Адміністративна відповідальність юридичних осіб

Питання адміністративної відповідальності юридичних осіб довгий час було дискусійним. Відсутність на законодавчому рівні нормативно-правових підстав визначення юридичної особи суб'єктом адміністративної відповідальності спри­чиняло постійні дискусії та невизнання юридичних осіб суб'єктами адміністра­тивної відповідальності.

До них відносять:

1) відсутність у юридичних осіб власних психічних характеристик;

2) участь юридичних осіб у правовідносинах через уповноважених представників;

3) наявність у юридичних осіб внутрішньої організаційної структури;

4) специфічні параметри оцінювання діяльності юридичних осіб.

Водночас обставини, що свідчать про наявність адміністратив­ної відповідальності юридичних осіб, включають низку специфічних ознак, за якими правопорушення юридичної особи підпадає під адміністративну відповідальність.

По-перше, це наявність факту правопорушення, скоєного від імені, в інте­ресах або за рахунок юридичної особи, що підтверджує безпосередній зв'язок між дією або бездіяльністю і діяльністю юридичної особи.

По-друге, обов'язковою є наявність складу адміністративного правопору­шення, зокрема протиправності дій, заподіяння шкоди інтересам суспільства або держави, відповідальність за які передбачена законодавством.

По-третє, має бути встановлено зв'язок між порушенням і діями конкрет­них осіб, які представляють юридичну особу та мали повноваження діяти від її імені, що дозволяє визначити, що саме юридична особа має нести відпові­дальність. Такі обставини забезпечують чітке встановлення відповідальності юридичної особи за адміністративне правопорушення, сприяють правовій визначеності та забезпечують ефективне правозастосування.

По-четверте, наявність законів України, які містять положення щодо адмі­ністративної відповідальності юридичних осіб («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII; «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р № 208/94-ВР; «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. № 236/96- ВР; «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР та ін.).

По-п'яте, наявність підзаконних актів, положення яких деталізують меха­нізм притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб.

По-шосте, наявність конкретних прикладів накладення адміністративних стягнень на юридичних осіб.

Характерними рисами адміністративної відповідальності юридичних осіб є такі: деліктоздатність виникає від моменту державної реєстрації; деліктоздат- ність втрачається від моменту вилучення з реєстру юридичних осіб.

Отже, юридична особа є суб'єктом адміністративної відповідальності, якщо до моменту вчинення адміністративного проступку вона зареєстрована в установленому законом порядку.

Адміністративній відповідальності як юридичних, так і фізичних осіб влас­тиві такі спільні ознаки, як публічний державнообов'язковий характер, зосе­редження права накладення стягнень в уповноважених органах виконав­чої влади (тобто наявність органів адміністративної юрисдикції), особливий порядок притягнення до відповідальності, установлення виключного пере­ліку діянь, за які накладаються стягнення, та відповідальності за них перед законом.

Санкції, які застосовуються до юридичних осіб як суб'єктів адміністративної відповідальності, поділяються на три групи:

I. Заходи майнового характеру: а) фінансові санкції; б) конфіскація майна; в) вилучення прибутку (доходу) або інших незаконно отриманих сум.

II. Заходи, пов'язані з обмеженням дієздатності юридичних осіб: а) зупи­нення дії або анулювання ліцензії; б) обмеження у здійсненні певних видів діяльності.

III. Заходи організаційного характеру: а) примусова реорганізація юридичної особи; б) ліквідація юридичної особи.

Актуальними проблемами адміністративної відповідальності юридичних осіб є: 1) потреба конструювання та наведення в єдиному нормативно-право­вому акті повного переліку адміністративних стягнень, що можуть застосовува­тися до юридичних осіб, з визначенням загальних правил накладення вказаних стягнень; 2) потреба визначення місця та ролі адміністративно-господарських санкцій у загальній структурі адміністративної відповідальності юридичних осіб; 3) потреби теоретико-правового обґрунтування вини юридичної особи (як потрібної складової суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення) тощо.

КУпАП передбачено відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (ст. 14-2 КУпАП), водно­час ст. 27 КУпАП визначено, що штраф як вид адміністративного стягнення може накладатися як на фізичних, так і на юридичних осіб. А в примітці до ст. 123 КУпАП чітко визначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення, а в разі вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, - юридична або фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Треба відзначити, що вина юридичної особи щодо адміністративного проступку визначається завідомо протиправним характером учиненої нею дії чи бездіяльності (невиконанням установлених законом та її статусом (положенням) завдань та обов'язків).

Юридична особа визнається винною в учиненні адміністративного проступку, якщо буде встановлено, що проступок вчинений у її інтересах будь-якою посадо­вою особою, яка діяла як особисто або як представник юридичної особи та яка займає керівну посаду у цій юридичній особі з використанням представницьких повноважень юридичної особи чи повноважень ухвалювати рішення від імені юридичної особи, але цією особою не було вжито всіх необхідних заходів щодо їх додержання.

У разі злиття кількох юридичних осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку притягується новоутворена юридична особа.

Порядок притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності - це визначена законом послідовність дій, якої зобов’язані дотримуватися компе­тентні органи й посадові особи під час притягнення суб’єкта до адміністративної відповідальності, а також особи, які звинувачені в учиненні правопорушення, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно них і під час оскарження ухваленого в ній рішення.

1.5