Склад адміністративного правопорушення (проступку) за булінг (цькування)

Для ґрунтовної кваліфікації адміністративного правопорушення за булінг (цькування) як такого, необхідно встановити його юридичний склад, адже ст. 247 КУпАП прямо передбачено, що у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі й за булінг (цькування), не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю [62].

Встановлено за доцільне визначити наукові погляди щодо розуміння складу адміністративного правопорушення (проступку).

Так, О. Г. Стрельченко під юридичним складом розуміє «передбачену нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. До цих

ознак належать: а) об'єкт; б) об'єктивна сторона; в) суб'єкт; г) суб'єктивна сторона проступку» [177, c.139].

В. К. Колпаков зазначає, що складом проступку є системна сукупність його характеристик або ознак, за якими серед інших діянь виокремлюються адміністративні проступки. Автор виділяє чотири елементи, які становлять структуру складу адміністративного правопорушення : 1) об’єкт складу

адміністративного правопорушення; 2) об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення; 3) суб’єкт складу адміністративного правопорушення; 4) суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення [66, с. 24].

Таким чином, аналіз запропонованих науковцями дефініцій дає змогу зробити висновок щодо правової сутності складу адміністративного правопорушення: притягнення особи до адміністративної відповідальності; вірна кваліфікація діяння та застосування заходів впливу та адміністративних стягнень.

Слід зазначити, що у доктринальних джерелах структура складу адміністративного правопорушення представлена як об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Встановлено, що юридичний склад адміністративного правопорушення за булінг (цькування) необхідно розглядати через аналіз та характеристику кожного з зазначених елементів [130].

Пропонуємо в межах дослідження перейти до характеристики першого елемента складу адміністративного правопорушення за булінг (цькування) - об’єкту.

Пропонуємо спочатку розглянути теоретичні характеристики об’єкту адміністративного правопорушення як такого.

Так, О. В. Бєлікова під об’єктом адміністративного правопорушення розуміє «суспільні відносини у сфері державного управління, що врегульовані нормами адміністративного права й охороняються заходами адміністративної відповідальності» [11, с. 22].

Слід зазначити, що дійсно, якщо суспільні відносини не охороняються нормами права, то при спричинені їм шкоди - юридичні наслідки відсутні. Тому при визначенні дефініції «об’єкт адміністративного правопорушення» ключовою позицією повинні бути суспільні відносини, які охороняються нормами адміністративного права.

К. О. Чишко зазначає, що об’єктом адміністративного правопорушення є підсистема, без якої будь-яке діяння взагалі не зможе бути кваліфіковане як адміністративний делікт [200, с. 136].

B. К. Колпаков звертає увагу, що об’єктом складу адміністративного проступку є суспільні відносини, на які спрямоване посягання [66, с. 25].

C. В. Синиціна зауважує, що об'єкт адміністративного правопорушення утворюють охоронювані законом суспільні відносини, на які спрямовані протиправні дії (бездіяльність), що утворюють склад адміністративного правопорушення [155].

Отже, незважаючи на різноманітність поглядів науковців щодо визначення об’єкта адміністративного правопорушення (проступку) простежується єдина позиція його розуміння - суспільні відносини, що охороняються і регулюються нормами права.

Слід зазначити, що у вітчизняному науковому світі відсутні ґрунтовні дослідження стосовно складу адміністративного правопорушення за булінг (цькування), а існують декілька наукових праць, де погляди вчених щодо вищезазначеного питання є суперечними.

Н. М. Опольська, аналізуючи судову практику та конкретний судовий вирок, зазначає, що об’єктом проступку за булінг (цькування) є здоров’я, воля, честь і гідність особи [103, c.104].

Т. М. Лежнєва, С. В. Черноп’ятов аналізуючи склад булінгу (цькування) як адміністративного правопорушення виділяють основний безпосередній об’єкт: «громадський порядок в освітньому середовищі, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в освітньому середовищі під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення: нормального функціонування закладів освіти; нормального здійснення освітнього процесу; нормальних та безпечних умов праці й навчання учасників освітнього процесу; дотримання прав і свобод учасників освітнього процесу у зв’язку із їх включеністю до освітнього процесу; громадська безпека в освітньому середовищі, тобто стан захищеності прав, свобод, інтересів людини, суспільства й держави від суспільно небезпечних (шкідливих) діянь і негативного впливу надзвичайних обставин, викликаних тими чи іншими факторами. Окрім цього автори виділяють і додатковий об’єкт-психічне здоров’я, фізичне здоров’я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість [78, с. 138].

