<<
>>

Устрій судових установлень 1864 р.

(Витяги)

1. Влада судова належить мировим суддям, з'їздам мирових суддів, окружним судам, судовим палатам і правительствуючому сенатові як верховному касаційному судові.

7.

Для визначення в карних справах вини або невинності підсудних до складу судових місць у випадках, зазначених у статуті карного судочинства, залучаються присяжні засідателі.

19. У мирові судді можуть обиратись ті з місцевих жителів, які: по- перше, мають не менше 25 років; по-друге, здобули освіту у вищих або середніх навчальних закладах або склали належний іспит, або ж прослужили не менш як три роки на таких посадах, при виконанні яких могли набути практичних відомостей у провадженні судових справ, і, по- третє, якщо до того ж вони самі, або їх батьки, або жінки володіють, хоча б у різних місцях, або простором землі вдвоє проти того, який визначено для безпосередньої участі в обранні гласних в повітові земські збори... або іншим нерухомим майном, ціною не нижче п'ятнадцяти тисяч карбованців, і в містах нерухомою власністю, оціненою для стягання податку в столицях не менше шести тисяч, в інших містах — не менше трьох тисяч карбованців.

23. Мирові судді, як почесні, так і дільничні, обираються на три роки.

24. Вибори мирових суддів провадяться на повітових земських зборах.

81. Присяжні засідателі обираються з місцевих обивателів усіх станів:

по-перше, з тих, що перебувають в російському підданстві, по-друге, з тих, кому не менше 25 років і не більше 70 років, і по-третє, хто проживає не менш як два роки в тому повіті, де відбуваються вибори присяжних засідателів.

85. Не підлягають занесенню до списків присяжних засідателів:

1) священнослужителі і монашествуючі;

2) усі військові чини, що перебувають на дійсній військово-сухопутній або морській службі, а також ті з цивільних чиновників, які знаходяться при військах або служать по військово-судній частині у військовому і морському відомствах; і

3) учителі народних шкіл.

86.

До списків присяжних засідателів не можуть також бути внесені всі ті, хто служить у приватних осіб.

Статут карного судочинства 1864 р.[21]

(Витяги)

1. Ніхто не може бути покараний за злочин або провини, що підлягають віданню судових установ, не бувши засуджений до покарання вироком відповідного суду, що набрав законної сили.

6. Вирок ухвалюється не інакше, як після перевірки і доповнення в засіданні суду доказів, виявлених попереднім слідством.

7. Засідання, крім випадків, зазначених у законі, відбуваються прилюдно.

8. Теорія доведень, що грунтується тільки на їх формальності, скасовується. Правила про силу судових доведень повинні бути тільки керівництвом при визначенні вини чи невинності підсудних на підставі внутрішнього переконання суддів, основаного на сукупності обставин, виявлених при проведенні слідства та суду.

9. Вирок може тільки засуджувати або виправдовувати підсудного. Залишення в підозрі не допускається.

10. У справах про злочини та провини, які тягнуть за собою покарання, зв'язані з позбавленням всіх громадянських прав або із втратою всіх або деяких особливих прав і переваг, визначення вини чи невинності підсудних надається особливим присяжним засідателям. Це правило не поширюється на справи про злочини державні.

17. Різниця підсудності за станом скасовується.

204. Справи у злочинах державних підсудні судовим палатам або верховному карному судові, а справи у злочинах службових відаються окружними судами, судовими палатами, касаційним департаментом сенату або верховним карним судом...

1051. Для суду в справах про державні злочини до членів карного департаменту судової палати приєднуються: 1) губернський предводитель дворянства тієї губернії, де заведено палату, 2) один з повітових предводителів дворянства, що перебувають в окрузі місцевого окружного суду, 3) один з міських голів того самого округу і 4) один з волосних голів або старшин місцевого повіту.

<< | >>
Источник: Іванов В.М.. Історія держави і права України : підручник. / В.М. Іванов - К. : КУП НАНУ,2013. - 892с.. 2013

Еще по теме Устрій судових установлень 1864 р.:

  1. Судова реформа (1864 p.)
  2. Глава 2. Судовий устрій України. Статус суддів
  3. Система уголовных судов по Учреждению судебных установлений
  4. Обеспечение установленного порядка деятельности судов: реалии и перспективы
  5. Организация установленного порядка в деятельности судов и обеспечения социальной защиты и безопасности судей и членов их семей
  6. Які дії суду в разі надходження заяви боржника про скасування судового наказу з пропуском установленого строку?
  7. 13.3. Правила разграничения полномочий Конституционного Суда РФ и иных федеральных судов (судов общей юрисдикции и арбитражных судов)
  8. 3. Державний устрій (лад) України
  9. Політичний устрій міжвоєнної Румунії
  10. Державно-політичний устрій
  11. Адміністративно-територіальний устрій України
  12. Політичний устрій міжвоєнної Польщі
  13. 4.1. Просторово-територіальний устрій природних ресурсів
  14. § 2. Військово-політичний устрій Запорозької Січі
  15. Державний устрій Г алицько-Волинської держави
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -