Елементи електронного врядування

Дослідження становлення та розвитку електронного врядування є самостій­ним напрямком сучасної науки. Наукові дослідження з цієї тематики помітно активізувалися після початку застосування в нашій країні елементів електрон­ного урядування.

До елементів електронного врядування в Україні можна віднести такі: електронний уряд, електронна держава, електронний суд, електронний парла­мент, електронна медицина, електронна культура тощо.

10.2.1. Електронна держава. Розглядаючи поняття «електронна держава» слід підкреслити, що воно ширше за змістом від поняття «електронний уряд», оскільки об’єднує всі три галузі державної влади - законодавчу (електронний парламент), виконавчу (електронний уряд) і судову (електронний суд).

Електронна держава передбачає використання інформаційно-комунікацій­них технологій у системі державного управління для надання публічних послуг, підвищення ефективності адміністративного апарату й просування цінностей і механізмів демократії; а також структуру керівних органів, яка здійснює реалі­зацію інформаційних проєктів і сприяє становленню інформаційного суспільства.

Концепція електронної держави передбачає реалізацію послідовного, простого та індивідуалізованого способу в наданні послуг та інформації для населення - за допомогою використання інформаційних і телекомунікаційних технологій, зокрема Інтернету.

Для вирішення завдань, які передбачені в концепції електронної держави, слід використовувати різні засоби електронної комунікації, зокрема соціальні медіа (моніторинг суспільних настроїв); інтернет-канали взаємодії з владою, офіційні сайти відомств у мережі Інтернет, електронні приймальні органів влади та полі­тичних діячів (моніторинг якості та ефективності здійснення органами влади функцій, що безпосередньо зачіпають інтереси суспільства); автоматизовані інформаційні системи забезпечення управлінської діяльності (оброблення інфор­мації з використанням державних інформаційних систем).

Останній компонент використовується на всіх стадіях процесу ухвалення політичних рішень. На стадії визначення пріоритетних проблем і формування порядку денного використання автоматизованих інформаційних систем сприяє головним чином скороченню тимчасових та адміністративних витрат, пов’яза­них зі збиранням та обробленням інформації, що потрібна для аналізу суспіль­них проблем.

Застосування ІКТ під час реалізації концепції електронної держави може мати позитивні та негативні наслідки для ефективності владного позиціонування. З одного боку, застосування нових електронних технологій для реалізації прав громадян на доступ до інформації про владу здатне підвищити престиж влад­них структур у суспільній свідомості, з іншого боку - застосування цих техно­логій робить суспільство більш поінформованим, а владу - більш уразливою для критики з боку суспільства. У той же час використання електронних технологій може значно сприяти зростанню управлінської ефективності (підвищенню якості життя громадян, соціально-економічному розвитку тощо).

Отже, застосування таких технологій дозволяє скоротити витрати соціаль­ної взаємодії з метою отримання інформації, потрібної для ухвалення рішень у різних сферах життя. Можливість громадян обмінюватися інформацією, отри­маною від держави, дозволяє більш оперативно інформувати владу про наявні проблеми на всіх рівнях публічного управління, що сприятиме реформуванню державного апарату.

10.2.2. Електронний уряд. Головною складовою електронного урядування є електронний уряд (е-уряд) - єдина інфраструктура міжвідомчої автоматизо­ваної інформаційної взаємодії органів державної влади й органів місцевого само­врядування між собою та громадянами й суб’єктами господарювання.

Призначенням електронного уряду є підвищення ефективності інформацій­ного обміну та обробіток інформації в державному секторі, включаючи сферу взаємодії із соціумом. Сьогодні електронний уряд сприяє більш якісному та оперативному збору інформації, потрібної для вироблення управлінських рішень і більш результативному обробітку та переданню інформації, що становить управлінське рішення.

Обов’язковою умовою ефективного політичного управління є наявність меха­нізмів «зворотного зв’язку», за допомогою яких контролюється адекватність управлінського впливу дійсним потребам соціуму та забезпечується коригу­вання його спрямованості й інтенсивності. Організація Об’єднаних Націй визна­чає електронний уряд як засіб, що з використанням інформаційно-комунікацій­них технологій надає фізичним та юридичним особам можливість взаємодіяти з владою, використовуючи різноманітні електронні засоби масової інформації.

