<<
>>

Інформування органів державної влади

Оперативні підрозділи, здійснюючи оперативно-розшукову діяльність збирають інформацію про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримують інформацію в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави і інформують зацікавлені органи державної влади, яким дано право використовувати оперативно-розшукову інформацію, або тих, які зобов'язані вжити необхідних заходів по такій інформації.

Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»1 визначає наступні основні напрями боротьби з організованою злочинністю, виконавцем яких є органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність: - створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва у цій сфері;

- виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй;

- запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;

-виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням,

вчинюваним учасниками організованих злочинних угрупувань, притягнення винних до відповідальності;

- забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі;

- запобігання встановлення корумпованих зв'язків з державними службовцями та іншими посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність;

- протидія використанню учасниками злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації;

- запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів. Безумовно, що перелічені основні напрямки боротьби з організованою злочинністю не можуть бути реалізовані без взаємодії з органами державної влади.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» зобов'язує оперативні підрозділи своєчасно інформувати найвищі органи державної влади України про відомі їм факти і дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави. Такими найвищими органами державної влади є Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України. Інформація за результатами оперативно-розшукової діяльності може надсилатись Раді національної безпеки і оборони України, Адміністрації Президента України, Національному банку України, Державній податковій службі України, Фонду державного майна, Антимонопольному комітету, Державній митній службі України, а також іншим державним органам, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України з метою боротьби з організованою злочинністю, усунення причин і умов, що сприяють її проявів.

Такими умовами можуть бути - несприятливі умови формування особи підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, які призвели до формування у нього антигромадських поглядів, навичок, звичок; обставини його життя перед вчиненням злочину, які спонукали його до протиправної поведінки; конкретні недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, посадових осіб, інших фізичних і юридичних осіб, які полегшили вчинення злочину. Встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, оперативний підрозділ, прокурор вносять у відповідний орган державної влади, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих умов і причин. Висновки оперативного підрозділу, прокурора і суду про безпосередні причини та умови вчинення злочину повинні бути обґрунтовані, посилатись на конкретні докази, які були встановлені під час досудового слідства та судового розгляду справи.

Направляючи мотивоване подання про умови та причини вчинення злочину та вказуючи на заходи по їх усуненню, правоохоронні органи не повинні втручатися в оперативну і господарську діяльність підприємств, установ, організацій або наперед вирішувати, які стягнення та покарання повинні бути застосовані на особу, винну у створенні таких умов.

Посадова особа якій направлено подання, зобов'язана, не пізніше як у місячний термін після отримання, розглянути останнє, вжити необхідних заходів і повідомити про них орган, що вніс подання.

Готуючи подання про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину та інформації про ситуацію при якій може бути скоєно злочин, оперативні підрозділи не розкривають прийоми і методи своєї діяльності і не зобов'язані вказувати з яких джерел надійшли до них повідомлення, яким чином були встановлені факти про які надсилається інформація. Доцільно розмежовувати подання і інформацію оперативних підрозділів. Подання готуються по матеріалам розслідування подій, які мають склад злочину, вони є процесуальним документом, а інформації готуються по матеріалам дослідних перевірок, вони стосуються причин, умов, поведінки, обставин, які, в разі їх неусунення, можуть привести до скоєння злочину. Подання готуються по матеріалам кримінального провадження, а інформація може бути підготовлена за матеріалами оперативно-розшукових заходів, не пов'язаних з розслідуванням конкретного злочину. Подання ґрунтуються на кримінально-процесуальному законі, а інформування як обов'язок оперативних підрозділів — на оперативно- розшуковому законодавстві.

Норми нового Кримінального процесуального кодексу України прямо не зобов'язують слідчого, прокурора, суддю і суд та оперативні підрозділи встановлювати причини і умови вчинення кримінального правопорушення, узагальнювати їх та аналізувати і давати подання в компетентні органи влади, місцеве самоврядування, суб'єктам господарювання та іншим зацікавленим суб'єктам права про усунення таких причин і умов, як це передбачалось ст. 23 Кримінально-процесуального кодексу України, але й не забороняє слідчому, прокурору, суду та оперативним підрозділам вчиняти такі дії. Виявляти причини та умови правопорушень, в тому числі і кримінальних, прокурор зобов'язаний в силу вимог закону України «Про прокуратуру»1, а оперативні підрозділи відповідно до ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», яка гласить, що матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються для попередження, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісти зникли, для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно

співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей, для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів та для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Ст. 6 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» передбачає, що контррозвідувальна діяльність здійснюється поряд з іншими цілями і з метою інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (щодо загроз державній безпеці України).

