Завдання та принципи адміністративного судочинства

Під правосуддям розуміється діяльність, що здійснюється виключно судами (ч. 1 ст. 124 Конституції України) в особливій процесуальній формі (судочинство) шляхом розгляду і вирішення юридичних (правових) спорів та у передбачених законом випадках також інших справ (ч.

З вищенаведеними рисами адміністративної юстиції тісно переплетено завдання адміністративного судочинства, що визначено ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та одночасно виступає й завданням адміністративної юстиції, оскільки співвідношення цього різновиду правосуддя та адміністративного судочинства є співвідношенням змісту та форми. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (під якими розуміються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, інші суб’єкти при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг - п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Принципи адміністративного судочинства - це фундаментальні правові вимоги (вихідні засади), що виражають сутність, характеризують найважливіші властивості і якісні риси адміністративного судочинства. Оскільки судочинство виступає формою реалізації правосуддя - принципи адміністративного судочинства виступають також і принципами правосуддя в адміністративних справах. До основних принципів адміністративного судочинства відносяться: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; офіційне з’ясування всіх обставин у справі; обов’язковість судового рішення; право на перегляд справи та оскарження судового рішення (забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом); розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

2.