Характеристика процедури прийняття адміністративних актів

Процедура прийняття адміністративних актів - це регламентовані адміністративним правом адміністративні дії, що вчиняються суб’єктом владних повноважень щодо розгляду, розв’язання й вирішення індивідуально визначеної справи, за результатом яких ухвалюється адміністративний акт.

У процедурі прийняття адміністративних актів можна виділити такі стадії:

1) порушення адміністративної справи;

2) підготовка адміністративної справи до розгляду;

3) розгляд і вирішення адміністративної справи;

4) оскарження адміністративного акта (факультативна стадія).

Отже, першою стадією процедури прийняття адміністративних актів, яка в тому чи іншому формулюванні виділяється практично всіма вченими в сфері адміністративного права, є порушення адміністративної справи. Традиційно в науковій літературі зазначається, що на цій стадії збирається і фіксується інформація про фактичний стан справ, реальні факти, оцінюється перспектива подальшого руху справи, ухвалюється рішення про необхідність такого руху.

Порушення адміністративної справи має певні особливості залежно від того, за чиєю ініціативою це відбувається. Так, порушення адміністративної справи може здійснюватися з ініціативи приватної особи, яка звертається до відповідного органу з заявою, або з ініціативи адміністративного органу, який це робить у зв’язку з виконанням своїх повноважень. Коли порушення адміністративної справи здійснюється за заявою приватної особи, адміністративний орган повинен перевірити правильність визначення компетентного органу, правосуб’єктність особи у цих правовідносинах, повноту поданих (наявних) документів тощо. Процедура порушення адміністративної справи за ініціативною адміністративного органу відрізняється від описаної вище, адже в цьому випадку приватні особи не звертаються до адміністративного органу, а справа порушується самим органом, проте в будь-якому випадку для вчинення таких дій в адміністративного органу мають бути юридичні та фактичні підстави для цього.

Юридичною підставою порушення адміністративної справи є наявність правової норми, яка надає такі повноваження відповідному адміністративному органу.

Наступною стадією процедури прийняття адміністративних актів є підготовка справи до розгляду. Завданням цієї стадії є створення необхідних передумов для належного розгляду справи. У зв’язку з цим на вказаній стадії адміністративний орган вирішує питання про необхідність витребування додатково матеріалів чи певних відомостей, проведення експертиз, визначення та повідомлення осіб, які повинні бути залученні до участі в справі, надання учасникам адміністративної справи можливості подання клопотань та їх розгляд тощо.

Наступною стадією є розгляд і вирішення адміністративної справи. Це ключова стадія процедури прийняття адміністративних актів, в ході якої адміністративним органом досліджуються всі обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення. Розгляд справи може відбуватися в спрощеному (не формальному) або повному (формальному) порядку. За результатами розгляду справи приймається адміністративний акт. У колегіальних органах адміністративні акти, як правило, приймаються шляхом обговорення та подальшого голосування і підписання. Підписання акта може здійснюватися або всіма членами колегіального органу, або ж лише головою засідання (слухання) та секретарем. Якщо ж акт приймається одноособово, він підписується уповноваженою на це особою. Останньою дією, яка вчиняється на вказаній стадії, є оформлення акту, шляхом присвоєння реєстраційного (порядкового) номеру. Проте, варто зауважити, що такі дії носять організаційний характер і мають значення, передусім, для здійснення належного діловодства в органі, а не набуття чинності актом.

Стадія оскарження адміністративного акта є факультативною, і пов’язана вона з бажанням певного суб’єкта припинити дію адміністративного акта, скасувати чи внести в нього зміни.

4.