Поняття та риси адміністративних актів

Адміністративні (індивідуальні) акти є найбільш уживаними інструментами діяльності адміністративних органів, адже їх публічно-правовий вплив спря­мовано на конкретних суб'єктів адміністративного права.

Категорійне визначення «адміністративний акт» визначено в Законі України «Про адміністративну процедуру» як рішення або юридично значущі дії індивідуального характеру, ухвалені (вчинені) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямовані на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов’язків окремої особи (осіб).

Треба зауважити, що в КАСУ схожа категорія має назву «індивідуальний акт», що позначає акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (ухвале­ний) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адмініст­ративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи чи осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Ознаками адміністративного акта є такі:

є правовим актом індивідуальної дії, що стосується конкретних осіб; забезпечує формулювання адміністративно-правових волевиявлень адмі­ністративного органу;

за його допомогою здійснюється розв'язання конкретних індивідуальних справ або інших питань публічного адміністрування;

є найпоширенішою формою адміністративної діяльності, яка в більшості випадків є вирішальною або завершальною стадією правозастосовного

процесу;

притаманна чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; призводить до виникнення (зміни, припинення) адміністративно-право­вих відносин^[217];

може бути оскаржений особами, безпосередні права, свободи чи охоро-

нювані законом інтереси яких він порушує;

ухвалюється адміністративним органом в установленому (процедурному)

порядку; характеризується зовнішньою спрямованістю, що дозволяє відмежову­вати його від документів, які ухвалюються адміністративними органами для вирішення питань внутрішньоорганізаційної діяльності^[218];

може бути підставою для підготовки та ухвалення інших адміністратив­них актів, укладання адміністративних договорів, здійснення правочинів та ін.^[219].

4.2