Нотаріус — як суб'єкт державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» законодавець відніс нотаріусів до категорії державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор).

Нотаріус - як суб'єкт державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань проводить відповідну реєстрацію згідно з Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року за № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2016 року за № 200/2833.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про державну реєстрацію, застосовуються норми міжнародного договору.

Державна реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації, нотаріуса.

Заява та документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій формі або у електронній формі, крім випадків державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною керівника юридичної особи, розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) або розміру частки кожного із засновників (учасників), а також інших випадків, передбачених законами.

У паперовій формі заява та документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

У електронній формі заява та документи подаються заявником на порталі електронних сервісів.

Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати вимогам, установленим статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». А саме:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. Зокрема, не потрібно нотаріально засвідчувати справжність підпису на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації;

7) рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;

8) установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;

9) установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. А саме, не потрібно нотаріального засвідчення справжності підпису на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також на державну реєстрацію державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об’єднання, благодійної та релігійної організацій, а також юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на установчому документі громадського об’єднання чи благодійної організації нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації;

10) установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;

11) внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;

12) передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. Зокрема, правила нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об’єднання, благодійної та релігійної організацій, а також юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі громадського об’єднання чи благодійної організації нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації;

13) документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;

14) документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;

15) зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;

16) у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.

Державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації та нотаріус приймають заяву та документи в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів.

За бажанням заявника державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формують та роздруковують заяву про державну реєстрацію, на якій заявник проставляє власний підпис за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній.

Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.

Реєстрація заяв в Єдиному державному реєстрі проводиться в порядку черговості їх надходження. Під час прийняття заяви та документів для державної реєстрації, що подаються особисто заявником, державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації встановлюють особу заявника за документом, що посвідчує таку особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

У разі коли заявником є іноземець, документом, що посвідчує особу такого заявника, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця.

У разі коли заявником є державний службовець або посадова особа місцевого самоврядування при виконанні посадових обов’язків, документом, що посвідчує такого заявника, є службове посвідчення.

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації перевіряє обсяг повноважень такої особи за документом, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру.

Під час прийняття заяви та документів для державної реєстрації державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації інформують заявника про те, що персональні дані заявника чи інших осіб, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації, використовуються відповідно до закону та виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру, у тому числі розміщення у випадках, передбачених законодавством, на порталі електронних сервісів.

З поданих для державної реєстрації документів державний реєстратор, нотаріус, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації виготовляють електронні копії таких документів шляхом їх сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі.

Державний реєстратор у строки, визначені законом, здійснює перевірку зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

У разі наявності підстав для зупинення розгляду документів державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру вичерпний перелік таких підстав, передбачених законом.

За допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формується повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку, виключного переліку підстав для його зупинення, рішення суб’єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів, що за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день такого зупинення та надсилається заявнику на адресу його електронної пошти.

Якщо за результатами здійсненої перевірки поданих документів державним реєстратором встановлено наявність підстав як для зупинення їх розгляду, так і для відмови у державній реєстрації, які не пов’язані одна з одною, та усунення підстав для зупинення розгляду документів не матиме наслідком проведення державної реєстрації, державний реєстратор формує повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та із зазначенням підстав для зупинення їх розгляду.

Документи, що потребують усунення підстав для зупинення розгляду документів, повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Відомості про повернення документів вносяться до Єдиного державного реєстру.

У разі подання заявником документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів, державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації, приймають їх у порядку, передбаченому для заяв про державну реєстрацію.

Якщо документи, необхідні для усунення підстав для зупинення розгляду документів, подані протягом установленого строку, розгляд документів поновлюється, про що державним реєстратором вносяться відомості до Єдиного державного реєстру.

Якщо заявником протягом установленого законом строку не подано документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів, державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації.

Державний реєстратор за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формує повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації, що за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.

У разі проведення державної реєстрації, пов’язаної зі збільшенням розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність, державний реєстратор обов’язково встановлює наявність/відсутність персональних санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», рішення про застосування яких прийняте Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію указом Президента України.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації, зберігаються суб’єктом державної реєстрації, державним реєстратором якого розглядалися такі документи, або нотаріусом, яким розглядалися такі документи, протягом трьох років.

У разі звернення заявника у межах строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) йому за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Відомості про повернення документів вносяться до Єдиного державного реєстру.

За відсутності підстав для зупинення розгляду документів та/або відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення у випадку проведення реєстраційної дії щодо громадського формування, його символіки, засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об’єднання та проводить реєстраційну дію, у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди, шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру присвоює ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України у разі проведення:

— державної реєстрації створення юридичної особи (крім перетворення за винятком центральних органів виконавчої влади);

— державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу, зареєстровану до 01 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо у даної юридичної особи відсутній такий код;

— державної реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи;

— державної реєстрації (акредитації) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації.