Інформація, здобута й опрацьована розвідувальними органами України згідно статті 10 Закону України «Про розвідувальні органи України» надається Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем'єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам в установленому ним порядку з додержанням вимог законів України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах».

На основі статті 13 вказаного вище закону розвідувальні органи України в установленому порядку інформують громадськість України про свою діяльність, здійснюючи зв'язок з об'єднаннями громадян, засобами масової інформації і громадянами через відповідні структурні підрозділи та їх посадових осіб.

Матеріали про діяльність розвідувальних органів України, які надаються засобам масової інформації, не можуть містити відомості, що становлять державну таємницю.

Публікація відомостей про розвідувальні органи України та їх діяльність здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про державну таємницю».

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»1 визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Вказаний закон визначає, що спеціально уповноважені суб'єкти безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень (далі - спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції).

Спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, підрозділи внутрішньої безпеки митних органів, якщо інше не передбачено законом.

Координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють у межах наданих повноважень, визначених законами, Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Згідно статті 19 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції зобов'язані щороку не пізніше 10 лютого оприлюднювати інформацію про вжиті заходи щодо протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики щороку не пізніше 15 квітня готує та оприлюднює у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції.

У звіті мають відображатися такі відомості:

1) статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з обов'язковим зазначенням таких даних:

а) кількість осіб, щодо яких винесено постанови про притягнення як обвинуваченого та складено протоколи про вчинення адміністративних корупційних правопорушень;

б) кількість осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду та на яких накладено адміністративне стягнення за корупційне правопорушення;

в) відомості окремо за категоріями осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, і за видами відповідальності за корупційні правопорушення;

г) відомості про розмір завданих корупційними правопорушеннями збитків, стан та обсяги їх відшкодування;

2) узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;

3) інформація про результати виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва;

4) результати соціологічних досліджень, що проводяться державними та недержавними науково-дослідними установами, з питань поширення корупції;

5) інформація про стан реалізації визначеної Президентом України антикорупційної стратегії.

У ст. ЗО Закону України «Про прокуратуру»1 вказано, що здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство):

а) додержували передбаченого законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою;

6) не допускали порушення законності під час проведення оперативно- розшукової діяльності, досудового розслідування;

в) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначається процесуальним законодавством.

Прокурор маг право в необхідних випадках доручати керівникам органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення.

Виходячи із інформації правоохоронних органів в т.ч. і оперативних підрозділів про реальний стан злочинності в державі, про причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушень Кабінет Міністрів України затвердив Комплексну програму профілактики правопорушень на 2011 -2014 роки,1

основними завданнями якої є:

- удосконалення правового забезпечення правоохоронної діяльності та профілактики правопорушень;

- реформування структури органів, установ та організацій, що здійснюють заходи профілактики правопорушень;

- підвищення рівня фахової підготовки посадових і службових осіб, що здійснюють заходи профілактики;

- розроблення нових форм, прийомів та методів профілактичної діяльності та запровадження їх в практику;

- удосконалення форм і методів оперативно-розшукової діяльності в сфері протидії організованій і міжнародній злочинності;

- вдосконалення інформаційно-аналітичного та матеріально-технічного забезпечення профілактичної діяльності;

- своєчасне виявлення, припинення і розкриття злочинів та усунення причин і умов, що сприяють їх вчиненню;

- розробити організаційно-тактичні положення профілактики злочинів для всіх правоохоронних органів.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме Інформування органів державної влади:

  1. 2. Кабінет Міністрів — вищий орган у системі органів виконавчої влади, його склад, основні функції та повноваження
  2. 2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
  3. 2. Організація державного управління у сфері закордонних справ
  4. ГЛАВА З ОСОБЛИВОСТІ ПОРЯДКУ АДМІНІСТРАТИВНОГО ОСКАРЖЕННЯ В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  5. ГЛАВА 4 ОЦІНКА ДІЛОВИХ І ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС ВСТУПУ НА ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ
  6. Стаття 13. Державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду
  7. Зміст, принципи і функції державного управління інвестиційною діяльністю
  8. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Н А К А З 12.10.2009№ 1833/5/943
  9. Розділ 8. Організація управління УНР доби Центральної Ради (1917 p.- початок 1918p.
  10. Правові основи реорганізації органів захисту "завоювань революцій" -- органів внутрішніх справ, міліції і державної безпеки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -