Порядок надання електронних публічних послуг[246]
Означений порядок регламентується Законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг»[247], який закріпив низку важливих положень:
1) подання документів для надання адміністративної послуги, що міститься в інформаційно-комунікаційних системах, не вимагається;
2) окремі адміністративні послуги надаються за принципом «за замовчуванням»;
3) установлення особи здійснюється через її електронну ідентифікацію з використанням електронного підпису;
4) перевірка цивільної правоздатності та дієздатності особи здійснюється через отримання відомостей про таку особу з відповідних державних реєстрів;
5) можливість надання комплексної електронної публічної послуги;
6) автоматичний режим надання електронної публічної послуги;
7) результати послуг розміщується в інформаційно-комунікаційних системах.
Інформаційно-комунікаційні технології наповнюють не лише чинне законодавство, але й покладаються в основу оновлення правової регламентації відносин у сфері публічного адміністрування, зокрема адміністративної процедури. Від 15 грудня 2023 року набуває чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» (далі - ЗАП)[248], який забезпечує не лише впровадження сервісно орієнтованої держави в Україні без корупційних проявів і непомірної бюрократії, але й поступову цифовізацію публічного адміністрування.
Серед окремих можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій передбачено:
1) розгляд і вирішення справи в автоматичному режимі, тобто ухвалення адміністративного акта за допомогою програмних засобів, без втручання людини;
2) подання заяви в електронній формі, зокрема з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - портал Дія). Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням;
3) реалізацію права особи на участь в адміністративному провадженні з використанням цифрових технологій, зокрема забезпечення учасникам адміністративного провадження безоплатного віддаленого доступу в режимі реального часу до всіх матеріалів справи, що зберігаються в електронній формі, зокрема з використанням засобів порталу Дія);
4) використання в адміністративному провадженні електронних доказів, зокрема даних національних електронних інформаційних ресурсів;
5) ухвалення адміністративного акта в електронній формі та доведення такого акта до адресата;
6) подання скарги в електронній формі.
Організаційне забезпечення. Для забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах цифровізації, цифрового розвитку, електронного урядування та електронної демократії на центральному рівні діє Міністерство цифрової трансформації України[249] (далі - Мінцифри). Також Мінцифри формує і реалізує державну політику у сферах розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; відкритих даних, електронної комерції та бізнесу; надання електронних та адміністративних послуг; електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії.
Відповідно до покладених завдань Мінцифри розробляє проєкти законів та інших нормативно-правових актів із питань, що належать до його компетенції; здійснює моніторинг у сфері інформатизації; проводить цифрову експертизу; формує та веде Реєстр адміністративних послуг; здійснює моніторинг якості надання електронних та адміністративних послуг, широкосмугового доступу до Інтернету, відкритих даних тощо.
Організаційне забезпечення Е-урядування також охоплює впровадження та роботу окремих підсистем, як-от:
1) система електронної взаємодії органів виконавчої влади[250], що призначена для автоматизації процесу використання (створення, надсилання, оброблення, одержання, тощо) електронних документів та копій паперових документів в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису;
2) система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів[251], так звана система інтероперабельності, що забезпечує безпечну інформаційну міжвідомчу взаємодію органам державної влади, органам місцевого самоврядування та суб'єктам господарювання через обмін електронними повідомленнями між їх інформаційними системами.
