяг публікацій. Дуже показовим є те, що саме тоді у США з’явилися різні суспільні об’єднання, які вважали за необхідне на власні гроші друкувати документи з архівів США колоніальної доби, щоб спиратися на досвід пращурів у вирішенні такої проблеми, як боротьба американської держави за світове панування. Так, 1923 р. на замовлення однієї з подібних організацій професор Дж. Джеймсон надрукував фундаментальну збірку документів під назвою «Приватирство і піратство колоніальної доби». Саме ця збірка містить документальний матеріал, аналіз якого переконує, що розвиток первісного нагромадження капіталу в ранніх США був значною мірою забезпечений морським розбоєм американських підданих Корони Англії [78].

Найбільшу кількість документів із колоніальних архівів, необхідних для вивчення студентами історії Британської Америки, надрукували американці [81; 86]. Однак і британська наука пішла далі у вивченні колоніальних структур влади завдяки праці Л. Стока - укладача фундаментальної збірки «Процедур і дебатів Британського парламенту про Північну Америку» [79]. Цікавий матеріал був опублікований у збірці «Економічні документи доби Тюдорів», укладеній Р. Тоуні і Ю. Пауєром. Ці британські професори вважали за необхідне для навчання студентів-правознавців утворити таку хрестоматію з історії держави і права Англії XVI ст., зміст якої краще розкривав процеси юридичного закріплення капіталістичного укладу [91]. Досить специфічні правові акти, які були покладені в основу правового регулювання інститутів тимчасового й довічного рабства в Америці на засадах звичаєвого права Британської колоніальної імперії, були надруковані кількома професорами лондонського університету під назвою «Брістоль та Америка: архів перших переселенців до колоній у Північній Америці». Утім назва публікації приховує сутність надрукованих джерел з ранньої історії США, що стосуються характеристики правового стану перших американців, які майже всі були тимчасовими білими рабами підприємців [22]. Водночас відомий історик американської держави і права колоніальної доби Є. Доннан без жодного вагання звернувся до кривавої історії американського рабства, яке вважав цілком необхідним для розвитку плантаційного рабовласництва і міських мануфактур у британських колоніях. Це засвідчує назва його джерельної публікації «Документи, які ілюструють історію американської работоргівлі» [39].

Важливі документи до аналізу інституту кабального рабства було надруковано у 1929 р. викладачами Лондонського університету [9]. Матеріали цих видань доповнили інші публікації, чільне місце серед яких зайняли збірки актів про забезпечення «поставок» рабів до колоній і регламентацію їхньої праці, такі як чотири томи документів з архівів Віргінії, опубліковані В. Вестом [45].

Напередодні краху світової колоніальної системи посилилися «охоронні тенденції» у розвитку історико-правової науки тих держав, які колись мали колонії в Америці. Джерелознавчі публікації того часу відбивали прагнення апологетів колоніалізму приховати його «виразки», а це збіднювало й викривляло зміст корпусу друкованих джерел до вивчення регіональних структур влади в ранніх

США, знижувало їх достовірність та репрезентативність. До того ж американські та британські джерелознавці 50-60-х рр. минулого століття підправляли джерела в дусі виправдовування колоніалізму. Для цього вони широко застосовували такий метод, як публікацію джерел із великими лакунами, відкидаючи з них те, що не відповідало їхній концепції. Це, зокрема, продемонстрували джерелознавці Дж. Данбар, В. Білінгз, С. Біміс, Дж. Коуєй і Б. Флемінг [21; 60; 72; 74; 89]. Саме за таким прикладом була утворена і збірка «Віргінська історія в документах», укладачем якої став відомий фахівець з американської колоніальної історії В. Джейнз [92].

Однак були й такі американські фахівці, які завжди друкували джерела з архівів Британської Америки та додавали до них докладні наукові коментарі. Зазначимо, що найдостовірнішими й найре- презентативнішими джерелами з історії первісного нагромадження капіталів у ранніх США, пов’язаними з плантаційним рабовласництвом, є документи, вміщені у тритомну збірку, упорядковану у 50-70-ті рр. минулого століття відомим американським істори- ком-марксистом Г. Аптекером. Її назва - «Документальна історія негритянського народу Сполучених Штатів» [35].