Зауважимо, що у теорії держави і права та у теорії адміністративного права, О. Г. Стрельченко, В. К. Колпаков, О. В. Бєлікова вказують, що об’єкт адміністративного правопорушення має декілька рівнів узагальнення: загальний, родовий, видовий, безпосередній [177, с. 140; 66, с. 27; 11, с. 26].

Загальним об’єктом адміністративних проступків є суспільні відносини, що мають дві ознаки: по-перше, вони регулюються різними галузями права; по-друге, охороняються адміністративними санкціями; родовий об’єкт - це однорідна група суспільних відносин, що є невід’ємною і самостійною частиною загального об’єкта, тобто самостійною частиною якогось цілого; видовий об’єкт - це різновид родового об’єкта, який утворюють спільні для ряду проступків суспільні відносини; безпосередній об’єкт - це конкретні суспільні відносини, що охороняються адміністративною санкцією [66, с.

Слід зазначити, що саме така класифікація об’єкта адміністративного правопорушення має не лише теоретичне, а й важливе практичне значення, адже визначення сфери суспільних посягань дає змогу швидко та вірно кваліфікувати діяння особи - правопорушника та притягнення винних до відповідальності.

Для повного та всебічного розуміння об’єкту адміністративного правопорушення (проступку) за булінг (цькування) необхідно характеризувати саме за вищезазначеною класифікацією.

Отже, загальним об’єктом адміністративного правопорушення у сфері протидії булінгу (цькуванню) виступають суспільні відносини, які регулюються нормами адміністративного права, а також охороняються адміністративними санкціями.

Родовий об’єкт адміністративного правопорушення за булінг (цькування) відображено як суспільні відносини, що регулюють громадський порядок і громадську безпеку.

Слід зазначити, що на сьогодні у законодавстві відсутнє визначення «громадський порядок» та «громадська безпека», а у науковому світі наявний плюралізм поглядів щодо розуміння цих категорій.

Що стосується характеристики вищезазначених дефініцій в освітньому середовищі - погодимось з запропонованими думками Т. М. Лежнєва, С. В. Черноп’ятова та підсумуємо, що забезпечення умов громадського порядку та громадської безпеки полягає у створенні такого освітнього середовища, де додержуються конституційні права дитини; реалізуються права на життя, охорону здоров’я, якісну освіту; забезпечена ненасильницька взаємодія у різних сферах соціального спілкування, в тому числі й дитини.

У рамках родового, можна виділити видовий об’єкт адміністративного правопорушення за булінг (цькування) - суспільні відносини у сфері освіти.

Безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення за булінг (цькування) є суспільні відносини, які забезпечують психологічне, фізичне, економічне, моральне, сексуальне здоров’я учасників освітнього процесу.

Окрім цього, варто зауважити, що в теорії адміністративного права існує класифікація об’єкту адміністративного правопорушення по- горизонталі: основний та додатковий.

класифікація адміністративного правопорушення за булінг (цькування) збігається з горизонтальною, де основний об’єкт збігається з родовим, а додатковий - з безпосереднім.

Розглянувши об’єкт адміністративного правопорушення (проступку) за булінг (цькування) пропонуємо перейти до дослідження особливостей об’єктивної сторони цього правопорушення (проступку).

О. Г. Стрельченко зазначає, що об'єктивною стороною складу порушення є система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку та характеризується обов’язковими та факультативними ознаками. До обов’язкових науковець відносить саме протиправне діяння (дія чи бездіяльність), а до факультативних - шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення [177, с. 139-140].

О. В. Бєлікова наголошує, що об’єктивна сторона - зовнішня характеристика, зовнішній прояв здійсненого протиправного діяння та звертає увагу на тому, що діяння повинно бути заборонено чинним законодавством України [11, с. 23].

Л. О. Ємець зауважує, що об’єктивною стороною адміністративного правопорушення є сукупність зовнішніх ознак, до яких належать протиправне діяння (дія, бездіяльність), небезпечні наслідки діяння та причинний зв’язок між ними [46, с. 42].

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що з практичної точки зору, ознака об’єктивної сторони адміністративного правопорушення (проступку) є протиправним діянням, одна з обов’язкових ознак складу правопорушення (проступку), без якої неможливе притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, важливим елементом складу адміністративного правопорушення (проступку) за булінг (цькування) є зовнішній його прояв - протиправне діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, моральному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого [62].

Характеризуючи об’єктивну сторону булінгу (цькування) слід зазначити, що він можливий у вигляді діяння, тобто дії (активної поведінки людини) або бездіяльності (пасивної поведінки людини).

О. Г. Стрельченко характеризує протиправне діяння як просте (діяння являє собою однократну (одноактну) дію) та складне (складається з альтернативних дій; тривалих правопорушень; продовжуваних правопорушень) [177, с. 140].

