Тлумачення норм права: поняття і необхідність

Проблема встановлення точного змісту правових приписів, що містить законодавство, є перманентною не лише в діяльності профе­сійних суб'єктів юридичної практики, ай у повсякденному житті громадян.

Тлумачення норми права (юридичне тлумачення) - це діяль­ність щодо з 'ясування та роз 'яснення змісту норми права, що здійснюється із застосуванням спеціальних, вироблених право­вою наукою і практикою способів.

Процес тлумачення правової норми містить дві відносно самос­тійні стадії (складові):

- з'ясування змісту норми, що являє собою усвідомлення змісту норми суб'єктом, котрий її тлумачить, особисто для себе;

- роз'яснення змісту норми, що полягає в розкритті суб'єктом тлумачення встановленого ним змісту норми для інших осіб.

Обидві зазначені стадії необов’язково присутні в кожному випад­ку тлумачення норми права. З’ясування змісту норми може виступати як самостійна дія, а може бути лише передумовою для подальшого роз’яснення іншим суб’єктам. У свою чергу роз’яснення може бути використане суб’єктом, якому воно адресоване, для особистого з’ясування змісту правової норми, адже практичне значення має на­самперед чітке усвідомлення справжнього змісту норми права саме тими суб’єктами, яких ця норма стосується та які мають її реалізувати.

Кінцевою метою тлумачення є сприяння ефективності правово­го регулювання, що досягається забезпеченням однакового розуміння змісту норми та одноманітності її реалізації у схожих ситуаціях.

Об’єктивна необхідність тлумачення норм права зумовлена наступним.

1. Формування правової норми відбувається за певних умов, об­ставин життєдіяльності суспільства, які в подальшому можуть зазна­вати змін. Тому виникає необхідність з’ясування можливості та по­рядку застосування норми до нових життєвих ситуацій, які підпадають під її дію.

2. Природно, що при формулюванні тексту нормативно­правового акта використовуються не лише загальновживані, а й спе­ціальні юридичні поняття та конструкції, зміст яких може розкрива­тися як в інших статтях того самого нормативно-правового акта, так і в іншому нормативно-правовому акті, що має загальний характер, або може взагалі не мати нормативного визначення. Крім того, непооди­нокими є випадки, коли в різних нормативно-правових актах одне і те ж поняття може розкриватися по-різному.

3. Іноді одні й ті ж відносини можуть підпадати під дію різних правових норм, що містяться у різних актах законодавства.

4. Унаслідок помилок, допущених на етапі створення тексту нор­ми, її остаточне формулювання може виявитися недостатньо чітким або таким, що має ознаки багатозначності.

5. Досить часто в нормативно-правових актах зустрічаються не­вичерпні переліки, що завершуються словами є і т. д.», «та інші», «тощо». За допомогою такого прийому досягається відносна компак­тність тексту норми без надмірної конкретизації її змісту. Тлумачен­ня ж у цьому випадку, навпаки, покликане не допустити невиправда­ного розширення сфери застосування норми.

Таким чином, необхідність юридичного тлумачення зумовлена передусім проблемами інформативності текстів нормативно- правових актів. Тлумаченням забезпечуються виділення необхідної правової інформації із правового тексту, надання їй точності й однозначності для кращого сприйняття, адаптація до конкретних життєвих ситуацій.

11.2