За результатом проведеної державної реєстрації державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру вносить відомості до цього реєстру та формує з нього виписку, яка за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день проведення державної реєстрації.

У разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі за результатом проведеної державної реєстрації за бажанням заявника виписка з Єдиного державного реєстру надається у паперовій формі з проставленням підпису та печатки державного реєстратора або печатки нотаріуса (у випадку якщо державним реєстратором є нотаріус).

Документи для державної реєстрації у паперовій формі долучаються до реєстраційної справи, сформованої після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця або державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу - підприємця.

Суб’єкт державної реєстрації, який провів державну реєстрацію та не наділений повноваженнями із зберігання реєстраційної справи, протягом трьох робочих днів з дня її проведення надсилає документи для державної реєстрації відповідному суб’єкту державної реєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»

Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру під час державної реєстрації, а також електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування та долучені до відповідної заяви, зберігаються в електронній формі у цьому реєстрі.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Якими нормативними актами регулюється порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень?

2. Назвіть випадки обов’язкової державної реєстрації речових прав та обтяжень на нерухоме майно.

3. Яким органом проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав?

4. Розкрийте повноваження нотаріуса як реєстратора прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень.

5. Якими нормативними актами регулюється порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань?

6. Якими органами проводиться державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань?

7. Розкрийте повноваження нотаріуса як реєстратора державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Список рекомендованих джерел

Основна література

1. Долинська М. С. Українське нотаріальне право. К.: Юрінком Інтер, 2015. 248 с.

2. Дякович М.М. Хрестоматія нотаріального права України: Навч. посібн. Істина, 2018. 480 с.

3. Нотаріат в Україні: Навчальний посібник / За заг ред. Ю. В. Нікітіна. - КВНЗ « Національна академія управління»; «Алерта», 2016. 586 с.

Спеціальна література

1. Долинська М.С.Теоретичні та практичні аспекти доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2012. Випуск 55. С.147- 157.

2. Дякович М. М., Юркевич Ю. М. Питання реалізації порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень: правові аспекти та проблемні питання. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 4. С. 72-78. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2012_4_12

3. Завальна І. І., Косенко О. І. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно: проблеми та перспективи розвитку. URL: http://www.minjust.gov.ua/0/3668.

4. Захандревич О. М. Нотаріус - спеціальний суб’єкт державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2013. № 12. С. 28-30. PUL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2013_12_7.

5. Єфіменко Л. Проблеми взаємодії нотаріальної діяльності та діяльності щодо державної реєстрації речових прав. Право України. 2011. № 5. С. 130-135.

6. Кармаза Олександра. Державна реєстрація прав на житло та їх обтяжень нотаріусами в Україні. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 9. С. 16-20.

7. Ковалишин О. Ф., Малахова О. О. Аналіз нових підходів до функціонування реєстраційної системи в Україні. Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. 2011. № 4. С. 58-62.

8. Коровайко О. С. Порівняння актової та титульної систем реєстрації нерухомого майна. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 6. С. 205­207.

9. Коротюк О. В. Науково-практичний коментар Закону України «Про нотаріат». Х.: Право, 2012. 648 с.

10. Лєтнєва О. С. Сутність провадження з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та його пов’язаність із провадженням нотаріального посвідчення правочинів. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2017. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2017_1_9

11. Продіус К. В. Повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2013. № 12. С. 31-33.

12. Семьоркіна К. О. Нотаріус як спеціально уповноважений суб’єкт

державної реєстраціїречових прав на нерухоме майно. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2015. № 1(2). С. 91-96. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_Jur_2015_1 (2)_ 15

13. Уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних

речових прав на земельні ділянки сільськогосподаського призначення. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2015. № 5. С. 31-33. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2015_5_11

14. Чижмарь К. І. Правовий статус нотаріуса у процесі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за законодавством України. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 9. С. 7-15.

Нормативно-правові акти

1. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-ХП. URL: http: / / zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12

2. Про внесення змін до Закону України « Про нотаріат»: Закон України від 0.10. 2008 р. № 614-V. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/614-17

3. Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання нотаріальної діяльності: Закон України від 06.09.2012 р. № 5208­VI. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5208-17

4. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затв. Наказом

Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5. URL:

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12

5. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Постанова Кабінету Міністрів України від 0207.2014 р. № 228. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/228-2014-%D0%BF

6. Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України: Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011 р. № 1707/5. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0759-11

7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно: Закон України від 04.07.2012 № 5037-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5037-17.

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності: Закон України від 06.10.2016 р. № 1666-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1666-19.

9. Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 26.11.2015 № 834­VIII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/834-19.

10. Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»: Закон України від 26.11.2015 № 835-VI. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/835-

19.

11. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Офіційний вісник України. 2016. № 2. Ст. 108.

12. Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи: Наказ Міністерства юстиції від 09.02.2016 № 359/5. Офіційний вісник. 2016. № 10. Стор. 224. Ст. 471.