Органи державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань

Законодавець у статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» поділяє суб’єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дві великі групи.

Відповідно до пункту 14 статті першої Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», суб’єктами державної реєстрації є:

1. Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

2. територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об’єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об’єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання;

3. виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

4. акредитовані суб’єкти.

Акредитованим суб’єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації уклала:

- договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;

- договір з іншим суб’єктом державної реєстрації та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб’єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації).

Акредитація суб’єктів та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1130 затверджено Порядок акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1130.

29 грудня 2015 року наказом Міністерства юстиції України № 2790/5 «Про врегулювання відносин, пов’язаних зі статусом державного реєстратора» затверджено Кваліфікаційні вимоги до державного реєстратора.

Нормативний акт передбачає, що для державних реєстраторів прав на нерухоме майно, державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, крім вимог, передбачених Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань», встановлюються такі вимоги: вільне володіння державною мовою, стаж роботи за фахом на державній службі на посаді не нижче провідного спеціаліста не менше 1 року або стаж роботи в інших сферах управління не менше 3 років.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.

Таким чином до державних реєстраторів законодавець відносить дві категорії реєстраторів: реєстраторів та нотаріусів.

До повноважень державного реєстратора належить:

1) прийняття документів;

2) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

3) перевірка документів на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

4) проведення реєстраційних дій (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

5) ведення Єдиного державного реєстру;

6) ведення реєстраційних справ;

7) надання в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

8) здійснення інших повноважень, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, а також під час державної реєстрації змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із смертю або оголошенням померлим відповідного засновника (учасника), обов’язково використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього. При цьому інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отримана державним реєстратором, залишається у відповідній реєстраційній справі.

Обмеження щодо діяльності державного реєстратора врегульовано частиною четвертою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Зокрема, державний реєстратор не має права проводити реєстраційні дії щодо суб’єкта державної реєстрації, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором. Однак законодавець зауважує, що вказані норми щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями.

Державний реєстратор не має права проводити реєстраційні дії щодо себе, свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також юридичних осіб, засновником (учасником) яких він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором відповідного суб’єкта державної реєстрації.

Втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Важливими, на нашу думку є норми, які надають право Міністерству юстиції України у разі збройного конфлікту, тимчасової окупації, проведення антитерористичної операції прийняти рішення про тимчасове блокування доступу до Єдиного державного реєстру державних реєстраторів, що діють на відповідній території (нотаріальному окрузі).

Держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Акредитація суб’єктів державної реєстрації та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюється Мін’юстом. Для забезпечення розгляду заяв про акредитацію суб’єктів державної реєстрації та проведення моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації Мін’юстом утворюється постійно діюча комісія з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації (положення та склад комісії затверджено наказом Мінюсту від 12 січня 2016 року за № 37/5).

Юридична особа публічного права подає заяву Мін’юсту в довільній письмовій формі, в якій декларує відомості про:

1) найменування юридичної особи, її місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;

2) місце проведення державної реєстрації (поштова адреса приміщення, правовий статус належності приміщення такій юридичній особі, технічні характеристики приміщення, у тому числі: місце розташування (окрема будівля або частина будівлі з окремим входом, поверховість, наявність паркінгу або зручний під’їзд автотранспорту (громадського, службового та особистого); наявність санітарно-гігієнічних приміщень, інженерного оснащення; доступність для маломобільних груп населення);

3) затверджену відповідно до законодавства штатну чисельність своїх працівників, у тому числі чисельність державних реєстраторів;

4) обладнання робочих місць комп’ютерною та офісною технікою, що відповідає технічним вимогам функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

5) здійснення повноважень у сферах державної реєстрації у повному обсязі або виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації.

Юридична особа публічного права може подати заяву щодо акредитації в одній із сфер державної реєстрації з обов’язковим зазначенням такої сфери.

До заяви, поданої юридичною особою публічного права, обов’язково додаються:

1) належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах із такою особою не менше ніж трьох осіб, що відповідають кваліфікаційним вимогам до державного реєстратора, встановленим Законами та Мін’юстом (копії диплома, трудової книжки, наказу про призначення тощо);

2) оригінал або нотаріально посвідчену копію договору страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми, визначеної Законами, та документа про підтвердження набрання чинності договором страхування цивільно-правової відповідальності, що передбачений таким договором;

3) нотаріально посвідчену копію договору з іншим суб’єктом державної реєстрації прав та / або нотаріусом (у разі коли заявник має намір здійснювати повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації).

У разі коли юридична особа публічного права має відокремлений підрозділ (філію), що здійснюватиме повноваження у сферах державної реєстрації, до заяви обов’язково також додаються належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах із таким відокремленим підрозділом (філією) не менше ніж двох осіб, що відповідають кваліфікаційним вимогам до державного реєстратора, встановленим Законами та Мін’юстом (копії диплома, трудової книжки, наказу про призначення тощо). У такому разі договір страхування цивільно-правової відповідальності, повинен бути з розміром страхової суми, що відповідає сумі мінімальних розмірів страхової суми, визначеної Законами, залежно від кількості відокремлених підрозділів (філій).

За результатами розгляду заяви Мін’юст у строк, що не перевищує двадцяти робочих днів з моменту її реєстрації, приймає на підставі висновків комісії мотивоване рішення про акредитацію суб’єкта державної реєстрації або про відмову в його акредитації у формі наказу.

Рішення, дії або бездіяльність Мін’юсту щодо проведення акредитації суб’єктів та моніторингу можуть бути оскаржені до суду.

8.