Види адміністративних актів

Вважаємо за доцільне класифікувати адміністративні акти за наступними критеріями:

1. За функціями у правовому регулюванні: регулятивні - офіційно підтверджують або визначають права та обов’язки сторін, викладені в диспозиції регулятивних норм (наприклад, свідоцтво про реєстрацію шлюбу); охоронні - встановлюють міру юридичної відповідальності відповідно до санкції охоронних норм (наприклад, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності).

2. За юридичними наслідками: зобов’язуючі; забороняючі;

правоуповноважуючі; такі, які містять відмови.

3. За формою зовнішнього вираження: письмовий акт; усний акт; конклюдентний акт.

4. За способом прийняття: колегіальні; одноособові.

5. За порядком прийняття виділяють акти, які приймаються: аєдиноначально; колегіально; спільно двома або більше суб’єктами; за узгодженням.

6. За критерієм суб’єктів, які мають право видавати чи приймати адміністративні акти: акти Кабінету Міністрів України; акти центральних органів виконавчої влади; акти місцевих органів виконавчої влади; акти органів місцевого самоврядування; акти підприємств, установ, організацій, які володіють адміністративними повноваженнями.

7. За критерієм відповідності праву: правомірні; неправомірні.

8. Залежно від наявності очевидних особливо значних недоліків (вад): нікчемні акти, які не породжують жодних правових наслідків з моменту прийняття (видання), у зв’язку з наявністю в ньому очевидних особливо значних недоліків; оспорювані, тобто акти, протиправність яких не є очевидною і тому для встановлення їх протиправними необхідно рішення суду чи компетентного органу.

9. За характером дії щодо особи: сприяючі - це акти, які надають або підтверджують права чи переваги, які мають юридичне значення, тобто приймаються на користь приватної особи; обтяжуючі - це акти, які погіршують правове становище особи шляхом покладення на неї обов’язків, застосування обмежень, встановлення заборон чи відмов у наданні певних благ, тобто не вигідні для приватної особи; змішані, тобто акти, які для особи є частково сприяючими, а частково обтяжуючими; акти з подвійною дією, які стосуються третіх осіб, тобто акти, які є для однієї особи сприятливим, а для іншої обтяжуючим.

3.