Ґеоґрафічні обставини. Населення України і його мІґрація.

B сьомій добі історії української держави видко так багато сильної волі й такий великий розмах в українського народу, що. вони заслоню- ють собою вплив географічних чинників на розвій політичних подій, хоч усунути їх вони все таки не можуть.

I саме історія України за Хмельницького e доказом,що значить енергія народньоїмаси і що значито така могутня індивідуальність.^як Богдан Хмельницький. Цей великий гетьман потрапив народню енергію направити на відповідний шлях і таким чином збудував українську державу. Але при тім ґеоґрафічні чинники відограли свою ролю. Українська революція 1648 p відріжнялася від усіх революцій, що Відбулися на заході Ечропи своїм великим простором. Там усе відбувалося на невеличких просторах (згадатиб для прикладу політичну революцію в Нідерляндії в другій половині XVI століття), тут усе йшло на великі розміри. Українська революція 1648 p. це чисто східноєвропейська революція, яка відповідає великим розмірам східної Европи. 3 нею може йти в порів- лання тільки революція в східній Европі в 1917 p. Відповідно до таких великих просторів представля^ еться і стратегічний бік справи. ГІоходи Хмельницького на західні землі України були такими далекими, що з ними можуть іти в порівнання тільки походи Турків під Відень і походи Шведського короля Ґустава Адольфа. до Німеччини в часі трицятилітньої війни. A в тім великий простір українських земель мав додатний вплив на розвій революції Він був причиною, що Польщі було дуже тяжко опанувати революцію, розвинену на таких великих просторах. Але темним боком східйою границею чернигівської і полтавської ry- бернії.На полудневімсході, від територій, які були в посіданню Орди, був границею долішній Дніпро, а від турецьких посілостей, що лежали над Чорним морем, була Україна відділена обезлюдненими степами, й колонізація українська доходила на полудне від ліні: Бар — Брацлав — Винниця — Черкаси.

Тільки від Молдави була природна границя, бо вона йшла Дністром. B послідніх роках: гетьманування Хмельницького територія української держави збільшилася через прилучення до- української держави полудневої Білої Руси і врешті через прилучення Пинщини. Таким чином y- країнська держава в найліпших своїх часах обіймала значно більше ніж половину цілої україньскої⁵ етнографічної території, а майже чотирі пятих простору українських земель, що були до 1648 року під польським пануванням. B 1657 українська держава майже дорівнювала простором тодішній польській державі. Але вона ріжнилася від неГ своїм етнічним складом. Тимчасом бо, як Польща навіть без тих земель що відійшли до українськоГ держави, мала ще поважну скількість Українців, а далі були тут Литовці, Білорусини й Жиди, не рахуючи дрібніших етнічних елементів,— українська держава була під етнічним поглядом одноманітною, бо наслідком української революції 1648 року багато польської шляхти втекло з України, а так^- само повтікало з України також і багато Жидів. Великою шкодою для України булоте, що західноукраїнські землі, як Галичина й Холмщина, які були найліпше загосподаровані, не належали до української держави. Через те українСька держава була.відсунена віД середньоїЕвропи, і Галичиною>, яка б.ула в польських руках, була відтята від Ce- мигороду й Угорщини. Взагалі українська держава за Богдана Хмельницького мала дуже некорисне ґеографічне положення, бо ніде не мала свобідного шляху на світ.ВідЧорного моря вона була відтята il таким чином з усіх боків була оточена державами, з якими приходилося рахуватися при укладанню своїх торговельних відносин. Як досі було, то головні торговельні шляхи ишли з України через Польщу і звідси прямували або до Вроцлава на Шлеську,або до Ґданська й наБалтійське море. Цей шлях був тепер наслідком военного стану між Україною й Польщею зовсім замкнений. Ha його місце треба було відкрити нові шляхи й тому Хмельницький робив заходи в цьому напрямі. Його союзи з сусідніми державами мали не тільки політичне значіння, але прямували також до відчинен- ня нових торговельних шляхів, щоб Україну зробити незалежною піД економічним поглядом від Польщі, а опісля також і від Москви.

Найприрод- «ішим і найкориснішим торговельним шляхом моглоб стати Чорне море, Босфор і Дарданелі, як и між українською державою й Туреччиною та її васалами уложилися приязні відносини. Це був також дуже важний мотив, чому Богдан Хмельницький шукав союзу з Туреччиною, з Кримом та з Молдавою. B 1651 p. при заключуванню договору між Україною й Туреччиною поставлено було також і економічні справи. Союз із Туреччиною мав дати Україні не тільки політичні, але також економічні користи. Українські дипльомати добилися в турецького правительства того-, що українські купці могли мати свобідний доступ до Чорного й Середземного моря, що вони були вільні від мита й могли торгувати по турецьких містах. Для оборони інтересів українських купців мав бути поставлений український урядовець, резидент, в Царгороді, а при устю Дніпра мала бути українська пристань, де живби турецький резидент.

I щойно, коли союз із музулманським світом не приніс сподіваних користей, коли не тільки політичне, але також і економічне становище України не було забезпечене, Богдан Хмельницький почав шукати союзу з Москвою. Цей союз мав дати Україні відкритий шлях через московські землі до шведських посілостей і до Балтійського моря. Але щоби знову не підпасти під економічну залежність вія Московщини.Великий Гетьман шукав ще иншога способу дістатися до Балтійського моря. Це могло би статися тільки тоді, якби польське панування усунено з Литви й Білої Руси. Плянований поділ Польщі мав це на ціли, а утворення Новгородського воевідства під владою Кн. Радзивіла створи- лоби невтральну територію, якою мігби йти торговельний шлях з України до Прусії й шведських посілостей, положених з цього боку Балтійського моря, як це було за~ галицько-волинської держави. Так само приязні відноснни України до семигород- ської держави могли дати Україні немаловажніго- сподарські користи. ПрилученняГаличинидо української держави, як це плянував Великий Гетьман, булоби дало можливість Україні увійти в торговельні зносини з середньою Европою при помочі Семигороду.

Габсбурські країбулибтодівідкриті для української торговлі. I саме завдяки цим політичним комбінаціям українська держава не була під економічним поглядом відосібнена й не втратила звязку зі світом.Але не зважаючи на те, Закраїна все таки стояла здалека від головних торговельних шляхів і через те не могла так добре розвиватися під економічним поглядом, як за київської держави. Тї економічний розвитокбув однобічний, бо тільки хліборобство й хліборобська верства стояли тут на визначному становищі. Промисел стояв слабо, а міста не розвивалися як слід і не мали ні економічної сили, ні більшого політичного значіння в українській державі. Це правда, що за Богдана Хмельницького було більше „городів" на Україні, ніж кількадесять років перед тим, але повстання й істнування цих городів не було звязане з торговельними оглядами, а радше стратегічними. Ці городи були оборонними замками, біля яких осіло населення. Такі економічні обставини не перешкоджували одначе тому, що за Хмельницького був добробут на Україні. Бідних не було мабуть багато, бо по вигнанню маґнатів земля дісталася не тільки давнім козакам, але й новим, покозачілим селянам. A в тім, кому не стало землі, той емігрував далі на схід.

Недостача природних границь дуже улегшу- вала еміграцію української людности в сусідні, східні краї, на так звану Слобідську Україну. За Хмельницького ця східна колонізація обняла вже не тільки Полтавщину, але також і західну частину Харківщини та дійшла аж до горішнього Дону. Еміграція дуже зміцніла за Хмельницького.особли- во зараз по битві під Берестечком, коли польські війська ввійшли в глибину України Некорисним при цій колонізації було те, що сколонізовані території не ввійшли в політичний звязок з українською державоюі попали підмосковську зверхність. Тай взагалі еміграція була тоді некориснимфактом для української держави, де населення було й так зарідке, тим більше, що емігранти були втрачені’ для тодішньої держави.

Словом, географічні обставини зовсім не приходили в поміч при будованню української держави. Молода держава не мала під цим оглядом підпори, а це показувало, що політична незалежність України була можлива тільки при надзвичайно великій енергії й духовій консолідації і ї населення.

<< | >>

↑

Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Ґеоґрафічні обставини. Населення України і його мІґрація.: