Способи та види тлумачення норм права

168

використовується для розкриття змісту і аналізу правових норм, з метою їх практичної реалізації.

Розрізняють такі способи тлумачення норм права: мовне (граматичне), логічне, спеціальноюридичне, систематичне, історичне.

Мовне тлумачення спосіб, заснований на даних ретельного аналізу морфологічної і синтаксичної структури тексту правової норми.

Логічне тлумачення спосіб тлумачення змісту норм права за допомогою прийомів логічного мислення, заснованих на законах і правилах формальної логіки. При логічному тлумаченні досліджують не окремі слова, а внутрішні зв'язки між частинами правового акта, логічну структуру правових велінь. Шляхом формальної логіки розкривають зміст правової норми.

Спеціальноюридичне тлумачення спосіб, заснований на спеціальних юридичних знаннях, на даних юридичних наук. Спеціальні юридичні знання використовує юристпрофесіонал у процесі тлумачення правової норми. У багатьох випадках тільки за їхньою допомогою можливо розкрити в необхідному обсязі зміст юридичної норми. Дані юридичних наук можуть бути в самому тексті закону у вигляді понять, визначень, у наукових коментарях, у роз'ясненнях юридичних органів.

Систематичне тлумачення спосіб, заснований на знаннях зв'язку юридичної норми з іншими нормами, із загальними нормативними положеннями, з принципами права. Цей спосіб дає змогу розкрити зміст правової норми у зв'язку з іншими нормами, оскільки вона діє не ізольовано Норма співставляється з іншими нормами, встановлюється її місце в даному нормативному акті, в галузі права, в правовій системі.

169

Т

Історичне тлумачення спосіб, заснований на даних історичних умов, історичних подій при виданні закону, тобто, це усвідомлення змісту норм права на основі дослідження конкретних історичних умов, за яких вони були прийняті, яку мету на той час ставили перед ними.

Всі способи тлумачення норм права використовують у комплексі, при цьому встановлюють дійсний зміст правової норми, який охоплює всі рівні юридичного аналізу.

Види тлумачення норм права

Тлумачення правової норми це діяльність із з'ясування (усвідомлення) або роз'яснення (інтерпретації') її змісту з метою правильного її застосування і реалізації всіма суб'єктами права.

Розрізняють такі тлумачення правових норм як тлумаченняз'ясування та тлумаченняроз'яснення, які, в свою чергу, діляться на окремі види та способи тлумачення залежно від тих або інших критеріїв.

За суб'єктами тлумачення норм права поділяється на офіційне та неофіційне. Офіційне тлумачення це тлумачення правової норми уповноваженим органом, сформульоване у спеціальному акті роз'яснення змісту та мети правових норм і є загальнообов'язковим для всіх суб'єктів її застосування і реалізації. Офіційне тлумачення, в свою чергу, поділяється на нормативне і казуальне. Існують два різновиди нормативного тлумачення: аутентичне (власне, "авторське") та легальне (делеговане). Аутентичне норма тлумачиться тим самим органом, який її встановив (суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи). Легальне коли загальнообов'язкове тлумачення змісту правової норми дає орган, який дану норму не встановлював, але спеціально уповноважений законом давати її обов'язкове роз'яснення. Казуальне (казус випадок), або індивідуальне тлумачення правової норми роз'яснення, обов'язкове тільки для конкретного випадку, конкретної справи й обов'язкове лише для осіб, щодо яких воно провадиться. J70

Казуальне тлумачення буває судове і адміністративне. Судове дається судовими органами при розгляді конкретних справ, і знаходить свій вираз у вироках чи рішеннях з цих справ. Адміністративне здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою державною адміністрацією (напр., наказ міністра у зв'язку з розглядом конкретної скарги).

Неофіційне тлумачення норми права це тлумачення, що здійснюється будьяким суб'єктом і не володіє юридичною силою. Поділяється неофіційне тлумачення на доктринальне, компетентне (професійне) і повсякденне (буденне). Доктринальне тлумачення це науково обгрунтоване тлумачення вчених, науководослідних закладів у статтях, монографіях, наукових коментарях, усних або письмових обговореннях проектів нормативних актів; воно не має обов'язкової сили, але суттєво впливає на правотворчу та правозастосовчу діяльність. Професійне тлумачення тлумачення юристівпрактиків, адвокатів, роз'яснення в юридичних консультаціях, консультації в газетах з окремих питань права, вечори запитань і відповідей на правові теми все це відноситься до неофіційного компетентного тлумачення норм права. Повсякденне (буденне) тлумачення тлумачення не юристів, тобто всіх суб'єктів права на основі життєвого досвіду. Його значення для правозастосовчої діяльності пов'язане з виявленням правової свідомості широкого кола суб'єктів правовідносин.