Способи тлумачення норм права

Спосіб тлумачення - це комплекс певних прийомів та засо­бів, що в сукупності дають можливість максимально точно встановити справжній зміст правової норми.

Використовуючи різні способи тлумачення, інтерпретатор нама­гається отримати всебічне уявлення про норму права, пізнати її зміст.

Основні способи тлумачення норм права:

• граматичний;

• логічний;

• системний;

• історичний;

• телеологічний.

Зважаючи на відсутність вичерпного переліку способів тлума­чення, розглянемо лише найпоширеніші з них.

Граматичне (філологічне, лінгвістичне) тлумачення засноване на аналізі лексики, синтаксису та пунктуації у тексті правової норми з метою встановлення її змісту. Застосування цього способу передба­чає поєднання в інтерпретатора спеціальних юридичних знань та дос­татньої компетентності в галузі філології. Можливою також є спільна діяльність щодо тлумачення правової норми фахівців юридичного та філологічного напрямів. Наприклад, відповідно до ст. 2 Закону Укра­їни «Про банки і банківську діяльність» «клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку». За­стосовуючи лінгвістичне тлумачення, робимо висновок, що суб'єкт, котрий лише звернувся до банку з метою скористатися його послуга­ми, ще не може вважатися його клієнтом. Також не є клієнтом банку особа, яка користувалася його послугами в минулому.

Логічне тлумачення полягає в застосуванні в процесі тлумачення законів та прийомів формальної логіки. Використовується, як прави­ло, спільно з граматичним тлумаченням, коли останнє не дає можли­вості однозначно зробити висновок щодо справжнього змісту норми або взагалі призводить до явно некоректного результату.

Системне тлумачення - встановлення змісту норми права за до­помогою виявлення системних зв'язків з іншими нормами.

Застосування цього способу засноване на тому, що кожна конк­ретна норма є елементом загальної системи права, має свою галузеву належність. Так, наприклад, у ст. 60 Закону України «Про банки і бан­ківську діяльність» визначено, що «інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслу­говування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при на­данні послуг банку, є банківською таємницею». У процесі тлумачен­ня цієї норми необхідно насамперед з'ясувати значення слів «банк», «клієнт банку». Тому потрібно звертатися до ст. 2 цього ж закону, яка містить визначення термінів. Так проявляється системний зв'язок між різними нормами одного правового акта. У цій же статті можна знайти прояв зв’язків з іншими правовими актами, оскільки щодо та­ких термінів, як, наприклад, «андеррайтер», «андеррайтинг», зазна­чено, що вони вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Суть історичного тлумачення полягає в з’ясуванні змісту норми права, виходячи з аналізу історичних обставин її прийняття. При цьому предметом аналізу можуть бути супровідні матеріали до проек­ту нормативно-правого акта, стенограми процесу попереднього обго­ворення, тексти публічних виступів авторів проекту тощо. Зазначені матеріали самі по собі не мають юридично обов’язкового характеру, однак у сукупності дають можливість скласти уявлення про справжні наміри суб’єкта правотворчості та закладений ним у відповідну нор­му зміст.

При застосуванні телеологічного (цільового) тлумачення зміст норми встановлюють, виходячи із цілей, які переслідував суб’єкт правотворчості, приймаючи як саму норму, так і нормативно- правовий акт, котрий її містить. При застосуванні цього способу тлу­мачення особливого значення набуває аналіз преамбули нормативно­правового акта, де часто міститься інформація щодо цілей його при­йняття. Необхідно також враховувати загальні цілі правового регу­лювання, втілені в положеннях базових галузевих правових актів, та­ких, як кодекси, а також у Конституції України.

Крім названих, іноді виокремлюють також інші способи тлума­чення, зокрема функціональне (ґрунтується на знанні факторів та умов, у яких функціонує, діє та застосовується норма права, що тлу­мачиться) та спеціально-юридичне (засноване на спеціальних юридич­них знаннях).

На практиці рідко вдається обмежитися застосуванням лише од­ного способу тлумачення відокремлено від інших. Як правило, засто­совується одночасно кілька способів. Особливо це характерне для випадків, коли тлумаченню піддається не лише окрема норма, а весь текст нормативно-правового акта. Тому від правильного вибору спо­собів тлумачення та їхнього оптимального поєднання значною мірою залежить ефективність діяльності інтерпретатора.

З точки зору трансформації правових знань тлумачення можна розглядати як процес переходу від узагальненої правової інформації, яку надає правова норма (загальне правило поведінки) до більш де­талізованої і, як наслідок, зрозумілої відповідним суб’єктам права правової інформації. Отже, тлумачення є процесом правового мис­лення і невід’ємним компонентом реалізації права, що підвищує ін­формативність правових норм та покращує їхнє сприйняття.

Контрольні запитання

1. Що таке тлумачення норми права? Яка його мета?

2. Які складові містить процес тлумачення норми права?

3. Дайте визначення і поясність різницю між офіційним та неофіційним тлумаченням норм права.

4. Розкрийте основні види офіційного тлумачення норм

права.

5. Розкрийте основні види неофіційного тлумачення норм права.

6. Поясніть зміст буквального, розширювального та обмежувально-

го тлумачення норм права.

7. Що таке спосіб тлумачення норми права?

8. Розкрийте зміст основних способів тлумачення норми права.

Література для поглибленого вивчення

Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права / Ю. Л. Власов ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2001. - 177 с.

Гончаров В. В. Динамічне тлумачення юридичних норм / В. В. Гон­чаров. - Львів : Сполом, 2013. - 236 с.

Заєць А. Г. Тлумачення правових норм у сучасних умовах: функції та методи / А. Г. Заєць // Держава і право. Юрид. і політ. науки : зб. наук. пр. - 2007. - Вип. 37. - С. 66-71.

Зубенко А. В. Співвідношення та взаємодія актів тлумачення норм права з правозастосовчими та нормативно-правовими актами / А.

Коваленко Л. П. Теоретичні проблеми розвитку інформаційного права України : монографія / Л. П. Коваленко. - Х. : Право, 2012. - 247 с.

Молибога М. П. Класифікація тлумачення норм права / М. П. Моли- бога // Держава і право. Юрид. і політ. науки : зб. наук. пр. - 2010. - Вип. 50. - С. 76-83.

Настасяк І. Ю. Тлумачення правових норм : навч. посіб. / І. Ю. Настасяк. - Л. : [ЛьвДУВС], 2010. - 335 с.

Новітнє вчення про тлумачення правових актів : навч. посіб. з курсу тлумачення прав. актів для суддів, що проходять підвищ. кваліфікації, і канд. на посади суддів, що проходять спец. підготов. / відп. ред. В. Г. Ро- тань. - Х. : Право, 2013. - 751 с.

Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини (за ма­теріалами практики Європейського суду з прав людини) : монографія / ред. П. М. Рабінович. - Л. : Астрон, 2004. - 171 с.

Практичний курс тлумачення правових актів : навч. посіб. для суд­дів і кандидатів на посади суддів / за ред. І. Л. Самсіна. - Харків : Право, 2014. - 484 с.

Савенко М. Д. Буква і дух у тлумаченні правових норм / М. Д. Савен­ко // Наук. зап. НаУКМА. Сер. Юрид. науки. - 2008. - Т. 77. - С. 13-16.

Тлумачення та застосування конвенції про захист прав людини й ос­новоположних свобод Європейським судом з прав людини та судами України / М. В. Мазур та ін. - Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2006. - 600 с.

Шевчук С. Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні : монографія / С. Шевчук. - К. : Реферат, 2007. - 640 с.