<<
>>

Система органів державної влади

Становим хребтом радямськоїдержавмості залишалася компартія. а вея влада в CPCP зосереджувалась у її верхньому ешелоні - номенклатурі. Власне номенклатурною була будь-яка бідьш-мепш значна посада і не лише централмюто і республіканського рівнів, а ii обласного (обкомів) га райопіюго (райкомів).

Відмітною рисою, особливо брсжнсвської моменклатурм. було грпва.іс перебування иа одній посаді, у зв’язку з чим мавігь Поліібюро ЦК KIIPC з середнього віку своїх членів - 58 років (з 1956 p.) вже в 1981 році чало 70 років (А. Руашченко). Можна гакож гюгоднтися з думкою (M. Воа’іенськиіі), що на середину 70-х років в CPCP закінчилось формування нового правлячого класу. Га нопрн ге. шо реальна влада в УРСР зосереджувалася у руках номенклатури - партійних чиновників ЦК КГ1У, обкомів, райкомів та інших партійних стру кіур, органами державної влади у республіці вважалися pcu)u усіх рівнів.

Конституційні акти C PCP V PC P 1936-1937 pp., як відомо.трак- тували ради владними органами, які поглпувади в собі одночасно форму державного управління та самоврядування, виконавчої ra представницької влади. Счність законодавчої і виконавчої влади - був тим пргщиікж влади, якмй класнкн марксизм>- ieiiiiii іму протиставили традиційному парламентаризму, спираючись на досвіл Паризько? комуни. Конституція УРСР 1978 p. радикально нетмі- пила Iioi дядів на правовий статус рад. Однак були запроваджені деякі нововведення. 1 Іроголошувалося, зокрема, що всі ради народних депутатів - Верховна, а також місцеві - обласні, раіюииі міські, райоииі v містах, селищні і сільські - становлять єдину систему органів державної владн.

Верховна PaOa (BP) УРСР проголошувалась найвищим органом державної влади в республіці і будувалася за принципом безпосереднього представництва її народу (за визначенням Конституції УРСР 1937 p.- трудящих). Організація і діяльність BP УРСР фактично регулювались рішеннями з’їздів, пленумів ЦК КПРС та Компартії України, однак юридично правовою основою її діяльності були Конституції CPCP і УРСР, регламент BP УРСР (25 березня 1980 p.) та інші правові акти.

Ними визначалися виборчий процес, порядок, механізм та форми діяльності BP УРСР.

Виборчий процес. BP УРСР формувалася через вибори. Останні проходили через кожних чотири роки (строк повноважень). Починаючи з 27 лютого 1955 p. і до 4 березня 1990 p. було обранодепу- татів дев’яти скликань (четвертого-дванадцятого) BP УРСР.

Правовими засадами проведення виборів було Положеипя npn вибори до Верховної Ради, затверджене Президією Верховної Ради (ПВР) УРСР у грудні 1950 p До нього у грудні 1954 p., у грудні 1958 p., у січні 1963 p., у листопаді 1966 p. були внесені певні зміни та доповнення. A закони «Про вибори до Верховної Pabm (грудень 1978 p.) та «Про вибори народних депутатів Української PCP» (жовтень 1989 p.), прийняті, відповідно, дев’ятою сесієюВР дев’ятого скликання та десятою сесією одинадцятого скликання, фактично сформували в Україні виборчу систему, яка існуваладо середини 90-х років XX ст.

Відповідно до чинних положень вибори проходили на основі прямого, рівного виборчого права. Однакова кількість виборнів обирала одного депутата, все доросле населення (з 18 років) мало рівне право голосу. Депутатом BP УРСР міг бути обраний громадянин республіки, якому виповнилося 21 рік, а за Конституцією УРСР 1978 p.- 18 років. Вибори здійснювалися таємним голосуванням, депутати обиралися безпосередньо громадянами.

Виборчий процес від самого початку здійснювався під жорстким контролем правлячої комуністичної партії. Ініціатива висунення кандидатів у депутати насправді відбувалася не «знизу»* а була прерогативою партійних органів. Одномандатна система виборів практично позбавляла конкурентності між кандидатами у депутат (В. Кравченко. Є. Бутирін, В. Фущщайчук). Майбутній депутат У абсолютно гарантований щодо позитивних результатів виборів.

Виборчий процес забезпечувався системою 'iiiiniwc комісій' центральною, окружними і дільничними. IIBP своїм рішенням фор мувала виборчі округи, за нропозинісю облвиконкомів давала їм найменування, порядковий номер, визначала центри та перелік а імі- ністративно-теригоріальних одиниць, іцо до них входили. Вибори депутатів відбувались в умовах активної мітинговості. дсклараіив- ності досягнень, під гаслами: «Всі па вибори!», «Голосуемо за блок комуністів і безпартійних!», «За сдиний блок комуністів і безпартійних!». Це мало па меті привернути уваїу населення до важливої політичної кампанії. Забезпечити максимально високу участь виборців у голосуванні було завданням аиСюрчих комісій. Як свідчать дані про результати голосування, іцо публікувалися в гіресі. активність виборців була високою і сіаповнла, за звичай, близько 99.9%. Така одностайність та винятково висока організованість даналн привід комуністичній пропаганді стверджувати, що виборці активно підтримували внутріїннюта зовнішню иолітикудержави.

Головним механізмом Оіяіьіюсті BP був депутатський корпус. У складі кожного скликання вніпого opiaiiy законодавчої клади відбувалися (за В. Крсючснком. C. Батуріиим. В.

<< | >>
Источник: Терлюк I. Я.. Історія держави і права України: Навчальний посібник,- K.,2011.- 944 c.. 2011

Еще по теме Система органів державної влади:

  1. 4. Поняття, система та види органів державної влади
  2. Утвердження системи вищих органів державної влади
  3. Мета, підстави і процесуальні форми участі у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування
  4. § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
  5. Компетенція органів державної влади в інформаційній сфері
  6. § 1. Місце прокуратури в системі органів державної влади
  7. Інформування органів державної влади
  8. § 2. Місце прокуратури в системі органів державної влади
  9. § з. Участь органів державної влади та місцевого самоврядування у процесі для подання висновку в справі
  10. Взаємодія органів державної влади з інститутами громадянського суспільства щодо протидії дискримінації за ознакою інвалідності
  11. § 1. УТВОРЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ І ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
  12. 3,1. Участь у справі органів державної влади та місцевого самоврядування для подання висновків та висловлення своєї думки щодо вирішення справи по суті
  13. Стаття 403. Взаємодія органів доходів і зборів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності.
  14. § 2. Система органів виконавчої влади та основні засади її структурної побудови
  15. Розділ XV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ {Назва розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015}
  16. 21. Мета, підстави та форми участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цивільному процесі. їх процесуальні права і обов’язки.
  17. § 6. Повноваження органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів й інших органів виконавчої влади спеціальної компетенції
  18. § 3. Президент України і система органів виконавчої влади
  19. 1. Конституційно-правові засади побудови системи органів виконавчої влади
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -