<<
>>

Етнічна територія України. Населення і його ааняття.

B цій добі перейшла Україна дуже важні зміни що до свого егнічного складу, а найбільше вони були на полудневім сході, від сторони Тата- рів. Насамперед тут було видно зміну на користь українського елементу, бо після окупації східних українських земель Литвою настали спокійніщі часи на Україні.Тому українськакольонізаціяпішла далеко на полудне та зачала зближатися знову до берегів Чорного моря, як це було колись за часіц могутности київської держави.

Але з кінцем XV століття, коли зачалися страшні напади кримських Тагарів, жертвою яких впав був і Київу 1482році, опустошіла Київщина на полудне від Poci й Tpy- бежа і так само Переяславщина, і полуднева Чер- нигівщина, Браславіцина й східне Поділля. Понит щена була також почасти й Волинь. Словом, настала справдішня етнічна катастрофа, гірша навіть ніж за половецьких часів, або з часів великих татарських наїздів з половини XIII століття. Цим разом татарські наїзди були дуже часті. Що року, а навіть кілька разів у рік нападали Татари на українські землі, полишаючи за собою руїну. Таким чином етнічна границя України посунулася значно на північ і Київ став зовсім окрайним містом України на сході. Ha инших фронтах не було тоді якихось більших змін. Тільки на заході пересувалася етнічна границя України поеолі на схід, хоч і тут великої зміни не було, а такі^міста як Ряшів і Люблин, лежали ще тоді наукраїнській території.

Але замість таких територіяльних змін в етно-

графічній українській масі на заході, бачимо розсіяну кольонізацію західно-українських земель польським і взагалі чужим елементом. Ця кольрНі- зація йшла двояким' способом. Перший був такий, ujj по українських містах чисельно зростав чужий елемент. Це було наслідком впровадження по містах України німецького права, яке признавало повноправність тільки католикам. Найбільше це видко в Галичині, де Львів, Сянік і Коросно мали дуже велику кольонію чужинців.

Тільки тут най- численіще заступлені були не Поляки, а Німці. Подібно представлялася справа на Волині. Але Німці скоро спольонізувалися і тим способом зміц- чяли польський елемент по українських містах. Побіч того йшла польська кольонізація на сільських територіях. B Галичині зачалася вона зараз у половині XIV століття. Підчас війни Польщі з Лис- вою в другій половині XIV століття багато бояр^ ських земель поконфісковано й віддано польським шляхтичам. Так само богато конфіскат настало по здавленню повстання Мухи з кінця XV століття. Польська кольонізація пуже зміцніла також наслідком спольонізування. україцського елементу. Багато українських міщан перейшло на латинський обряд і опісля спольонізувалося. Ще більший поступ зробила польонізація між українською шляхтою. В Галичині українська аристократія спольонізува- лася так скоро, ща з кінцем цієї доби, в першій -половині XVI століття тут уже не було украінської аристократії, зісталася тільки дрібна шл'яхта. Ще більші поступи зробила кольонізація на Підляшу, бо там не тільки аристократія, але навіть дрібна шляхта спольонізувалася вже в XV століттю. Подібно представлялася справа на Поліссю. ТГльки селянська маса мала суцільний український харак-

тер, хоча й серед неї в Галичині, на Підляшшу й Холмщині стрічалися вже польські імена.

Інакше представлялася *справа на Поділлю- і східню-українських землях. Там міста зісталися українськими, і з чужинців були тільки Вірмени,, Москалі й Білорусини. Поляків ще нечпомггити у цій добі. Що до інвазії польської аристократії, то її видко в цій добі тільки на Поділлю. B Київщині і Брацлавщині видко наплив аристократів, з инших земель — польських з Поділля, але передовсім- українських з Волиня, де українська аристократія стояла найміцніще й найдовше задержалася при своїй вірі і народности. Розуміється, що про яку небудь польську селянську кольонізацію- в цій добі на цих землях не може бути мови.

Що кольонізація і польонізаціЯ робила такі великі поступи, на це зложилися особливші обставини.

