Стаття 173. Початок розгляду справи по суті

1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

2. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.

1. Розгляд справи по суті - це друга частина стадії судового розгляду. Її завданням є встановлення і перевірка фактичних обставин справи.

2. Ця частина судового розгляду розпочинається доповіддю головуючого. Зміст цієї доповіді визначено законом. У ній зазначається про зміст заявлених вимог (як правило, судді зачитують або переказують позовну заяву) і про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання. Якщо відповідач не з‘явився, але подав письмові посянення раніше, то їх зміст теж оголошується головуючим під час доповіді.

Метою доповіді є доведення змісту справи до учасників процесу та всіх присутніх в залі засідання осіб, що надає можливість їм стежити за розвитком процесу і цим забезпечує його виховний вплив.

3. Після доповіді головуючого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. Для з‘ясування цих обставин суд ставить сторонам відповідні запитання. Лише у разі одержання негативної відповіді на усі ці запитання, суд може розглядати справу по суті.

Якщо відповідаючи на запитання головуючого, позивач усно заявляє суду, що бажає збільшити свої вимоги, змінити підставу або предмет позову, головуючи пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. Наведене означає, що зміна підстави чи предмету позову на основі усних заяв позивача не допускається і є нікчемною, тобто не породжує жодних правових наслідків.

При частоковому визнанні позову відповідачем головуючий з‘ясовує, в якій саме частині позов визнається, тобто які вимоги позивача відповідач вважає обгрунтованими. У разі визнання частини вимог, розгляд справи по суті проводиться в обсязі, необхідному для вирішення невизнаної частини вимог.

Розгляд справи без доповіді головуючого та з‘ясування передбачених вище питань, вважається істотним порушення норм процесуального права.