Аналізуючи об’єктивну сторону булінгу (цькування) за критеріями, які зазначає О. Г. Стрельченко, слід зазначити, що діяння булінгу є складне, адже по - перше, однією з характерних ознак булінгу (цькування) є систематичність (повторювальність) діяння, а отже складається з альтернативних дій: психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства. Зауважимо, що булінг (цькування) може вчинятися і у поєднанні цих форм насильства.

Діяння з ознаками булінгу (цькування) може бути лише закінченими. КУпАП не передбачає відповідальність на замах або підготовку до правопорушення (проступку), у тому числі й за булінг (цькування).

Доведено, що при формулюванні об’єктивної сторони булінгу (цькування) необхідно зазначити конструктивну ознаку булінгу (цькування) в освітньому середовищі - місце вчинення правопорушення (проступку), яка б узгоджувалася з його об’єктом.

Так, відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» місце вчинення булінгу (цькування) визначається: «До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти» [36].

Тобто, місце вчинення булінгу обмежується лише сферою дії освітньої програми та планом роботи навчального закладу.

Натомість, Н. В. Тілікіна наголошує на тому, що «найчастіше булінг (цькування) відбувається в місцях, де контроль або нагляд дорослих найменший або взагалі відсутній. Це можуть бути коридори, вбиральні, роздягальні, подвір’я, сходи, їдальня тощо. Іноді дитина може піддаватися булінгу (цькування) й поза територією закладу освіти. Такі випадки можуть трапитися по дорозі додому, у дворі дому, під час шкільних екскурсій тощо. Крім того, за умови віртуалізації сучасного соціального простору закономірно, що і прояви опосередкованої агресії та булінгу (цькування) перемістилися в зону онлайн, в якій діти перебувають повсякчас незалежно від місця їх фізичного перебування» [184, c.4].

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Б. Петренко зазначає, що «булінг поза навчальним закладом фактично випадає зі сфери дії закону. Тому є загроза того, що безкарними залишатимуться цькування дітей за межами шкільного подвір’я. І поза законом залишиться булінг у дорослих колективах» [109].

Б. О. Логвиненко та С. О. Ігнатов пропонують розширити сферу дії ст. 173-4 КУпАП, передбачивши відповідальність за відповідні діяння, зокрема тоді, коли «протиправне діяння вчиняється в ході перебування особи в дитячому оздоровчому таборі, у дворі багатоквартирного будинку, на заняттях спортивної секції, у дитячому розважальному центрі, де жертва також може зазнавати систематичного або повторюваного цькування і образ» [80, c. 267].

Таким чином, з вищезазначеного випливає, що закон у сфері протидії булінгу (цькуванню) обмежується рамками освітнього середовища та Інтернет - середовища. Проте, як феномен, булінг не має просторових рамок та може вчинятися будь - де. Узгоджуючи з об’єктом адміністративного правопорушення (проступку) булінгу (цькування), місце вчинення булінгу (цькування) пропонуємо вважати громадське місце та (або) Інтернет - середовище.

В залежності від настання шкідливих наслідків склад адміністративного правопорушення (проступку) за булінг (цькування) є змішаним: формально - матеріальним. Дана позиція прямо випливає зі ст. 173-4 КУпАП «діяння учасників освітнього процесу...внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого» [62]. Так, з одного боку, настання наслідків є обов’язковою кваліфікуючою ознакою, де простежується прямий причинний зв'язок від діяння до наслідків, а з іншого - наслідки не передбачаються (тобто не є обов’язковими).

При характеристиці об’єктивної сторони булінгу (цькування) слід погодитись з Т. М. Лежнєвою та С. В. Черноп’ятовим, які зазначають, що недоліком формулювання об’єктивної сторони булінгу (цькування) є неврахування суттєвої ознаки булінгу: систематичності та

повторювальності [78, с. 139], адже при відсутності цієї ознаки діяння не можна кваліфікувати за ст. 173-4 КУпАП [124, с. 146-153].

Розглянувши об’єктивні елементи складу адміністративного правопорушення (проступку) за булінг (цькування) пропонуємо перейти до розгляду його суб’єктивних елементів: суб’єкту та суб’єктивної сторони.

У теорії адміністративного права наявний плюралізм думок стосовно суб’єкту адміністративного правопорушення (проступку).

Так, О. В. Бєлікова зазначає, що суб’єктами адміністративного правопорушення визнаються фізичні й юридичні особи, що мають здатність і фактичну можливість нести юридичну відповідальність за вчинене протиправне діяння [11, с. 23].

Л. О. Кожура під суб’єктом адміністративного проступку як елемента складу правопорушення розуміє особу, яка скоїла адміністративний проступок і яку на підставі чинного законодавства можна притягнути до адміністративної відповідальності [64, с. 66].

Враховуючи думки вчених можна вважати, що суб’єктом адміністративного правопорушення (проступку) за булінг (цькування) є фізична осудна особа, яка вчинила протиправні діяння у вигляді булінгу (цькування) і за яке передбачена адміністративна відповідальність [130].

Слід зазначити, що у теорії адміністративного права загальноприйнятою є позиція поділу ознак, які характеризують суб’єктів на загальні та спеціальні. До загальних належать вік та осудність, а до спеціальних ті, які вказують на особливе положення суб’єктів [66, с. 64].

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП). Що стосується поняття осудності, то слід зазначити, що воно не закріплене в КУпАП, а є діаметрально протилежним поняттю неосудності - «...не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану» (ст. 20 КУпАП). Таким чином, юридичним критерієм осудності є здатність особи усвідомлювати та керувати своїми діями [130].

Варто зауважити, що суб’єкт адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого ст. 173 -4 КУпАП характеризується не тільки загальними ознаками, а й спеціальними [130].

Так, з диспозиції ст. 173-4 КУпАП випливає, що суб’єктом булінгу (цькування) є особи, наділені специфічним статусом - учасники освітнього процесу, у тому числі малолітні та неповнолітні особи. Отже, мова йде про спеціальний суб’єкт булінгу (цькування) [130].

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про освіту» учасниками освітнього процесу є здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти [138]. Відповідно до п. 8 ч. 1 вищевказаного закону, здобувачами освіти є «вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти».

Варто зауважити на тому, вищевказані особи можуть виступати як суб’єкти вчинення булінгу (цькування) відносно малолітніх та (або) неповнолітніх, так і потерпілими від дій останніх [130].

Окрім цього, слід зазначити, що малолітнього та неповнолітнього можна вважати спеціальним суб’єктом з особливими ознаками, за наявності яких наступають правові наслідки (застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24- 1 КУпАП або ст. 173 - 4 КУпАП) [130].

Визначивши особливості суб’єкта адміністративного правопорушення (проступку) за булінг (цькування) пропонуємо розглянути наступний елемент складу правопорушення (проступку) - суб’єктивну сторону - сукупність ознак, які характеризують психічне ставлення суб’єкта до вчиненого діяння та його наслідків [66, с. 66].

До таких ознак вчені-адміністративісти В. К. Колпаков, О. В. Стрельченко, О. В. Бєлікова відносять обов’язкові та факультативні ознаки. Так, обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення (проступку) є вина, а до факультативних належать мотив і мета [66, с. 67; 177, с. 142; 11, с. 26].

Розглянемо більш детально ці ознаки, характеризуючи суб’єктивну сторону булінгу (цькування) [130].

Основною обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого ст. 173 -4 КУпАП є вина, яка може виражатися як у формі умислу, так і необережності [130].

Слід зазначити, що у диспозиції ст. 173-4 КУпАП прямо не передбачено форми вини, проте безперечно булінг (цькування) вчиняється умисно. Ст. 10 КУпАП визначено, що «адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків» [62]. Таким чином, існує два види умислу прямий - особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх настання та непрямий - особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та свідомо допускала настання цих наслідків [130].

Зважаючи на те, що булінг (цькування) має формально - матеріальний склад, то визначення виду умислу має значення у випадку характеристики діяння з матеріальним складом, а вчинення булінгу (цькування) без настання шкідливих наслідків (формальний склад) вважається закінченим з моменту вчинення небезпечних діянь (повторно, систематично)[130].

Таким чином, суб’єктивна сторона булінгу (цькування) характеризується умисною формою вини, коли учасник освітнього процесу усвідомлює протиправний характер свого діяння передбачає його шкідливі наслідки і бажає їх або свідомо допускає настання цих наслідків [130, c. 187­189].

Мета і мотив вчинення адміністративного правопорушення (проступку), як вже зазначалося є факультативними ознаками, й при характеристиці булінгу вони не виступають конструктивними ознаками складу правопорушення (проступку). Хоча мета булінгу певною мірою розкрита у п. 3-1 ч. 1 Закону України «Про освіту»: «є заподіяння психічної та (або) фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та (або) спричинення соціальної ізоляції потерпілого» [138].

Підсумовуючи, пропонуємо під складом адміністративного правопорушення (проступку) у сфері протидії булінгу (цькуванню) розуміти сукупність передбачених нормами адміністративного права обов’язкових об’єктивних та суб’єктивних ознак, за наявності яких діяння (дію чи бездіяльність) можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення (проступок) у сфері протидії булінгу (цькуванню).

2.3.