<<
>>

Ґеоґрафічні обставини. Кольонізація. Населення гетьманської України та -його заняття. Торговля України й московська політика.

Ґеоґрафічне положення української держави змінилося в цій добі наслідком псширення української етнографічної території на сході аж по Дін. Через те положення української держави перестало бути таким періферичним, як у попередній добі.

Всеж таки велике віддалення її від західно-ѵкраТн- ських земель було причиною.що державнаУкраїна втратила політичний звязок із західн'ою Україною. Ніколи перед тим, навіть за часів розкладу надднї- прянської України в XIlI і XIV ст. не відчужилися так деякі частини Україки, як саме в цій добІ. Це. був розлам України, який і досі зостався 'no части у відмінній політичній ідеольогії Галичини й усіх инших українських земель.

Дуже важною подією було те, що українську держава діставала чим раз виразніші границі й то не тільки від сходу, від сторони Слобідської України, але навіть по части й від полудня. Тільки ж ця подія не вийшла на користь державній Україні, бо вона не допускала можливости її територіяль- ної експанзії вобох цих напрямах. Як на сході, так і на полудні оперезували московські кріпости й військові кольонії гетьманську Україну. Таким чином відсунення татарсько-Турецької границі далі ца полудне, яке було наслідком побідно для Росії закінченої російсько-турецькоївійни 1739 p. в результаті було некорисним для України, бо через те українська держава була з трьох ‘боків оперезана землями, які були в московських руках. Наслідком цього гетьманська Україна була відтяЧга також і від Запорожжа. Bce те вказувало на політичну й стратеґічну програну України у відношенню до Москви. I це був один із тих елементарних фактів, який змушував гетьманську Україну закинути політичиий сепапатизм і-держатися політичного звязку з Росією, Чорне море, яке колись відогравало таку корисну ролю в позвитку давної київськоїдержави.переста- ло цілком відогравати ролю в політиці української держави. Українська держава мала замкнену доро ry на світ і зосталася в сфері московських, no части також і поліських впливів.

Кольонізація виказала в цій добі також важні

зміни.^ Українська кольонізація поширялася на сході й на полудні чим раз далі, але нове було те, що побіч української кольонізації зявилася на y- країнських степах також і московська, яка могла раз на все відтяти український елемент від Чорного моря, як би він не показав міцної кольоніза- ційної експанзії в цьому напрямі.

Одно було втішне що населення Гетьманської України дуже зростало так, що в хвилі знесення гетьманства воно виносило коло чотирі й пів міліона голов. Це було на всякий випадок поважне число, як що рахувати, що в 1762 p. ціла російська держава разом із Гетьманською Україною мала небільше як 19 міліонів населення.

Що до способу заняття населення, то воно— розуміється — і в цій добі б.уло в подавляючій більшости хліборобським. 3 хліборобством було тісно звязане скотарство, аразом з тимі торговля, бо великі земельні власники, отже передовсім козацька старшина, провадили на більшу скалю також торговлю хліборобськими продуктами, навіть із загранцнними краями.

He зважаючи на те, що населення Гетьманщини швидко збільшалося, добробут його також збільшився завдяки тому, що Гетьманська Україна не переживала якихось бшших катастроф. B тім часі настала на Гетьманській Украіні інтензивніща хліборобсько-скотарська господарка. Це значно збільшило продукцію на Україні, а слідом за тим могла гарно розвинутися загранична торговля, якби не перешкоди, що їх стрінула вона з боку московського правительства.

Аж до часів полтавської битви Гетьманська Україна була подібною що до якости до^йродукцЙГі> московської держави і тому Україна не потрібува- ла Московщини, як краю, звідки можна би щось

імпортувати, як рівнож не моглйІрахувати на Московщину як ринок збуту для своїх товарів. Наслідком того між Україною і Московщиною торговельні взаємини були дуже слабкі й обмежувалися властиво тільки до того, що через Гетьманську Україну йшла транзітна торговля футра.ѵи до середньої Европи. Замість того Україна стояла в тісних торговельних взаєминах із середньою, а навіть потрохи з західною Европою. Торговельні шляхи з України йшли передовсім на захід, через Правобережну Україну, Волинь і корінну Польщу до Шлезка і Ґданська, а через білоруські й литовські землі до Кенігсберга. Гетьманська Україна експортувала туди свої сирівці, а на Литву й Білу Русь і до Кенігсберга вивожено головно збіжжя. Сюдиж,як і до Ґданська й на Штезк, експортовано й волів, юхт, віск, лій, сало, олію, щетину, вовну, горілку, тютюн і хміль. Особливо торговля збіжжям іволами стояла навизначномумісці.Геть- манськеправительство дужесприялоцьому експортові зогляду на те, що козацька старшина теж брала участь у тор~овлі, особливо волами та збіжжям. Натомість імпортувала Гетьманака Укра- їназіШлезка господарські приладийвовнячі вироби. 3 Ґданська привожено сукна, люксусові тояари та зброю, яку привожено також певно й з Кенігсберга. Через Шлезк входила Гетманська Україна в торговельні зносини не тільки з Австрією, але й з Німеччиною, а є такожзвістки, щокупці зГеть- манської України входили в торговельні зносини з Голяндією та Францією.

Ця західна торговля була для України най- важнішою й саме на ній опиоався добробут Геть- манщини.Полуднева торговля,зКримом маладале- ко менше значіння і відбувалася туди при посередництві Запорожжя.

I от Петро I рішив взятися до переустрою української торговлі, а цей „перестрій* мав скінчитися тим, щоГетманська Україна маластати залежною під економічним оглядом від Москви. Ста- липоявлятисяцарськіукази,на підставіяких невільно було, вивозити товарів з України ^сцентраль- ної і західної Европи через Польщу, атільки московськими пристанями.Натакі пристаніпризначені

<< | >>
Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Ґеоґрафічні обставини. Кольонізація. Населення гетьманської України та -його заняття. Торговля України й московська політика.:

  1. 4. Політична організація суспільства. Суб’єкти політики та їхня характеристика.
  2. Глава 4 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері реалізації митної політики
  3. 2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
  4. 2. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики
  5. 2. Організація державного управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
  6. Розділ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ БРИТАНСЬКОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
  7. Політико-правові засади організації рабської праці напередодні війни за незалежність США
  8. Організація місцевої влади й самоврядування
  9. Національна політика Румунської держави щодо українського населення
  10. Законодавче забезпечення та інститути реалізації радянської політики українізації
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -