Ґеоґрафічні оставини. Населення і етнічний характер Руської держави.

Вище було сказано, який вплив повинні були мати ґеоґрафічні обставини на історію України. Цей вплив 'можна смонстатувати зараз у першій добі істнування київської держави. I показується, що ґеоґрафічні обставини відограли чималу ролю.

Першорядну ролю відрграв передовсім Дніпро. Це була найважніща комунікаційна артерія у східній Европі і річ зовсім природна, що на цій артерії зачало концентруватися життя. Тут було найгустіще населення і тут повстали передовсім більші людські селитьби. Значіння Дніпра було ще побільшене тим, що він впЬдае до Шорного моря і що його джерела ^ежать недалеко від західнеї Двини і від Ільменського озера та ріки Вольова. Особливо цей послідній іилях здобув велике значіння і став головним торговельним шляхом, що йшов з Балтійського моря д'о Чорного. I річ зовсім зрозуміла, чЬму саме над Дніпром повстала найліпше зорґанізована держава. Hi одно східно* словянське племя не мало у своїх рукахтакоїтор- горельної артерії, як саме Поляне. I тому, земля Полян здобула політичну перевагу над иншими зем- лями.^Цею артерією належить також пояснити, що Київ-стояв з далеким' Новгородом у тіснім політичнім звязку, далеко тісніщім. ніж на приклад звя- вок його з блище положеними землями Дулібів, Тнверців чи Угличів.

Завдяки Дніпру повстало місто Київ, а коли воно повстало саме у цім, а не иншім місці, то це' не припадок, а відповідає ґеоґрафічним обставинам. Київ повстав там, де Дніпро є вже великою ріко- ю, в місці, де ‘зійшлися два комунікаційні шляхи

Припеть і: Десна. Це дві найбільші ріки, що впада- югь до Дніпра, з якими не може йти в порівнаннє ніодна ріка, що впадає до Дніпра на полудне від Київа. 1 тому Київ не виграв би з того, як би був положений далі на полудне над Дніпром, бо там. ніде нема такого комунікаційного вузла, як саме тут: Припеть-Дніпро-Десна. A в тім увіходить у гру ще одна дуже важна обставина.

Саме там, де є Київ, кінчилася лісова смуга, а зачинався степ. B часах, коли степами переходили одна орда но другій, не можна було сподіватися, щоби над степовим Дніпром повстала велика людська селитьба. Тоді тільки ліс міг бути охороною для спокійного населення і тому під охоронон> тісу повстало місто Київ.

Велику ролю відограло розуміється Чорнеморе. Гуди йшли торговельні шляхи з Дніпра ідо візан- гийських країв. Завдяки тому між цивілізованим» візантійськими краями та Русею прийшло насамперед до тісних торговельних, а опісля й до ци- вілізацийних взаємин. Русь знайшлася біля самого нентра {^ісокої' візантійської цивілізації.

Тай взагалі корисне ґеоґрафічне положення Руської держави показало в цій добі дуже корисні наслідки: Русь увійшла також у торговельні взаємини з магометанськими краями, які стояли тоді високо що до цивілізації. Усе те причинялося богато до економічної сили київськоїдержави, атим- самим до її політичного значіння. B політичній системі держав візантийського і магометанського світа на сході відогравала теж і Русь свою ролю. Походи киїських князів на візантийські краї, на надкаспійські краї, на Закавказя і навіть на далекий Іран були виразним доказом цього.

Таким чином усі ці ґеоґрафічні чинники, про які була мова, відділовували корисно на істнування

київської держави. Але були ще й такі чинники, які мали вплив , некорисний. Таким чинником був надто великий простір Руської держави, про що була вже мова вище. B цій добі згаданий великий простір показав свій некорисний вплив у тому, що Руська держава, як надто простора, не могла опанувати як слід терену. Це було видко між иншим «а полудні і на сході України на чорноморсько- озівських степах, які протягом цієїісторичнсїдоби