<<
>>

Глава 2. Судовий устрій України. Статус суддів

Судовий устрій передбачає певну побудову судової системи держави, яка забезпечує найбільш ефективне функціонування судової влади. Ключовими питаннями судового устрою є визначення: правових засад організації судової влади та здійснення правосуддя; системи судів; основних вимог щодо формування корпусу професійних суддів; системи та порядку здійснення суддівського самоврядування; загального порядку забезпечення діяльності судів.
Ці та інші питання, які стосуються організації судової влади в Україні, врегульовані відповідно до Конституції України Законом України «Про судовий устрій України» від 7 лютого 2002 р. При цьому таке регулювання низки із зазначених питань кардинально відрізняється від попереднього.

Передусім це стосується судової системи України, яка являє собою сукупність всіх діючих в нашій державі відповідно до Конституції України судів, об'єднану єдністю завдань судової влади, принципів організації та функціонування судів, основних засад здійснення правосуддя, побудовану за принципом територіальності та спеціалізації.

Основні положення щодо судової системи України визначені статтями 124 та 125 Конституції України. З цих статей випливає, що:

в Україні діє два види судів Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції;

57

система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації;

найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України;

вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди;

відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди;

створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Отже, судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. При цьому, суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Що стосується системи судів загальної юрисдикції, то її на сьогодні складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) Касаційний суд України;

4) вищі спеціалізовані суди;

5) Верховний Суд України.

У системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій.

На сьогодні в Україні діє лише один вид спеціалізованого суду господарський. Адміністративний суд визначено у Законі України «Про судоустрій України» (ст. 19) як спеціалізований, але він ще не створений і тому адміністративну судову юрисдикцію здійснюють загальні суди. Військові суди, не дивлячись на особливість їх юрисдикції, законом віднесені до загальних судів і не вважаються спеціалізованими.

Конституційному Суду України у судовій системі нашої держави відведено особливе місце. Він утворює абсолютно відокремлену від судів загальної юрисдикції ланку, тобто Конституційний Суд України виділений із загального судочинства. Це єдиний орган у системі судової влади, який здійснює конституційне судочинство. При цьому, якщо Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, то Конституційний Суд України є водночас єдиним і вищим органом в системі судів конституційної юрисдикції. Він один власне і складає цю систему. Одночасно рішення Конституційного Суду 58

України є обов'язковими для всіх існуючих у нашій державі судів, як і для інших державних органів.

Конституцією України визначено повноваження Конституційного Суду України, особливий порядок його формування, правовий статус та наслідки його рішень, а Законом України «Про Конституційний Суд України» докладно регламентовано ці та інші питання діяльності цього органу. Конституційний Суд України як орган єдиної судової І системи України не здійснює правосуддя у конкретних І кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських f справах. На нього покладено принципово іншу функцію здійснення конституційного контролю, який виступає засобом захисту Конституції України.

Що стосується повноважень Конституційного Суду ї України, то він приймає рішення та дає висновки у справах ? щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради України;

2) відповідності Конституції України чинних міжнарод1 них договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на 1 їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах.

Визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

* * *

Носіями судової влади є судді. На них Конституцією України покладено функцію здійснення правосуддя. У ч. 1 ст. 127 Основного Закону сказано: «Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених випадках, народні засідателі і присяжні». Судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійному рівні. Для реалізації своїх повноважень судді наділені відповідним правовим статусом. Цей статус в основі своїй є однаковим для всіх суддів, які

59

відрізняються між собою тільки компетенцією та повноваженнями. В Україні існує спеціальний закон, який регулює питання статусу суддів Закон України «Про статус суддів». Крім того, певні положення щодо статусу судців, у тому числі особливостей статусу суддів судів спеціальної юрисдикції (суддів Конституційного Суду України, суддів військових судів) визначені законами України «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України».

Враховуючи важливість здійснюваних суддями функцій, закон пред'являє відповідні вимоги до кандидатів у судді, передбачає особливий порядок їх відбору та призначення на посаду, звільнення суддів з посади. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України.

<< | >>
Источник: Мельник М. Л, Хавронюк М. І.. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. 2002

Еще по теме Глава 2. Судовий устрій України. Статус суддів:

  1. § 2. Порядок призначення суддів КонституційногоСуду України та припинення їх повноважень.Особливості статусу судді Конституційного Суду України
  2. Глава XI Територіальний устрій України
  3. § 5. Особливості статусу суддів військових судів
  4. § 5. Особливості статусу суддів військових судів
  5. 1.2. Правовий статус місцевих загальних судів та суддів
  6. 3. Державний устрій (лад) України
  7. 3.3. Особливості правового статусу суддів у США
  8. Адміністративно-територіальний устрій України
  9. 89. Провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень.
  10. Адміністративно-територіальний устрій України
  11. Розділ 3. Державний устрій Речі Посполитої на землях України (1569-1795 рр.
  12. Розділ 13. Державний устрій Підкарпатської Русі - Карпатської України (1919-1939 рр.)
  13. § 2. Пленум Верховного Суду України. Судові палати, Військова судова колегія Верховного Суду України. Президія Верховного Суду України
  14. § 1. Загальна характеристика перегляду судових рішень Верховним Судом України
  15. Особливості правового статусу Генерального прокурора України
  16. § 2. Судова система України
  17. 1. Конституційно-правовий статус Президента України
  18. § 1. Статус Конституційного Суду України. Його склад та повноваження
  19. § 3. Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів
  20. § 1. Суддя — носій судової влади. Гарантії незалежності суддів
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -