Юридична наука

Наука - сфера пізнавальної діяльності, пов’язаної з акумуляцією, від­новленням, трансляцією системи знань. Ознаки науки такі: 1) система збе­реження і відновлення знань; 2) акумулює потреби суспільства у певному виді знань як умові його безпечного розвитку; 3) система трансляції знань та їх застосування на практиці через терміно-поняття, які не збігаються з чуттєво-емоційними знаннями.

Наукове пізнання характеризується раціоналізмом, ідеальними (пра­вильними) формами об’єктивної реальності відповідно до часу, епохи. Си­стема наукового знання змінна і розвивається разом із суспільством, його світобаченням. Важливе значення мають форми, в яких знання знаходять відображення. Фіксовані словами чуттєві образи в ході наукового пізнання перетворюються на терміно-поняття, тобто консервуються, що дає змогу використовувати результат пізнання інакше. Мати уявлення про той чи інший об’єкт означає зберігати у власній пам’яті його відчуття і сприйнят­тя, а мати поняття ^[28] - правильно описати словами чуттєві образи.

Науки поділяються на: 1) емпіричні (аналітичні або природничі);

2) нормативні (критичні або гуманітарні). Емпіричні науки сприймають об’єкт дослідження як даність, знання якого можна отримати шляхом практичного, чуттєвого або емпіричного пізнання. Особливість об’єкта емпіричних наук полягає у сприйнятті його таким яким, яким він є, а не має бути, отже, виключається будь-яка оцінка, нормативно-критичний під­хід у дослідженні. Нормативні науки вирізняються тим, що мають справу з людською поведінкою, а тому не можуть спиратися лише на емпіричні дані, тобто потребують нормативно-критичного підходу.

Юридична наука - система акумуляції, відновлення, трансляції знань про державно-правові явища. Ознаки юридичної науки: 1) складова юрис­пруденції нарівні з юридичною практикою, юридичною освітою; 2) входить до групи гуманітарних наук, що мають на меті пізнання суспільства;

3) володіє спеціальною формально-юридичною логікою сприйняття явищ суспільного буття.

1.3.