Першою з них було те, що польський елемент був упривілєйований в порівнанню з українським в польській державі і що польське правительство провадило кольонізаційну політику на українських землях. Другою причиною було, що населення українських^ земель було рідоньке і тому терен під управу був невикористаний. Це не була чимось виїмковим, бо населення Польщі теж було не багато густіще від населення західної України^ але рішаючим фактом була тут родючість украін- ських земель і тому вони були немов „обіцяною землею" для польського елементу. A родючість цемлі стала цінитися особливо від xV століття, відколи в Польщі збіжжя стало предметом торговлі. Врешті що до польонізаці'Гукраїнського міщанства й особливо великого боярства, то- причина цього була та, що вони, понижувані й упосліджені під правним оглядом, приставалитуди, де бачили для себе матеріяльні вигоди. Це звичдйний прояв у по-

,неволених народів. Була ще одна причина польо- иізації, а саме те, що цивілізація і культура на y- .країнських землях в XV і XVI століттях не поступала напереД, а.зісталася навіть поза слабонькою ще тоді польською цивілізацією і культурою. У- країнство вже тоді не імпонувало Українцям і тому вони підпадали під вплив польскости. I це може найважніща причина удатного походу польськости на українських землях. В.ча- пці не могли возити своїх товарівдальше якдоЛьвова(від 1444р^і Для Львова зроблено навіть уступку і що до західної торговлі: купці польських міст мусіли 14 днів стояти зі своїми товарами у Львові і щсйно опісля їхати дальше на схід. Що до предметів східної торгов^, то на Україну привожено з Криму же слабог а переважна їх часть e швидче оборонними замками з присілою людністю, ніж містами з торговлею. Таких „міст" — замків було на східній Україні, а саме в Київщині і Браславщині багато, і переважна часть населення мешкала тут саме при таких замках (в 1625 році було такого населення „міського" 344.000. а сільського тільки 200.009 голов). Ha західній Україні підорвалоекономічну силуміст

окрім обмежень, що до західної торговлі,ще й те, що торговля збіжжям провадиласясамою шлахтою без участи міст, а міщане не могли купувати землі.

3 погляду української політики тодішній економічний стан України не сприяв ідеї істнування осібної української держави. Ми бачили, що всі змагання в цьому напрямі не дали корисного результату. He було корисних зовнішних обставин, не було відповідних союзників. A Є K O H O M І Ч H і

0 б c т а в и н и б у л и т о г о p о д а, щ о з о в c і м н e д а в а л и п'р и т о к и д о c а м о c т і й н и ц ь- к и X у к p а ї н с ь к и x і д e й. Українські землі підпали не тільки під вплив польської цивілізації

1 культури, але стали залежними від польських земель і" під економічним оглядом. I це теж було причиною* що випяди на збудування в Цій добі української держави були дуже малі. Видко це також при огляді суспільних відносий.

<< | >>
Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Етнічна територія України. Населення і його ааняття.:

  1. Ґеоґрафічні обставини. Кольонізація. Населення гетьманської України та -його заняття. Торговля України й московська політика.
  2. Ґеоґрафічні обставини. Населення України і його мІґрація.
  3. Ґеоґрафічні обставини. Населення України і його заняття. Кольонізація. Етнічний склад.
  4. Ґеоґрафічні оставини. Населення і етнічний характер Руської держави.
  5. Нота уряду СРСР польському посольству в Москві про вступ радянських військ на територію Західної України та Західної Білорусії з метою взяти під захист життя та майно населення Західної України та Західної Білорусії (18 вересня 1939 р.)
  6. Масові депортації цивільного населення за класовою або етнічною ознакою
  7. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки населення та територій
  8. § 8. Правові заходи щодо забезпечення захисту населення та територій, запобігання та ліквідації наслідків HEC
  9. § 2. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій та правове становище потерпілих від надзвичайних ситуацій
  10. Стаття 9. Митна територія України.
  11. 9.14. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
  12. Митна територія і митний кордон України
  13. Стаття 190. Товари, помилково ввезені на митну територію України.
  14. § 4. Державні органи та органи місцевого самоврядування охорони навколишнього середовища у містах та інших населених територіях і їх природоохоронні функції
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -