Належні умови для виконання державними службовцями посадових обов’язків

Чинний Закон уперше передбачає положення щодо створення належних умов державним службовцям для виконання посадових обов’язків, оскільки Закон-1993 такого положення не передбачав і ці питання було віднесено до сфери дії законодавства про працю.

Слід звернути увагу на те, що передбачені ст. 55 Закону положення є основоположними і стосуються: а) права державного службовця на створення здорових та безпечних умови для виконання ними своїх посадових обов’язків; б) обов’язку керівника державної служби створити здорові та безпечні умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов’язків. Водночас, важливо зазначити, що положення цієї статті не визначають правового механізму створення належних умов для державного службовця, що зумовлює необхідність звернення до законодавства про охорону праці:

1) розділу ХІ «Охорона праці» КЗпП, в якому визначено: основні положення щодо: створення на всіх підприємствах, в установах, організаціях безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 153); державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (ст.

2) Закону «Про охорону праці» ^[343], який передбачає: мету державної

політики в галузі охорони праці - створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням; принципи державної політики в галузі охорони праці; гарантії прав на охорону праці; організацію охорони праці; нормативно -правові акти з охорони праці (правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання); державну управління охороною праці; державний нагляд і громадський контроль за охороною праці; відповідальність за порушення законодавств про охорону праці;

3) Основ законодавства України про охорону здоров’я ^[344], ст. 6 яких визначає, що право громадянина України на охорону здоров’я включає також і право на безпечні і здорові умови праці;

4) Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»^[345], ст. 4 якого визначає, що громадяни мають право, зокрема, на безпечні умови праці.

Важливо зазначити, що саме на керівника державної служби покладається обов’язок створювати здорові та безпечні умови, необхідні для належного виконання державними службовцями своїх обов’язків. При цьому слід мати на увазі, що: умови праці - це сукупність взаємозв’язаних виробничих, санітарно - гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я і працездатність людини; здорові умови праці - це умови праці, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, але й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності; безпечні умови праці - це умови праці, при яких вплив на працюючих шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів виключено або рівні їх впливу не перевищують встановлених нормативів.

Для цього керівник державної служби вживає заходів для:

надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;

облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов’язків, тобто йдеться про: достатні розміри робочих приміщень; раціональне планування приміщень; виокремлення ізольованих кабінетів з урахуванням характеру й форм праці, гігієнічних та естетичних вимог; достатню кількість повітря, світла, інтер’єру приміщення;

нормального t⁰ режиму та вентиляції в приміщеннях; спокійну та безшумну обстановку в приміщеннях у робочий час тощо;

належного облаштування робочих місць, тобто йдеться про: зручні меблі (столи, стільці, шафи, стелажі, інші засоби та пристосування для розміщення технологічного оснащення), пристосовані до характеру праці і фізичних даних працівника; зручне розміщення необхідних технічних засобів, документів, довідкових матеріалів; канцелярське приладдя тощо. У цілому слід зазначити, що завдання раціональної організації робочих місць включає в себе не тільки облаштування його всім необхідним відповідно до змісту та характеру роботи, яка виконується, але й раціональне його розміщення, створення комфортних умов праці, зручності. У процесі виконання своєї роботи службовець працює проводить прийом відвідувачів, спілкується з персоналом, працює з документами, на комп’ютері, користується телефоном, факсом, модемом, технікою для розмноження документів. Його праця - це безліч різних рухів, простих та складних, таких, які виконуються лише один раз, та таких, які повторюються багато разів, які потребують уваги або виконуються автоматично. Досить часто роботу службовця вважають легшою порівняно з іншими видами праці тільки тому, що його робота дуже часто виконується сидячи. Але сидяча робота сама по собі є стомлюючою через те, що пов’язана з постійною статичною напругою м’язів та багатьма іншими шкідливими для організму явищами, які виникають через відносно нерухливе положення тіла.

Звернення до зарубіжного досвіду свідчить про досить детальну регламентацію питання створення умов для виконання служби у деяких країнах. Так, відповідно до § 97 Закону про службу Республіки Чехія службова установа забезпечує умови для належного виконання службових обов’язків:

а) забезпечує їх інформацією необхідною для виконання служби; b) забезпечує їх картками державних службовців; с) встановлює, організовує та модернізує обладнання для належного виконання службових обов’язків; d) піклується про зовнішній вигляд і стан місць, де виконуються службові обов’язки; е) створює умови для задоволення культурних, рекреаційних і спортивних потреб та інтересів державних службовців; f) забезпечує медичний догляд державних службовців. Натомість, ст. 38а Закону «Про державного службовця» Болгарії передбачає досить лаконічне положення щодо безпеки і здорових умов праці: державний службовець має право на безпечні та здорові умови праці згідно Закону про здорові та безпечні умови праці та нормативних актів, що до нього

346

додаються.

³⁴⁶ Про державного службовця: Закон Болгарії... С. 601-638.