Суб’єкти адміністративного судочинства та процесуальні права й обов’язки

Суб’єкт адміністративного судочинства постає як юридична абстракція, що визначає правове положення особи у відносинах з приводу захисту її прав, свобод та інтересів засобами адміністративного судочинства.

Учасники справи (сторони, треті особи) реалізують надані їм процесуальні права та обов'язки в адміністративному процесі для того, щоб досягти певного правового результату, у якому вони зацікавлені. Саме ознака наявності юридич­ного інтересу щодо результату справи відрізняє осіб, які беруть участь у справі, від інших учасників адміністративного процесу.

Щоб стати учасником справи, особа має бути наділена правосуб'єктністю, тобто мати здатність бути учасником правовідносин. Адміністративна проце­суальна правосуб'єктність визначається як невідчужний та специфічний елемент механізму правового регулювання адміністративних процесуальних право­відносин і як такий, що забезпечує перехід нормативності адміністративного процесуального права у сферу здійснення правосуддя та реалізацію права на судовий захист. Для кожного суб'єкта адміністративно-процесуальних правовід­носин встановлена певна правосуб'єктність як самостійна юридична конструкція з конкретним змістом та обсягом.

Адміністративна процесуальна правосуб'єктність має розглядатися не лише як загальна умова виникнення адміністративно-процесуальних правовідно­син, але і як змістовна характеристика реалізації наданих прав усіма суб'єктами процесуальної діяльності під час відправлення адміністративного судочинства. До елементів адміністративної процесуальної правосуб'єктності можна віднести адміністративну процесуальну правоздатність, адміністративну процесуальну дієздатність, конкретні процесуальні права та обов’язки^.

Однак, щоб особисто брати участь в розгляді адміністративної справи, людина мусить мати й адміністративну процесуальну дієздатність. Це здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, зокрема доручати ведення справи представникові. У справах можуть також брати участь органи й особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позива­чем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі, за загальним правилом, є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено КАС України.

Винятками, коли громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повнова­жень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, є справи про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; про затримання іноземця або особи без громадянства; про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Учасниками справи є також треті особи, що можуть заявляти самостійні вимоги щодо предмета суперечки або не заявляти. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета суперечки, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засі­дання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного прова­дження, подавати позов до однієї або декількох сторін.

У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета суперечки, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку. А вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета суперечки, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов’язки. Учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одер­жувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визна­чено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники судового процесу та їхні представники мають добросовісно кори­стуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не припускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністра­тивного судочинства, зокрема:

■ подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпід­ставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, чи виконання судового рішення;

■ подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відпо­відачів) із тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподі­лом справ між суддями;

подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

зміни

відпо-

необгрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відача (співвідповідача) з тією самою метою;

третіх

узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам

осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Учасники справи мають дотримуватися обов’язків -

- виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

- сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встанов­ленню всіх обставин справи;

- з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

- подавати наявні в них докази в порядку та строки, установлені законом або судом, не приховувати докази;

- надавати суду повні та достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

- виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки;

- виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім винятків, установлених КАС України. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її проце­суальні права та обов’язки.

Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секре­тар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є поміч­ником судді, що розглядає справу. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя. Не може бути представником медіатор у справі, суддя, прокурор, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють опера- тивно-розшукову діяльність, крім випадків, коли вони діють від імені відповід­них органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні пред­ставники сторони чи третьої особи.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб’єкт владних повно­важень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керів­ника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компе­тенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудової угоди (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.

Помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судо­вого процесу.

Секретар судового засідання здійснює судові виклики та повідомлення; перевіряє, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відео- конференції, і доповідає про це голові; забезпечує контроль за повним фіксуван­ням судового засідання технічними засобами та проведення судового засідання в режимі відеоконференції; забезпечує ведення протоколу судового засідання; забезпечує оформлення матеріалів адміністративної справи; виконує інші дору­чення голови у справі.

Судовий розпорядник забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників судового процесу; оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї; слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання; ухвалює від присутніх у залі учасників судового процесу та передає документи та матеріали суду під час судового засідання; виконує розпорядження голови про приведення до присяги перекладача, експерта; запрошує до зали судового засідання свідків та виконує розпорядження голови про приведення їх до присяги; виконує інші розпоря­дження голови, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адмі­ністративної справи.

Як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок виклика­ється в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, має зазначити його ім'я, місце прожи­вання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Не можуть бути допитані як свідки: недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікуваль­ному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприй­мати обставини, що мають значення для справи, або давати показання; особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг медіації під час проведення позасудового врегулювання суперечки, - про такі відомості; священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді вірян; судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що вини­кли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, яка стала відома судді під час врегулювання суперечки за його участю; інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.

Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхід­ними для з’ясування відповідних обставин справи. Як експерт із питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі у справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та нави­чками, потрібними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час учинення проце­суальних дій, пов’язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотогра­фування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адмі­ністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої потрібне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє техні­кою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду. Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов’язковою в розгляді справи, одним з учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, установленому законодавством.

Класифікація учасників адміністративного судочинства здійснюється за різними критеріями:

■ їх суспільно-державна роль;

■ адміністративний процесуальний статус і мета участі у процесі;

■ організаційна структура.

Залежно від суспільно-державної ролі учасники адміністративного судо­чинства поділяються на суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

За адміністративним процесуальним статусом і метою участі в судочинстві учасники класифікуються на основних і допоміжних.

Основними учасниками адміністративного судочинства вважаються: сторони (позивач і відповідач), треті особи, їх процесуальні представники. Ці особи порушують адміністративне судочинство, змінюють його, від волі сторін, третіх осіб, представників залежить, зокрема, виникнення апеляційного, касаційного оскарження, відкриття виконавчого провадження.

Допоміжними учасниками адміністративного судочинства є особи, які суттєво не впливають на перебіг такого судочинства загалом, однак залежно від свого призначення та повноважень забезпечують його якість, повноту та об’єктивність. До таких учасників слід віднести секретаря судового засідання, судового розпо­рядника, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача.

Залежно від організаційної структури учасників адміністративного судо­чинства можна класифікувати на індивідуальних (фізичні особи) та колективних (юридичні особи, колективні суб’єкти без статусу юридичної особи - об’єднання мешканців будинку, квартальні, вуличні комітети тощо).

Система суб’єктів адміністративного процесуального права розглядається як єдина цілісна сукупність суб’єктів різних категорій (індивідуальних і колектив­них, приватноправових і публічноправових), у якій вони перебувають у стані структурно-функційних зв’язків між собою з метою забезпечення їх оптимальної діяльності в межах правових відносин^[610].

Запитання і завдання

1. Чому адміністративне судочинство функціонує виключно в правових демо­кратичних державах (не за нормами конституцій, а за сутністю)?

2. Наведіть поняття адміністративного судочинства.

3. Яку юридичну природу має право на звернення до адміністративного суду?

4. Коли приватна особа має право на звернення до адміністративного суду та з якими вимогами?

5. Назвіть виключні випадки, коли суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду.

6. Які критерії адміністративної діяльності суб’єктів владних повноважень перевіряють адміністративні суди, здійснюючи судовий контроль за дотри­манням державою законодавства з метою захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин?

7. З’ясуйте керівні засади адміністративного судочинства, реалізація яких сприяє вирішенню завдань судочинства.

8. З’ясуйте сутність принципу відповідальності держави перед людиною в адміністративному судочинстві.

9. Розкрийте структуру адміністративної юстиції.

10. Скільки в Україні станом на 1 березня 2025 р. існує окружних адміністратив­них судів? Назвіть деякі з них.

11. Назвіть апеляційний адміністративний суд, що обслуговує приватних осіб громади вашого місця проживання (реєстрації).

12. Назвіть адресу розміщення Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України.

13. Що таке судова юрисдикція?

14. Зміст предметної юрисдикції адміністративних судів поширюється на які справи у публічно-правових відносинах?

15. Розкрийте правила розмежування предметної юрисдикції.

16. Розкрийте предметну юрисдикцію місцевих загальних судів як адміністра­тивних судів.

17. Розкрийте зміст інстанційної юрисдикції адміністративних судів.

18. Які справи підсудні апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції?

19. З'ясуйте інстанційну юрисдикцію Верховного Суду.

20. Розкрийте загальне правило розгляду адміністративних справ з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які ухвалені (учинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань).

21. Розкрийте поняття суб'єкта адміністративного судочинства.

22. Хто такі учасники справи?

23. Схарактеризуйте зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності учасників справи.

24. Хто є сторонами в адміністративному процесі?

25. З'ясуйте права учасників справи.

26. Розкрийте обов'язки учасників справи.

27. У якій формі юридична особа бере участь у справі?

28. Назвіть форми представництва держави, Автономної Республіки Крим, тери­торіальної громади в адміністративному процесі.

29. Якою є роль помічника судді, секретаря судового засідання, судового розпо­рядника в адміністративному процесі?

30. Якою є роль свідка, експерта, спеціаліста, перекладача в адміністративній справі?