Висновки до розділу 1

Провівши аналіз адміністративно-правової характеристики

адміністративної відповідальності за булінг (цькування) в Україні ми прийшли до наступних висновків:

Запропоновано історичні етапи становлення та розвитку

адміністративної відповідальності за булінг (цькування) в Україні: 1 етап - інфантицидний (з появи людини до ІХ ст.); 2 етап - духовно - формаційний (Х- XV ст.); 3 етап - деспотично - експлуататорський (XVI - початок XVII ст.); 4 етап - пом’якшуючий (XVII - XVIII ст.); 5 етап - правовстановлюючий (ХІХ ст.); 6 етап - дитинолюбний (ХХ - початок ХХІ ст.); 7 етап - антибулінговий (середина ХХІ ст.

Сформульовано авторську дефініцію адміністративної відповідальності за булінг (цькування) як різновид юридичної відповідальності, який полягає в застосуванні адміністративних стягнень та заходів впливу до винних осіб (учасників освітнього процесу), які вчинили булінг (цькування) стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Виокремлено ознаки адміністративної відповідальності за булінг (цькування) як базові, так і специфічні, а саме: наявність спеціального суб’єкта адміністративної відповідальності; вчинення проступку у формі булінгу; реакція держави у формі застосування адміністративних санкцій до винних осіб; виховний та майновий характер адміністративної відповідальності за булінг (цькування); специфіка відповідальності суб’єкта - неповнолітнього; судовий характер розгляду проваджень про адміністративні правопорушення за булінг (цькування) в Україні; неможливість заміни кримінальної відповідальності адміністративною.

Сформульовано визначення принципів адміністративної

відповідальності за булінг (цькування) як основоположні ідеї, що відображені в нормах права та на яких базується діяльність уповноважених суб’єктів, спрямована на притягнення до відповідальності винних осіб за булінг (цькуванняя).

Проаналізовано загальні принципи адміністративної відповідальності: верховенство права, законності, обґрунтованості, своєчасності, справедливості, гуманізму, рівності перед законом тощо та запропоновано характерологічний принцип адміністративної відповідальності за булінг (цькування): поєднання індивідуалізації та деіндивіуалізації покарання.

Запропоновано, внести зміни до чинного законодавства:

до КУпАП:

- ч. 1 ст. 173- 4 викласти у наступній редакції: «булінг (цькування, залякування)- це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи (учнів (вихованців)) або повнолітньої (здобувача вищої освіти) та (або) такими особами стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого»;

- ст. 173 - 4 доповнити авторською дефініцією «кібербулінг - це діяння (дії/ бездіяльність), які полягають у тривалому психологічному, сексуальному, економічному насильстві в online - середовищі із застосуванням засобів електронних комунікацій»;

- ст. 9 викласти в наступній редакції: «адміністративна

відповідальність - вид державного примусу, що реалізується в передбаченій законом процесуальній формі за вчинення адміністративного правопорушення (проступку) та полягає в застосуванні адміністративних стягнень та інших заходів впливу до правопорушника»;

до Закону України «Про освіту»:

пункт 3-1 ст. 1 другий абзац замінити наступним змістом: «Обов’язковими ознаками булінгу (цькування) є:

- наявність суб’єкта булінгу (кривдник, агресор (булер) - учасник освітнього процесу, який вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу) та об’єкта булінгу, якими є потерпілий (жертва булінгу - малолітня чи неповнолітня особа (учні, вихованці), або повнолітня особа (здобувачі вищої освіти) та інші учасники освітнього процесу), а також можлива присутність третіх осіб: спостерігачів (за наявності);

- систематичність (повторюваність) діяння (дії або бездіяльності);

- демонстративність;

наслідки (у вигляді психічної та (або) фізичної, економічної (майнової), сексуальної шкоди) або можливість їх настання (за наявності 1-3 ознак)».