3) єдиний державний вебпортал відкритих даних[252], що призначений для забезпечення надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних із можливістю її наступного використання;
4) національний реєстр електронних інформаційних ресурсів[253] (НРЕІР), який створено для обліку всіх електронних інформаційних ресурсів держави (електронних реєстрів, кадастрів, класифікаторів, інформаційних систем тощо);
5) інтегрована система електронної ідентифікації[254], що забезпечує доступну й безпечну електронну ідентифікацію та автентифікацію користувачів на офіційних вебсайтах, в інформаційних системах органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
6) портал Дія[255], за допомогою якого забезпечується права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги;
7) Національна вебплатформа центрів надання адміністративних послуг[256], що призначена для отримання фізичними та юридичними особами інформації, потрібної для звернення до ЦНАПів, і забезпечення постійного підвищення якості надання адміністративних та інших публічних послуг;
8) онлайн-платформи взаємодії органів виконавчої влади з громадянами та інститутами громадянського суспільства[257], що забезпечують проведення конкурсів проєктів інститутів громадянського суспільства в онлайн-форматі;
9) державна платформа стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету[258] (broadband.gov.ua), що створена для забезпечення можливості підключення закладів державної та комунальної форми власності до широкосмугового доступу до Інтернету, прозорих закупівель у телекомунікаційній сфері та діагностики доступу і збору інформації про якість телекомунікаційних послуг;
10) державний вебпортал спеціального правового режиму для IT-індустрії Дія Сіті[259] (city.diia.gov.ua), який запроваджено з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні через створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів;
11) вебпортал «Дія. Цифрова громада»[260], що створений з метою надання місцевим держадміністраціям, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам інформації, потрібної для планування та здійснення заходів, спрямованих на цифровий розвиток, цифрову трансформацію і цифровізацію на місцевому та регіональному рівні[261].
За допомогою організації роботи окреслених систем вдалося охопили різноманітні напрямки управлінської діяльності, налагодити систему взаємодії між різними органами публічної влади, забезпечити відкритість і гласність управлінських процесів, модернізувати сферу публічного адміністрування.
Е-урядування в умовах кризових явищ. Від початку російської збройної агресії Україні вдалося за допомогою саме цифрових технологій забезпечити безперебійну роботу всього державного апарату, зокрема щодо надання адміністративних послуг та інформованості про заходи безпеки, зміну режиму роботи органів публічної влади. Є-документ став таким, що офіційно посвідчує особу в період дії воєнного стану. Портал Дія в умовах воєнного стану значно розширив свої можливості. Тобто цифрові технології не лише стають поштовхом для подальшого розвитку, але й механізмом подолання та виходу з кризових ситуацій.
Запитання і завдання
1. Розкрийте поняття електронного урядування.
2. З'ясуйте мету та завдання електронного врядування у сфері публічного адміністрування.
3. Актуалізуйте основні елементи електронного врядування в Україні.
4. Надайте характеристику сутності електронної держави.
5. Розкрийте поняття електронного уряду.
6. З'ясуйте призначення електронного уряду.
7. Розкрийте переваги електронного уряду.
8. Актуалізуйте особливості адміністративно-правового забезпечення функціонування електронного суду.
9. Порівняйте поняття «електронне врядування», «електронна держава», «електронна демократія», «електронний парламент», «електронний уряд», «електронний суд».
10. Розкрийте особливості надання електронних публічних послуг.
11. З'ясуйте можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері публічного адміністрування.
12. Схарактеризуйте організаційне забезпечення електронного урядування.
13. Актуалізуйте можливості електронного урядування в умовах російсько-української війни.
Еще по теме Порядок надання електронних публічних послуг[246]:
- 3.2.1. Правова регламентація надання послуг з користування літературою та електронним фондом
- 2.2 Законодавче і організаційне забезпечення надання публічних послуг
- § 4. Вимоги до надання адміністративних послуг та порядок і строки їх надання
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку
- Порядок укладення, форма та зміст договору надання медичної послуги (допомоги)
- 8.4.4. Деякі практичні аспекти свобод и надання послуг за правом Співтовариства (на прикладі сфер и інвестиційних послуг)
- Чи передбачена можливість видачі судового наказу за договорами про надання населенню житлово-комунальних послуг, послуг водо-, теплопостачання, електрозв'язку?
- § 3. Правове регулювання надання адміністративних послуг
- Поняття та сутність електронного урядування, його співвідношення із категорією «публічне адміністрування»
- Процедура надання адміністративних послуг
- Стадії процедури надання адміністративної послуги
- § 2. Суб'єкти надання адміністративних послуг
- Центри надання адміністративних послуг
- 8.4. Свобода надання та отримання послуг
- Тема 19. Електронне урядування як засіб впорядкування публічного адміністрування