§ з. Участь органів державної влади та місцевого самоврядування у процесі для подання висновку в справі

Відповідно до ч. З ст. 45 ЦПК органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у спра­ві або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень.

Таким чином, залучення органів державної влади та органів міс­цевого самоврядування до участі у справі можливе як за ініціативою

1 Закон і бізнес. - 2003. - 7 черв. (№ 23 (595)). - С. 14-15; Архів Подільського районного суду м. Києва за 2001 р.

цих органів, так і за ініціативою суду. Однак у кожному випадку обов'язковою є наявність норми права, яка би передбачала участь цих органів при розгляді конкретної справи. Вступ зазначених органів чи залучення їх до участі у процесі за ініціативою суду оформляється ухвалою, і це питання вирішується в попередньому судовому засідан­ні. ЦПК не містить вказівки щодо порядку вступу органів державної влади та органів місцевого самоврядування у процес за своєю ініціа­тивою. Однак правильним вважається, що ці органи мають право вступати в процес для подання висновків у справі на будь-якій стадії до ухвалення судом рішення.

Цивільне процесуальне законодавство містить вказівки про те, при розгляді яких саме цивільних справ окремого провадження участь орга­нів державної влади та місцевого самоврядування для подання висновку є обов'язковою. Так, участь представників органів опіки та піклування є обов'язковою при розгляді справ: про обмеження цивільної дієздат­ності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною (ст. 240 ЦПК); про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (ст. 244 ЦПК); про усиновлення дитини (ч. 1 ст. 254 ЦПК).

На цей час СК містить достатньо велику кількість норм, які регу­люють участь органів опіки та піклування у справах, що випливають із шлюбно-сімейних відносин, для подання висновку.

Висновок суду надається у письмовій формі. Він складається на підставі попереднього вивчення матеріалів справи і обстеження, яке проводиться органом опіки та піклування. Висновок складається від імені відповідного органу державної влади чи органу місцевого само­врядування та підписується керівником цього органу.

Зазначений висновок оголошується в судовому засіданні після до­слідження всіх обставин по справі, а суд та особи, які беруть участь у справі, мають право ставити представникам цих органів запитання для роз'яснення, уточнення висновку. Він не є обов'язковим для суду. Однак, оскільки він має важливе значення для правильного розгляду справи, незгода з ним повинна бути мотивована судом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі, для подання висновку мають процесуальні 336 права і обов'язки, встановлені ст. 27 ЦПК, а також мають право ви­словити свою думку щодо вирішення справи по суті.

Висновок зазначених органів слід відрізняти від висновку експер­та. Експерт — особа, яка не заінтересована в результаті справи і дає відповіді лише на запитання, що поставлені в ухвалі суду про призна­чення експертизи і стосуються фактів, а не права. Його участь залежить від конкретних обставин справи, в той час як участь у процесі органу державної влади та органу місцевого самоврядування, як правило, обумовлена зазначенням про це в законі, вони мають юридичну заін­тересованість та дають висновки по суті справи.

Питання для самоконтролю

1. Яку функцію в цивільному судочинстві здійснюють органи та особи, які захищають права інших осіб?

2. У яких процесуальних формах реалізують свої правомоч­ності органи та особи, які захищають права інших осіб?

3. Якою є роль у цивільному судочинстві Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини?

4. Які є підстави і форми участі у цивільному судочинстві про­курора?

5. У чому полягають особливості участі у цивільному судочин­стві органів влади та місцевого самоврядування?

6. Визначте повний перелік органів та осіб, яким законом на­дано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.