§ 3. Участь в адміністративному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

У випадках, установлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого са­моврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до ад­міністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

З метою захисту прав і свобод людини та громадянина у випад­ках, установлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника зверта­тися до адміністративного суду з позовом, брати участь у розгляді справ за його позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (зая­вами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними об­ставинами, зокрема у справі, провадження в якій відкрито за позо­вом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інте­ресів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслід­ком застосування положень, визначених ст. 169 КАСУ.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну чи касаційну скаргу або заяву про перегляд судового рі­шення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позо­вній чи іншій заяві чи скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підс­тави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, упов­новажений державою здійснювати відповідні функції у спірних пра­вовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 КАСУ.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначе­ний орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду проку­рор зазначає про це в позовній заяві, й у такому разі він набуває ста­тусу позивача.

Органи й особи, визначені у ст. 53 КАСУ, що звертаються до ад­міністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням. Відмова органів та осіб, ви­значених у ст. 53 КАСУ, від позову або зміна позовних вимог не поз­бавляє особу, в інтересах якої подано позовну заяву, права вимагати у суду розгляду справи та вирішення позову в попередньому обсязі.

Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну діє­здатність і в інтересах якої подано позовну заяву, не підтримує заяв­лені позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду. Від­мова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спір­них правовідносинах, від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вима­гати вирішення спору по суті.

Органи та особи, визначені у ст. 53 КАСУ, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для по­дання апеляційної чи касаційної скарги або заяви про перегляд рі­шення за нововиявленими або виключними обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи мають право озна­йомлюватися з матеріалами справи в адміністративному суді та ро­бити їх копії.

Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.