Треба особливо виділити працю професора Г. Комеджера, який був укладачем багатотомної публікації «Документи до американської історії» [40]. Його наслідували Дж. Грін, М. Дженсен, К. Картер, С. Клінгсбері, С. Парджелес [33; 45; 63; 69; 81; 83]. Варто відзначити також велику за обсягом роботу британських джерелознавців - укладачів «Календаря державних паперів Англії». До двох томів під титулом «Колоніальна серія: Америка й Вест-Індія» ними було включено багато важливих нормативних актів, які визначали характер системи управління Британською колоніальною імперією та особливості правового закріплення інституту тимчасового білого рабства [23].

В останній третині минулого століття кількість публікацій іс- торико-правових джерел з проблеми збільшилася, а якість їх опрацьовування поліпшилася. Зразком видань такого характеру стала тритомна праця У Кейвенага «Заснування колоніальної Америки: документальна історія» [47]. Джерела в ній було згруповано за проблемами, серед яких знайшла місце проблема організації праці білих наймитів і рабів-африканців, а до них додано ґрунтовний науковий коментар. За Кейвенагом ішли Г. Аптекер, П. Бербур, Д. Біліас, У Білінгс, М. Гол, У Джейнс, М. Камен, К. Колмен, Л. Ледер, Л. Райт, Є. Селі, М. Сірманс, П. Стокс і Ю. Фаулер [31; 35; 41; 48; 49; 53; 58; 72; 84; 92; 93].

Основні проблеми з історії США колоніальної доби сучасні американські студенти-правознавці можуть вивчати на підставі аналізу відповідних документів із таких хрестоматій: «Колоніальна Америка: енциклопедія соціальної, політичної, культурної та економічної історії» (укладач - Дж. Кімент), «Проводир крізь колоніальну Америку» (укладач - В. Даніел), «Північна Америка та атлантичний світ» (уклали Б. Рашворт, П. Мап і Е. Тейлор), «Північна Америка у колоніальну добу» (укладач - Дж. Кук) та «Північноамериканські колонії і Британська імперія» (уклали С. Сарсонс і Дж. Грін) [25; 27; 67; 68; 70]. Досить своєрідну збірку історико-правових джерел під назвою «Колоніальні війни у Північній Америці» надрукував Е. Галай [32]. Джерелознавчі пошуки сучасних американських учених були підтримані їх британськими колегами Д. Армітиджем та М. Бреддо- ком, які видали збірку історико-правових джерел «Британський атлантичний світ» [71].

Нарешті, «вінцем» джерелознавчих пошуків американських учених у галузі аналізу історії держави і права ранньої Америки треба вважати велику роботу з обнародування відповідних джерел у рамках проекту «Колоніальна історія Сполучених Штатів» через електронний ресурс «Вікіпедії» [26].

Певний внесок у розвиток джерелознавства проблеми було зроблено також радянськими вченими, які публікували нормативні акти часів англійської революції. Серед них були й ті, що стосувалися розвитку британських колоній в Америці [10; 12; 13].

Так, у розпорядженні дослідників є великий корпус надрукованих нормативних актів із проблем організації регіональної влади Британської Америки. Ці джерела доповнюються специфічними публікаціями статистичного характеру [44; 170-172; 174; 175; 177; 179]. Однак цей корпус джерел дає основу для подальшого наукового пошуку лише в поєднанні з іншими видами джерел.

1.4.

<< | >>
Источник: Калашников В.М., Малишко В.М.. Формування інститутів держави і права в США ранньої доби (1607-1775 рр.): Монографiя / В. М. Калашников, В. М. Малишко; за ред. і з передмовою I. Б. Усенка. - К.,2015. - 406 с.. 2015

Еще по теме Оприлюднені джерела:

  1. § 1. Поняття джерела (форми) права. Види джерел права
  2. 7.3.4. Функції джерел права
  3. 7.3.1. Поняття «джерело права»
  4. 3. Джерела житлового права
  5. § 1. Поняття і класифікація джерел
  6. 7.3.3. Система джерел права
  7. 7.3.2. Класифікація джерел права
  8. Питання 39. Поняття джерел доказів та їх види.
  9. Джерела та кодифікація права
  10. Неоприлюднені джерела
  11. Джерела адміністративного права
  12. § 5. Джерела права
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -