Розгляд справи по суті

Розгляд справи є основним елементом провадження та ефективність прова­дження залежить від належної процедури розгляду. Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття прова­дження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки зако­ном не визначені - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Законодавством передбачено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обста­вин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адмі­ністративного судочинства. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін. За клопо­танням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Умови примирення сторін затверджуються ухвалою суду. Затверджуючи умови примирення сторін суд одночасно закриває провадження у справі.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Розгляд справи по суті. за загальним правилом, відбувається в судовому засі­данні у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань.

Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. А перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчу­ється ухваленням постанови. Суди ухвалюють рішення негайно після закінчення судового розгляду. Судові рішення викладаються в електронній формі з викорис­танням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, і обов’язково на рішення накладається кваліфікований електронний підпис судді.

На жаль, переважна кількість скарг проти України до Європейського суду з прав людини стосується надмірної (нерозумної) тривалості судового розгляду чи виконання рішень національних судів та відсутності правових засобів для розв’язування цієї проблеми на національному рівні. Тому варто звернути увагу на те, що ЄСПЛ вважає критеріями для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах. Серед цих взаємо­пов’язаних критеріїв: складність справи; поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до ЄСПЛ); поведінка судових та інших державних органів; важли­вість предмета розгляду для заявника. Значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку^[624]. Порушенням розумних строків розгляду справ про права та обов’язки може також вважатися тривале невиконання судових рішень з вини державних органів. Так у справі Хорнсбі проти Греції^[625], зазначено, що право на суд стало б ілюзією, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід­дільна частина судового розгляду справи. Надані сторонам процесуальні гаран­тії на справедливий, публічний і швидкий розгляд, і право на швидку реаліза­цію судових рішень.

3.6