<<
>>

Структура території держави та способи її зміни

Структура території держави - компонентний склад, який розкриває зміст просторових меж держави, тенденцій їх змін як основи міждержав­них взаємовідносин. Ознаки структури території держави: 1) показник реа­лізації суверенітету держави як основи стабільного розвитку міждержав­них взаємовідносин; 2) критерій виявлення тенденцій напрямів змін прос­торових меж; 3) основа для нормування правил та моделей міждержавних взаємовідносин.

Історично сформувалися структурні елементи території держави як прояв диференціації правової дії в межах суверенітету держави: 1) сухопутна територія держави - земна поверхня; 2) водна територія держави - внут­рішні води, територіальні води, континентальний шельф; 3) кордон держави - лінія, якою проходить вертикальна поверхня; 4) підземна тери­торія - надра, що розташовуються під сухопутною і водною територією держави до технічно можливої глибини; 5) повітряна територія - повітря­ний стовп, довжина якого вимірюється рівнем океану (нижня межа) і про­стором, придатним для польоту літаків (верхня межа); вище йде космос і не вважається територією держави; 6) екстериторія [99] - абстрактна констру­кція, відповідно до якої особа чи організація осіб, котрі розташовуються на території іншої держави, вважаються такими, що не покинули терит о- рію своєї держави, отже, знаходяться під її юрисдикцією, будучи в даний момент на території іншої держави. Цей прийом застосовується до дип­ломатів, осіб, які представляють державу. Екстериторіальність поширю­ється на приміщення, водні, повітряні пасажирські транспортні судна як належні до держави і розміщені за межами її території, отже, на території інших держав.

Історично сформувалися способи і прийоми зміни державної терито­рії: 1) окупація [100]; 2) анексія [101]; 3) сецесія [102]; 4) ад’юдикація [103].

Окупація - зайняття території державою, яка їй не належить.

Як пра­вило, зайнята або окупована територія є територією іншої держави. Окупа­ція супроводжується офіційним уведенням військ з метою придушення можливого організованого опору з боку осіб, що мешкають на цій терито­рії, державно-владних осіб, для організації управління і запровадження но­вого для цієї території правопорядку. Анексія - приєднання території ін­шої держави, яке може тлумачитись як одностороннє договірне розширен­ня території однієї з держав. Договірний аспект тлумачення базується на тому, що анексія супроводжується дотриманням ряду юридичних правил та процедур, пов’язаних зі зміною території. Односторонність договору тлумачиться як факт, що відбувається без участі населення даної території або народу держави, частина території якої стала анексованою. Сецесія - перехід території від однієї держави до іншої за двостороннім договором між державами. У цьому випадку змінюється державна приналежність на­селення, якому надається право вибору громадянства - оптація [104]. Ад’юдикація - перехід спірної території за рішенням компетентного між­народного суду іншій державі.

Окупація та анексія самі по собі не породжують права включення да­ної території до складу території іншої держави з огляду на те, що факт входження території не вирішується самим населенням цих територій. Ад’юдикація та окупація території розглядаються як об’єкти, на які влад­ний суб’єкт набуває права власності за давністю володіння в результаті присудження. Практики зміни території у вигляді ад’юдикації, окупації, анексії мають силову (неправову) природу. Якщо йдеться про ненаселені території, то така позиція відповідає дійсності. Як правило, ад’юдикація, окупація, анексія породжують судову процедуру розгляду факту зміни те­риторії за вимогою однієї зі сторін. А тому є необхідність розрізняти два варіанти зміни державної території: судовий (як результат застосування силових прийомів) і правовий (як результат волевиявлення населення).

5.8.

<< | >>
Источник: Теорія держави : навч. посібник / Мороз С. П. - Дніпро­петровськ : Університет митної справи та фінансів,2016. - 119 с.. 2016

Еще по теме Структура території держави та способи її зміни:

  1. Тенденції якісної зміни змісту діяльності держави. Характеристика концепцій держави (деспотична, поліцейська, соціологічна, легістська, правова, ліберальна держава, держава-арбітр та інші)
  2. Стаття 110-2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України
  3. §3 Правові підстави зміни державної території
  4. §4 Протиправні зміни державної території
  5. Міжнародне право:3. Способи придбання державної території
  6. Судовий орган якої держави - учасниці Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеною державами — членами»СНД у м. Мінську 22 січня 1993р. (далі - Конвенція), вправі розглядати справи про розірвання шлюбу, якщо подружжя являються громадянами однієї держави, але проживають на території різних держав?
  7. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 9 МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ 9.1. Поняття і структура механізму держави Механізм держави — це цілісна ієрархічна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм є структурним та предметним втіленням держави, це її постійно функціонуюче вираження. Між функціями держави і її механізмом існує прямий зв'язок. Оскільки механізмстворюється для виконання функцій держави, саме їм у цьому зв'
  8. Українська держава, що відродилася на своїй стародавній території року 1648 під проводом гетьмана Богдана Хмельницьког
  9. Зміст (структура) держави
  10. if( !cssCompatible ) { document.write(" 7.2. Формаційний підхід до типології держав Відповідно до марксистських положень про формаційний підхід класова сутність держави, як й інших соціальних інститутів, у кінцевому підсумку визначається економічним фактором, станом виробничих відносин, способом виробництва, а сама держава є лише надбудовою над економічним базисом. Інакше кажучи, за формою і змістом держава обумовлена економічним ладом суспільства. Саме такий підхід до класифікації
  11. 5.2.2. Структура механізму держави
  12. 9.1. Поняття і структура механізму держави
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -