4.4. Види складів злочину

Класифікація складів злочину має важливе значення для їх всебічного дослідження, правильної кваліфікації діяння і призначення судом справедливого вироку. Суть різних видів класифікації полягає в тому, що вони здійснюються, виходячи з положень, викладених у статтях Особливої частини КК.

За ступенем суспільної небезпеки та пов'язаного з ним виду й розміру покарання, що передбачене санкцією відповідної статті, розрізняють основний, кваліфікований (особливо кваліфікований) і привілейований склади злочинів.

Основний склад злочину формулює основні ознаки складу злочину і не містить ані обтяжуючих (кваліфікуючих), ані пом'якшуючих (привілейованих) обставин, вказаних в інших частинах цієї статті або в інших статтях.

Скажімо, основний склад злочину умисного вбивства передбачено в ч. 1 ст. 115 КК.

Кваліфікований склад злочину — це такий склад, який містить обтяжуючі, порівняно з основним складом, обставини, що тягне за собою більш суворе покарання згідно з відповідною санкцією. Кваліфіковані ознаки розташовані в частині другій (і наступних) статті, а в першій частині сформульовано основний склад злочину. Скажімо, в ч. 2 ст. 115 КК сформульовані 13 пунктів, де зазначені всі види кваліфікованих вбивств (вбивств з обтяжуючими обставинами): двох або більше осіб; малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; заручника тощо. Оскільки ступінь суспільної небезпеки кваліфікованих складів, розташованих у наступних (після другої) частинах відповідної статті Особливої частини КК, зростає, як зростає і міра покарання за них, їх називають особливо кваліфікованими. Скажімо, ст. 152 КК передбачає відповідальність за зґвалтування.

Привілейований склад злочину — це такий склад, який містить пом'якшуючі, порівняно з основним складом, обставини, що

тягне за собою більш м'яке покарання згідно з відповідною санкцією. Привілейовані склади злочину розташовані в окремих статтях, а не в статті, де зазначено основний склад злочину. Ми вже казали про основний та кваліфіковані склади вбивства, що містяться відповідно у ч. 1 і 2 ст. 115 КК. Щодо привілейованих складів убивства, то вони розташовані в наступних за ст. 115 КК статтях. Скажімо, ст. 116 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, пом'якшуючою ознакою якого є вчинення його у стані сильного душевного хвилювання. Максимальний строк покарання за нього — 5 років позбавлення волі, у той час як максимальний строк покарання за основним складом вбивства — 15 років позбавлення волі.

За способом опису ознак в законі (за характером структури), склади злочину поділяються на прості і складні.

Простий склад злочину містить назву або опис ознак одного діяння, яке посягає на один об'єкт і має одну форму вини.

Скажімо, погроза вбивством (ст. 129 КК), крадіжка (ст. 185 КК) тощо.

Складний склад злочину обтяжений хоча б однією з таких обставин, як двооб'єктність складу злочину (ст. 294 КК — масові заворушення, що завдають шкоди не тільки громадському порядку, а й посягають на власність, особу тощо), наявність двох форм вини (ч. 2 ст. 121 КК — умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, характеризується умисною формою вини щодо заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережною — щодо смерті потерпілого), наявність кількох діянь, вчинення хоча б одного з яких (в деяких випадках — хоча б з одним із вказаних предметів) становить склад закінченого злочину (ч. 1 ст. 263 КК — носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу).

За конструкцією складу злочину вони поділяються на злочини з формальним складом ("формальні злочини") і на злочини з матеріальним складом ("матеріальні злочини").

Злочин з формальним складом сформульований в диспозиції статті таким чином, що містить в собі тільки суспільно небезпечне діяння — дію або бездіяльність без вказівки на настання суспільно небезпечних наслідків.

(ст. 368 КК) є злочином з формальним складом, бо згідно з його формулюванням (конструкцією) він є закінченим з моменту вчинення самої дії — одержання хабара і не вимагає настання якихось наслідків.

Злочин з матеріальним складом сформульований в диспозиції статті таким чином, що містить у собі не тільки суспільно небезпечне діяння — дію або бездіяльність, а й суспільно небезпечні наслідки, які настали в результаті цього діяння. Скажімо, порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю, якщо це пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах (ст. 202 КК). Тобто сама по собі дія — порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю без отримання в результаті цього доходу у великих розмірах злочином не буде.