<<
>>

§ з. Участь органів державної влади та місцевого самоврядування у процесі для подання висновку в справі

Відповідно до ч. З ст. 45 ЦПК органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у спра­ві або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень.

Участь зазначених органів у цивіль­ному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Таким чином, залучення органів державної влади та органів міс­цевого самоврядування до участі у справі можливе як за ініціативою

1 Закон і бізнес. - 2003. - 7 черв. (№ 23 (595)). - С. 14-15; Архів Подільського районного суду м. Києва за 2001 р.

цих органів, так і за ініціативою суду. Однак у кожному випадку обов'язковою є наявність норми права, яка би передбачала участь цих органів при розгляді конкретної справи. Вступ зазначених органів чи залучення їх до участі у процесі за ініціативою суду оформляється ухвалою, і це питання вирішується в попередньому судовому засідан­ні. ЦПК не містить вказівки щодо порядку вступу органів державної влади та органів місцевого самоврядування у процес за своєю ініціа­тивою. Однак правильним вважається, що ці органи мають право вступати в процес для подання висновків у справі на будь-якій стадії до ухвалення судом рішення.

Цивільне процесуальне законодавство містить вказівки про те, при розгляді яких саме цивільних справ окремого провадження участь орга­нів державної влади та місцевого самоврядування для подання висновку є обов'язковою. Так, участь представників органів опіки та піклування є обов'язковою при розгляді справ: про обмеження цивільної дієздат­ності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною (ст. 240 ЦПК); про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (ст. 244 ЦПК); про усиновлення дитини (ч. 1 ст. 254 ЦПК).

На цей час СК містить достатньо велику кількість норм, які регу­люють участь органів опіки та піклування у справах, що випливають із шлюбно-сімейних відносин, для подання висновку.

Обов'язковою є участь органів опіки та піклування при розгляді справ: про спори між матір'ю та батьком про місце проживання дитини (ст. 161 СК); про позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК); про поновлення в батьків­ських правах (ст. 169 СК); про відібрання дитини (ст. 170 СК); про скасування усиновлення чи визнання його недійсним (ст. 240 СК).

Висновок суду надається у письмовій формі. Він складається на підставі попереднього вивчення матеріалів справи і обстеження, яке проводиться органом опіки та піклування. Висновок складається від імені відповідного органу державної влади чи органу місцевого само­врядування та підписується керівником цього органу.

Зазначений висновок оголошується в судовому засіданні після до­слідження всіх обставин по справі, а суд та особи, які беруть участь у справі, мають право ставити представникам цих органів запитання для роз'яснення, уточнення висновку. Він не є обов'язковим для суду. Однак, оскільки він має важливе значення для правильного розгляду справи, незгода з ним повинна бути мотивована судом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі, для подання висновку мають процесуальні 336 права і обов'язки, встановлені ст. 27 ЦПК, а також мають право ви­словити свою думку щодо вирішення справи по суті.

Висновок зазначених органів слід відрізняти від висновку експер­та. Експерт — особа, яка не заінтересована в результаті справи і дає відповіді лише на запитання, що поставлені в ухвалі суду про призна­чення експертизи і стосуються фактів, а не права. Його участь залежить від конкретних обставин справи, в той час як участь у процесі органу державної влади та органу місцевого самоврядування, як правило, обумовлена зазначенням про це в законі, вони мають юридичну заін­тересованість та дають висновки по суті справи.

Питання для самоконтролю

1. Яку функцію в цивільному судочинстві здійснюють органи та особи, які захищають права інших осіб?

2. У яких процесуальних формах реалізують свої правомоч­ності органи та особи, які захищають права інших осіб?

3. Якою є роль у цивільному судочинстві Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини?

4. Які є підстави і форми участі у цивільному судочинстві про­курора?

5. У чому полягають особливості участі у цивільному судочин­стві органів влади та місцевого самоврядування?

6. Визначте повний перелік органів та осіб, яким законом на­дано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § з. Участь органів державної влади та місцевого самоврядування у процесі для подання висновку в справі:

  1. 2. Кабінет Міністрів — вищий орган у системі органів виконавчої влади, його склад, основні функції та повноваження
  2. §1. Система органів виконавчої влади України
  3. § 1. Особливості адміністративно–правового статусу керівників органів виконавчої влади, що обіймають посади державних службовців
  4. Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
  5. Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
  6. Мета, підстави і процесуальні форми участі у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування
  7. 3,1. Участь у справі органів державної влади та місцевого самоврядування для подання висновків та висловлення своєї думки щодо вирішення справи по суті
  8. Суб’єкти та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців
  9. Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
  10. § 1. Підстави та форми участі
  11. § з. Участь органів державної влади та місцевого самоврядування у процесі для подання висновку в справі
  12. 4. Порядок розгляду і вирішення справи у третейському суді
  13. 21. Мета, підстави та форми участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цивільному процесі. їх процесуальні права і обов’язки.
  14. Адміністративно-правовий статус недержавних громадських організацій в Україні та його характеристика
  15. Відповідальність за порушення законодавства України про інформацію недержавними громадськими організаціями
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -