Види юридичних складів адміністративного правопорушення

Склади адміністративних правопорушень поділяються залежно від:

1) ступеня суспільної небезпеки - на основні і кваліфіковані;

2) характеру шкоди - на матеріальні і формальні;

3) суб’єкта проступку - на особисті і службові (посадові);

4) структури - на однозначні й альтернативні;

5) особливості конструкції - на описові і бланкетні (відсильні).

1. Основні і кваліфіковані склади. Основні, тобто такі, що наявні в кожному випадку вчинення проступку, і кваліфікаційні, тобто такі, що доповнюють основні. Основні ознаки утворюють так званий основний склад. Якщо потрібно, законодавець доповнює склад кваліфікаційними ознаками, за наявності яких діяння може кваліфікуватися за статтею, що передбачає суворіше покарання. Склади з такими ознаками називають кваліфікаційними.

2. Матеріальні і формальні склади. До матеріальних належать склади, у яких: а) міститься така ознака, як настання шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння (як приклад, пошкодження лісу стічними водами, що спричинило його усихання (ст. 72), знищення лісу в результаті підпалу (ст. 77), дрібне розкрадання майна (ст. 51)); 6) описується дія, що обов’язково спричи­няє шкідливі наслідки, хоч останні законом і не названі (як приклад, самовільне користування надрами (ст. 47); перевищення лімітів використання природних ресурсів (ст. 91-2); безгосподарне використання електричної енергії для освіт­лення (ст. 98)).

До формальних (термін умовний) належать склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків (як приклад, проживання за недійсним паспортом (ст. 197), неявка за викликом у військовий комісаріат (статті 210, 211-1), порушення правил в'їзду в прикордонну зону (ст. 202), ухва­лення паспорта в заставу (ст. 201)).

3. Особисті і службові склади. Склади адміністративних правопорушень поділяються на особисті і службові (посадові) залежно від того, хто є суб'єк­том проступку - просто громадянин чи посадова особа (статті 86, 93, 96, 201).

4. Однозначні й альтернативні склади. Велике практичне значення має поділ складів на однозначні й альтернативні. Однозначні склади описують ознаки одного діяння в межах однієї статті нормативного акта (як приклад, доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (ст. 180), дрібне хуліган­ство (ст. 173), заняття проституцією (ст. 181-1), торгівля з рук у невстанов- лених місцях (ст. 160)). Альтернативні склади описують кілька дій у межах однієї статті нормативного акта. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох (або навіть усіх) (як приклад, ст. 189 КУпАП установлює відповідальність за порушення правил відкриття полі­графічних і штемпельних підприємств, придбання, збут, використання, облік, зберігання розмножувальної техніки, шрифтів і матриць особами, відповідаль­ними за додержання цих правил).

5. Описові і бланкетні (відсильні). Описові склади цілком розкривають зміст і сутність діяння, що визнається адміністративним правопорушенням (як приклад, дрібне хуліганство (ст. 173), розлиття спиртних напоїв на виробництві (ст. 179), завідомо неправдивий виклик спеціальних служб (ст. 183), навмисне псування паспорта чи втрата його з необережності (ст. 198)). Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах (як приклад, порушення правил адміністративного нагляду (ст. 187), порушення правил торгівлі спиртними напоями (ст. 156), порушення правил охорони і використання пам'ятників історії і культури (ст. 92)).

Запитання і завдання

1. Визначте поняття та ознаки складу адміністративного правопорушення.

2. Розкрийте види юридичних складів адміністративного правопорушення.

3. Визначте зміст елементів структури юридичного складу адміністративного правопорушення.

4. Розкрийте поняття та види об'єкта адміністративного проступку.

5. Розкрийте поняття та ознаки об'єктивної сторони адміністративного проступку.

6. Розкрийте поняття та види суб'єкта адміністративного проступку.

7. Розкрийте поняття та ознаки суб'єктивної сторони адміністративного проступку.

8. Розкрийте особливості адміністративного проступку, зафіксованого в авто­матичному режимі.