<<
>>

Ґеоґрафічні обставини. Населення України і його заняття. Кольонізація. Етнічний склад.

Як у попередніх добах історії України, так само й в цій добі ґеоґрафічні обставини відогравали важну ролю. Це видко хочби з того,щоістнування Запорозької Січи й взагалі козаччини було дуже тісно звязане з істнуванням степу.Великі простори України мають так мало визначних стратегічних позицій, що навіть такі зрештою маловажні географічні пункти, як острови на ДніпрійДніпровські пороги відогравали особлившу ролю.

Одно й друге творить оборонне положення Січи.Алеразом зтим Запорозька Січ мала ту невигоду, що вона, положена серед степів у краю, неприєднанім для хліборобської культури, не мала ніякої господарської самостійности й була під тим поглядом цілком залежною від хліборобської України. Тільки в сполуці з хліборобською козаччиною вона могла мати вапевнений дальший розвиток. Інакше вона мусілаб остатися чисто степовою. Але при всім тім козацька територія, як би навіть вона поширилася на хліборобській Україні немалакорисного положення через те, що знаходячися між двома державами — польською й татарською — не .мала нізвідки заслонених границь. Це змушувало козаччину шукати союза то з одним сусідом, то здру- гим, і наслідком того напрям козацької політики був дуже змінливий. Раз козацька політика зверталася проти Татарів і Турків, а другий раз проти Польщі. B таких обставинах союз польсько-татарський міг бути просто убійчим для козаччини, але на щастя в цій добі до такого союзу не приходило.

Великі простори Східної Европи і недостача природних границь поодиноких їх частинбулипри- чиною колись великости простору київської держави, а тепер польської. Польська держава побіч еспанської, турецької і московської була четвертою з ряду в Европі що до величинипростору.Алесаме тому вона не була добресконсолідованою.Длиопа- нування таких великих просторів вона не мала ані відповідної, скількости населення, ані відповідної адміністрації. He диво тому, що при децентраліза- ційному характері адміністраційної і законодатної власти в Польщі польське панування на східній Українї не було міцне. Це вийшло розуміється, на користь козаччині, уможлививши їй поширення на хліборобській Україні.

Дуже велике значіння мало те, що Україна є дуже родючою країною. Як колись, за часів іст- нування київської а по части галицько-волинської держави, відогравало особливо важну ролюгеогра- фічне положення, так тепер родючість її грунту. Україна почала йти в ціну в міру того, як збіжжя ставало дуже важним торговельним предметом. B першій половині XVI. століття вивоженозбіжжя з польських і західно-українських земель, а вдру- гій половині XVI. століття також і зі східноїУкра- їни. Таким чином усі українські землі ввійшли в круг торговлі збіжжам, яка зісхідноїЕвропикон- центрувалася в Ґданську, звідки вивожено збіжжа далі, головно до Фляндрії та полудневої Европи. Для українських земель мало це велике значіння, бо наслідком цього ціна збіжжа пішла в гору і продукція його дуже збільшилася. A тому хліборобство зробилось головним заняттям мешканців, ще в більшій мірі, як TO було в попередній добі.

Точка тяжкости економічного життя стояла тепер безумовно на селі, а не в місті. Нічого дивного, коли зважимо, що промисл був дуже слабо розвинений як на українських землях, . так і взагалі в польській державі, і що міщане не мали таких великих торговельних привілеїв, як шляхта.

B цій добі міста підупали ще більше ніж у попередній, що помічалося особливо на східній Україні, яка найбільше відчувала на собі занепад торговлі зі сходом. Українські землі тай взагалі ціла польська держава стала чисто хліборЪбською державою без міського промислу і без грошевої господарки, яка вже в тих часах була розвинена скрізь по західнш і середній Европі. Таким чином ціла польська держава разом з Україною осталася позаду Европи під економічним поглядом. Важну ролю відограла в цім зміна світових торговельних шляхів. Ще в XIII. століттю Україна втратила звязь ізсвітовою торговлею наслідком того, що головні торговельні шляхи, які лучили Европу з Азією, перенеслися з континенту ца Середземне море.

B XVI. століттю настала знову зміна, бо по відкриттю Америки й морської дороги з Европи до Індій навколо Африки головні торговельні шляхи перенеслися на Атлянтійський і Індійський океан, полишаючи на боці західні азійські краї й Середземне море. Це причинилося зновудоекономічного занепаду західно-азійських країв, а вслід за тим і до економічн^го занепаду України. Східна торговля Украши,ѵжшшсь давала матеріяльну силу давній київській державі, підупала тепер цілковито. Київ, що вже давно втратив своє *олишнє першорядне станрвище в східній Европі, підупав тепер ще більше й перестав бути духовим осередком України. Світова торговля не зачіпала тепер Укра- Тни, котра стала глухою країною,якоюнецікагався ширший світ, лише сама Польща, особливо відтоді, коли виявилося, що родюча Україна може принести їй великі економічні користи.

B звязку з економічним станом стояла й густота населення України. Можна припускати, що населення українських земель збільшилося, бо населення Европи взагалі збільшилося в цій добі. Але при занепаді міст зріст населення йшов тільки на рахунок села, а не міста. A в тім, що до населення східної України, то густота йогобула напевно менша ніж західнО-українських земель. Ha підставі статистичних даних, які маємо для тогочасу, можна рахувати, що на східній Україні, себтовКи- ївщині, Чернигівщині й Брацлавщині не доходило населення навіть до міліона. Число дуже мале, як рахувати нинішніми мірами, але воно легше зрозуміле, коли зважимо, що добре загосподарована Франція не мала в XVI. століттю більше як девять міліонів мешканців, а Анґлія тільки шість міліонів. A зважити треба, що ніодин край в Европі не мав таких перешкод в кольонізації, як саме східна Україна наслідком частих татарських набігів на її землі.

Некорисні обставини на східній Україні, до яких долучилися польські репресії по невдачних козацьких повстаннях, викликали еміграціюлюдно- сти далеко на схід — на степи, що лежали на по- граничу між московською державою і татарською ордою, на пізнішу Слобідську Україну. Про таку еміграцію на більшу скалю знаємо під 1638роком, коли Острянин по невдачній війні з Польщею пішов на Слобідську Україну, а разом з ним коло ІОООкозаків.Кольоністи йшли аж надДонець,азча- сом українська кольонізація дійшла аж до Волги. Таким чином українська етнографічна територія поширялася чим раз далі на схід. Це мало в бу- дуччині величезні наслідки, але в згаданій добі це був тільки початок вельмиважної справи.

Важнішою справою, бо вона мала безпосередні наслідки, була зміна в етнічнім складі українських земель. Таку зміну видко було насамперед по містах, які особливо на західній Україні підна- ціональним поглядом стали дуже ріжноманітними. Дійшло навіть до того, що по більших містах здобули перевагу Поляки й Жиди. Давні німецькі ко- льоністи по містах протягом трьох століть спольо- нізувалися так дуже, що в XVI. століттю число таких кольоністів, що признавалися до німецької народности.буловже дуже невелике. A що до Жидів то їх число дуже збільшилося по українських містах наслідком великої іміграції Жидів до польської держави з кінцем XV. і на початку XVI. ст. Ця жидівська іміграція сталася наслідком переслі- довань, яких зазнали Жиди'в Німеччині за часів цісаря Максиміліяна I. Від того часу почали Жиди Ьідогравати важну ролю в економічному життю України. Осівши по містах, вони дуже скоро захопили в свої руки торговлю, відсуваючи віднеїхри- стіян. Таким чином усі більші міста на західній Україні, діставши мішане населення, не могли відігравати такої важної ролі в українськомужиттю, як це було давніше. Вони були н на далі осередками національного українського життя, але \це життя тратило чим разбільшеекономічнупідстай^. Тільки в менших містах український елемент мав перевагу й там тільки Жиди ставали небезпечними конкурентами. Ha східній Україні справа не пішла ще так далеко й там ані Жиди, ані Поляки не мали такого значіння по містах, як на західній Україні.

Друга важна зміна на етнічному полі булата, що велика земельна власність знаходилфя здебільшого в польських руках. Це було наслідком не тільки того, що українська аристократія вже дуже сильно спольонізувалася, але ще й тому, що на українській території великі простори землі діставалися з королівської ласки польським панам. Особливо родючі східно-українські землі дуже надавалися під управу збіжжа й тому тут розвин^нотакі великі фільварічні господарства, як ніде в польській державі. Таким чином понад усіма українськими суспільними верствами підносилася тепер на українських землях чужа аристократія, яка, привівши зі собою польську службу, а то й Жидів, причинилася до збільшення тут відсотка чужого елементу. Таким чином на Україні повставали етнічніобставини, які дужезаплутувалиукраїнсько- польські взаємини, бо наслідкомреліґійної і національної окремішности Українців і Поляків витворилися на українських землях національні контрасти. Вони набрали глибшого значіння особливо тоді, коли до них долучилися суспільні контрасти:

<< | >>
Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Ґеоґрафічні обставини. Населення України і його заняття. Кольонізація. Етнічний склад.:

  1. Боротьба за галицький стіл. Наїзд Татар на Половців. Битва над Калкою 1223 p.
  2. Ґеоґрафічні обставини. Населення України і його заняття. Кольонізація. Етнічний склад.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -