Компетенція органів державної влади в інформаційній сфері

Зважаючи на прискорені темпи розвитку інформаційного суспі­льства, спричинені інформатизацією, де-факто всі органи державної влади залучені до процесу формування та реалізації державної інфор­маційної політики.

Повноваження органів загальної компетенції в інформаційній сфері можна визначити таким чином.

Верховна Рада України здійснює законодавче регулювання і кон­троль за діяльністю органів державної влади та посадових осіб щодо виконання ними функцій і завдань в інформаційній сфері; ухвалює засади внутрішньої і зовнішньої політики держави в інформаційній сфері; затверджує державний бюджет, в якому передбачаються кош­ти на забезпечення інформаційної безпеки України; схвалює націона­льні програми розвитку інформаційної сфери; проводить парламент­ські слухання з питань свободи слова та інформаційної безпеки України; призначає половину складу (чотири особи) Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; дає згоду на призначення та звільнення з посади Президентом України голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Президент України в межах своїх повноважень здійснює керів­ництво інформаційною сферою; видає укази і розпорядження, що стосуються функціонування та розвитку інформаційної сфери; приз­начає (за поданням Прем’єр-міністра) та звільняє з посади керівників міністерств, державних комітетів, інших центральних органів вико­навчої влади, що здійснюють повноваження в інформаційній сфері, призначає половину (чотири особи) Національної ради України з пи­тань телебачення і радіомовлення.

Рада національної безпеки і оборони України як суб’єкт інфор­маційних відносин є єдиним органом, який має повноваження, функ­ції і завдання із координації та контролю діяльності органів вико­навчої влади, зокрема центральних органів влади, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування в усіх складових сфери забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в інфор­маційній.

Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої та зовнішньої політики, виконання Конституції і законів України в інформаційній сфері; вживає заходів щодо забезпечення прав і сво­бод громадян, забезпечення інформаційної безпеки України, бороть­би зі злочинністю в інформаційній сфері.

Серед основних завдань Міністерства юстиції України визначе­но формування і забезпечення реалізації державної правової політи­ки, політики у сфері адаптації законодавства України до законодавст­ва ЄС (зокрема в інформаційній сфері), формування і забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, у сфері захисту персона­льних даних, друкованих засобів масової інформації та інформацій­них агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.

До завдань Міністерства закордонних справ України входить сприяння входженню України до світового інформаційного простору, піднесенню її міжнародного авторитету, формуванню позитивного іміджу держави як надійного і передбачуваного партнера; поширення інформації про Україну за кордоном та розроблення офіційної позиції щодо резонансних внутрішньополітичних подій в Україні для інфор­мування світової громадськості.

На Службу безпеки України покладається контррозвідувальний захист інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, також вона має статус спеціально уповноваженого органу у сфері охорони дер­жавної таємниці.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів в інформаційній сфері Конституції України, дає офіційне тлумачення Конституції та законів України з відповідних питань. До складу Конституційного Суду України вхо­дить його Прес-служба. Суди загальної юрисдикції здійснюють пра­восуддя у сфері інформаційних відносин.

Генеральна прокуратура України здійснює нагляд за додержан­ням та застосуванням законів, що регулюють інформаційні відносини.

До органів спеціальної компетенції в інформаційній сфері на­лежать такі.

Міністерство інформаційної політики України є головним орга­ном у системі центральних органів виконавчої влади у сфері забезпе­чення інформаційного суверенітету України, зокрема з питань поши­рення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, забезпечення функціонування державних інформаційних ресурсів.

Державний комітет телебачення та радіомовлення України (Держкомтелерадіо) є головним у системі центральних органів вико­навчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах.

Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення України вирішує питання забезпечення свободи слова та масової ін­формації, прав телеглядачів та радіослухачів, виробників і розповсю­джувачів масової звукової, візуальної та аудіовізуальної інформації; розробки і здійснення державної політики ліцензування телерадіомо- влення; використання радіочастотного ресурсу держави; реалізації та контролю за додержанням законодавства України у сфері телебачен­ня і радіомовлення.

Національна комісія України, що здійснює державне регулюван­ня з питань інформатизації та зв 'язку є державним колегіальним ор­ганом, що здійснює регулювання у сфері телекомунікацій, інформа­тизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку. У визначеній сфері Національна комісія України, що здійснює державне регулювання з питань інформатизації та зв’язку, реалізує повноваження органу ліцензування, дозвільного ор­гану, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Державна служба спеціального зв 'язку та захисту інформації є державним органом, який призначений для забезпечення функціону­вання і розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації держав­ної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інфор­мації, телекомунікацій.

Державне агентство з питань електронного урядування Украї­ни здійснює реалізацію державної політики у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного сус­пільства; виконує функції генерального державного замовника Наці­ональної програми інформатизації; забезпечує загальну координацію діяльності державних органів з питань розвитку інформаційного сус­пільства.

19.4