Головними перевагами впровадження електронного уряду є підвищення швидкості, достовірності та економічності оброблення й обміну інформацією

в державному секторі. Держава, що використовує електронний уряд, стає більш адаптованою до вимог розвитку інформаційного суспільства, підвищується гнуч­кість та оперативність реагування на запити внутрішнього й зовнішнього сере­довищ, знижуються тимчасові та фінансові витрати управлінської діяльності. Використання суб’єктами керівного впливу технологій та засобів, що підвищу­ють оперативність і надійність інформаційного обміну, призводить до підви­щення ефективності управлінської діяльності.

10.2.3 Електронний суд. Сьогодні впровадження самої ідеї електронного суду в масову правосвідомість, а також низка конкретних кроків із практичного втілення цього інструменту в діяльності органів державної влади наочно демон­струють той незаперечний факт, що однією з провідних тенденцій державно-пра­вового розвитку на сьогодні є інформатизація здійснення державної влади.

Ця тенденція відображає, зокрема, усвідомлення потреби ліквідації низки нагальних проблем у судовій сфері, які особливо яскраво виявилися у світлі переходу до інформаційного суспільства, що зумовило низку нових сучасних технологій для їх вирішення.

Наприклад: у Стратегії розвитку судової системи в Україні на 2015-2020рр. зазначається: «Інформаційні технології - ключовий інструмент для поліпшення доступу до правосуддя, підвищення ефективності судів та управління судо­вими справами.

Формування електронного суду передбачає якісно новий рівень спілкування громадянина з органом державної влади, оскільки впровадження електронного суду не може бути здійснено лише за рахунок інформатизації діяльності судо­вих органів. Побутова життєдіяльність першого із зазначених суб’єктів право­вого спілкування - звичайного громадянина (як приклад, позивача) - також має бути охоплена процесами інформатизації. У результаті впровадження електрон­ного суду інформатизація діяльності судів вплине на саму сутність узаємовідно- син громадян і держави, оскільки зробить їх більш відкритими, підвищить рівень процесуальних гарантій справ.

10.2.4 Співвідношення понять «електронне врядування», «електронна держава», «електронна демократія», «електронний парламент», «електрон­ний уряд», «електронний суд»

Проблема співвідношення зазначених понять, як і раніше, залишається у правовій науці дискусійною.

Розв'язання цієї проблеми можливе відповідно до таких міркувань: вихо­дячи з етимології понять «електронна держава» та «електронний уряд» зага­лом можна говорити про їхню смислову рівність. Очевидно, не зовсім точний переклад терміна e-government призвів до того, що поняття спочатку охоплювало всю державно-правову сферу та всі органи державної влади, а виявилося по суті поширеним лише на одну її галузь - виконавчу владу. Проте наразі у вітчизня­ній правовій традиції термін електронний уряд у такому усіченому контексті вже прижився і скасовувати чи змінювати його, на наш погляд, не доцільно.

У зв'язку з цим ми не підтримуємо позицію авторів, які пропонують замі­нити термін електронний уряд на електронна держава. Вихід із цієї ситуації може бути знайдено, якщо поняття «електронний уряд» розглядати в широкому та вузькому значенні.

У широкому сенсі «електронний уряд» у його первісному значенні є синоні­мом «електронної держави» й охоплює всі гілки державної влади, зокрема судову. Отже, поняття «електронний суд» входить до складу «електронної держави» та «електронного уряду» (у широкому сенсі) як його складовий елемент.

У вузькому значенні поняття «електронний уряд» не перетинається зі значен­ням поняття «електронний суд». Обидва поняття на рівних засадах входять до складу поняття «електронна держава», оскільки належать до різних, але рівно­правних гілок державної влади - виконавчої та судової. У правовій літературі аналізуються також інші суміжні поняття, такі як «електронна демократія» та її співвідношення з електронною державою.

10.3