Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку

Адміністративно-правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Енергетичний регулятор), визначається Законом України «Про Національну комі­сію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 р.

Державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг включає:

- нормативно-правове регулювання у випадках, коли відповідні повнова­ження надані Енергетичному регулятору законом;

- ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

- формування цінової й тарифної політики у сферах енергетики та кому­нальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Енергетичному регулятору законом;

- державного контролю та застосування заходів впливу;

- використання інших засобів, передбачених законом.

Серед основних завдань Енергетичного регулятора виокремлено сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного співтовариства, спів­праці з Радою регуляторів Енергетичного співтовариства, Секретаріатом Енер­гетичного співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав. Енергетичне співтовариство - це міжнародна організація, членами якої є Європейський Союз і треті держави. Метою діяльності є розширення принци­пів і стандартів Європейського Союзу у сфері енергетики на інші країни, зокрема країни Південно-Східної Європи. Держави-члени зобов’язуються привести свої енергетичне законодавство відповідно до визначеного законодавства ЄС (acquis EU) та здійснюють лібералізацію своїх енергетичних ринків.

Ще одним важливим завданням Енергетичного регулятора є захист прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрун­тованими цінами.

Адміністративно-правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - Регулятор електронних комунікацій), визначається передусім Законом України «Про Національну комі­сію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій,

Глава 4. Органи публічної влади як суб'єкти адміністративного права Розділ 3. Незалежні регулятори радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку» від 16 грудня 2021 р. № 1971-IX; особливості визначаються законами України «Про електронні комунікації» та «Про поштовий зв'язок».

Регулятор електронних комунікацій за місцем у системі органів державної влади є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. За способом ухвалення владних рішень регулятор є колегіальним органом.

Зазначений регуляторний орган здійснює державне регулювання, державний нагляд (контроль) із метою досягнення балансу інтересів користувачів, держави, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах електронних кому­нікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку, забезпе­чення безпеки електронних комунікацій, розвитку конкуренції, інтеграції ринків України в зазначених сферах до ринків Європейського Союзу.

До основних завдань Регулятора електронних комунікацій віднесено:

- створення умов для ефективного функціонування та розвитку сфер елек­тронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг пошто­вого зв'язку;

- сприяння відкриттю ринків у сферах електронних комунікацій, радіочас­тотного спектру та надання послуг поштового зв'язку для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користу­вачів до електронних комунікаційних послуг і послуг поштового зв'язку;

- сприяння взаємовигідній інтеграції ринків електронних комунікацій та надання послуг поштового зв'язку України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

- забезпечення захисту прав споживачів щодо отримання послуг належної якості відповідно до вимог законодавства;

- забезпечення інвестиційної привабливості розвитку інфраструктури, ринків у сферах електронних комунікацій та надання послуг поштового зв'язку;

- сприяння розвитку конкуренції на ринках електронних комунікацій та надання послуг поштового зв'язку;

- забезпечення дотримання принципів управління радіочастотним спектром;

- інші завдання, передбачені законами України.

До основних повноважень Регулятора електронних комунікацій Законом віднесено, зокрема, нормативно-правове регулювання, ліцензування, надання дозволів, регулювання цін (тарифів), контроль.

Слід відзначити, що попередником чинного Регулятора електронних кому­нікацій була Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка припинила свою діяльність на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку». При цьому вказаним Законом (п. 4 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні

положення» передбачено, що від дня набрання чинності цим Законом НКРЗІ «набуває статусу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним стату­сом - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах елек­тронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку, що не потребує проведення процедур, пов'язаних з ліквідацією та реор­ганізацією державних органів, а також не потребує проведення, переміщення, вчинення будь-яких інших дій або ухвалення будь-яких інших рішень щодо трудових відносин з працівниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, які станом на день набрання чинності цим Законом займають посади в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку. Особи, які перебувають на поса­дах голови та членів державного колегіального органу - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, на день набрання чинності цим Законом продовжують здійснювати свої повноваження упродовж строку, що становить різницю між шістьма роками та строком перебу­вання на посаді до дня набрання чинності цим Законом». Згідно із цим Законом Регулятор електронних комунікацій є правонаступником НКРЗІ. Тобто законо­давець змінив назву, організаційно-правову форму (із державного колегіального органу на комісію як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним стату­сом), місце в системі суб'єктів публічної адміністрації (з органу, що не належить до жодної з гілок влади, на орган виконавчої влади). При цьому зазначені зміни відбулися через внесення змін до закону, а не через реорганізацію чи ліквідацію й утворення нового органу.

3.3