Зміст (структура) держави
Зміст (структура) держави - структурована певним чином єдність елементів, комбінація взаємозв 'язків між якими утворює, утримує і підтримує або виявляє державу як цілісне явище, сприяє пізнанню її властивостей, місця, ролі, призначення в системі суспільних відносин.
Зміст (структура) держави означає: 1) виявлення і встановлення необхідного елементного складу держави як системного явища, який утворює, утримує і підтримує її як цілісне явище; 2) виявлення системотвірного (визначального) елементу структури є необхідною вимогою класифікації елементного складу на визначальні (або фундаментальні) та похідні (набуті, іманентні, репрезентативні, атрибутивні); 3) основа характеристики держави. Момент утворення держави акцентує увагу на її суспільному призначенні, а утримання і підтримання відображають напрями збереження цілісності, де напрям утримання вичерпується уявленнями внутрішньої структурної організації держави, а напрям підтримання - на взаємодії з іншими суспільними явищами, характер яких дозволяє виявляти можливі функціональні зміни соціального призначення.Традиційний в юридичній науці погляд, що зміст держави становлять три основні групи елементів-зв’язків: 1) територія; 2) населення; 3) влада. Дійсно, з одного боку, не може бути держави без людей, без території, на якій проживають люди, і без влади, за допомогою якої досягається організація людей на певній території. З іншого - така позиція потребує уточнення: по-перше, будь-який із зазначених елементів може самостійно презентувати деякою мірою завершене уявлення про державу, на основі сформованої сучасної системи знань у вигляді геополітики, етнополітики і крато- політики; по-друге, зазначені три основні групи елементів є, своєю чергою, властивостями самого суспільства, тобто створюють певні труднощі в диференціації суспільства і держави, ідентифікації сфери власне державного; по-третє, держава як суспільне утворення потенційно має іманентні властивості суспільства як фундаментальні.
В умовах держави фундаментальні властивості виступають умовою формування держави як нової суспільної організації, а також визначають основну спрямованість держави як організації, близької до суспільства, але іншої. Сучасна вітчизняна наукова юридична література поволі звільняється від сформованого погляду на державу виключно як сукупності вищезазначених трьох основних груп закономірностей. Адже наділення держави властивостями суспільства як такими, що стосуються і суспільства, і держави. При цьому не беруться до уваги властивості самої держави. Плутанина із властивостями держави і суспільства втілилась у появі нового словосполучення - “державно-організоване суспільство”, значення якого може бути двояким: 1) що суспільство перетворилось на державу; 2) що суспільство формує державу як необхідну умову його власної безпеки і розвитку.Суспільство в умовах держави нікуди не зникає, воно продовжує функціонувати, на що ми неодноразово звертали увагу. Вищезазначена група елементів є скоріше умовами, що визначили державу, її базовими (фундаментальними) властивостями, але не іманентними властивостями безпосередньо самої держави.
Отже, у виявленні складових держави необхідно враховувати: по- перше, наявність фундаментальних елементів - таких, що визначають державу саме як суспільне явище (населення, територія населення, суспільна влада); по-друге, наявність похідних елементів - таких, яких держава набуває або виявляє в ході власного розвитку (апарат державної влади, матеріальний ресурс державної влади, монополія держави на примус, законодавство держави, право, суверенітет державної влади, символи держави, вчення про державу). Таким чином, елементний склад дозволяє: (1) раціоналізувати уявлення про державу як об’єктивну реальність; (2) вирізняти державу від інших подібних їй суспільних організацій (поліс, вождівства, імперія, деспотія).
Фундаментальні властивості можна класифікувати за двома групами елементів держави: 1) субстанційна (народ, територія); 2) інституційна (державна влада).
Іманентні властивості держави або атрибутивна група елементів: 1) апарат державної влади; 2) інфраструктура апарату державної влади, або її матеріальний ресурс; 3) монополія держави на застосування примусу; 4) законодавство держави; 5) право; 6) суверенітет державної влади; 7) символи держави; 8) вчення про державу.
Серед виявленого елементного складу держави значення має системо- твірний елемент, або такий, що визначає напрями елементного складу, впливає на формування уявлень належної впорядкованості. Держава є суспільною організацією, пов’язаною з управлінськими процесами у суспільстві, спрямованість яких в орієнтально-узагальненому вигляді можна звести до безпеки суспільства та його розвитку. Статичним вираженням процесів управління є влада, яка виявляє актуальність в умовах диференціації суспільства, проявом чого є поява осіб як професійних управлінців. На цій основі владу можна розглядати як елемент держави, що є системотвірним, отже, таким, що визначає напрями формування елементного складу.
5.3.
Еще по теме Зміст (структура) держави:
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 9 МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ 9.1. Поняття і структура механізму держави Механізм держави — це цілісна ієрархічна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм є структурним та предметним втіленням держави, це її постійно функціонуюче вираження. Між функціями держави і її механізмом існує прямий зв'язок. Оскільки механізмстворюється для виконання функцій держави, саме їм у цьому зв'
- Взаємовідносини між державою і суспільством: зміст та розвиток. Правова держава і громадянське суспільство
- § 6. Зміст і форма держави
- 5.1.3. Зміст функцій держави
- § 1. Поняття і зміст функцій держави
- 2. Характерні ознаки держави та їхній зміст.
- 5.2.2. Структура механізму держави
- Структура території держави та способи її зміни
- § 2. Зміст основних теорій походження держави і права
- 9.1. Поняття і структура механізму держави
- § 3. Структура теорії права і держави