4.1. Поняття та види суспільної влади
У широкому розумінні влада — це здатність однієї волі підпорядковувати собі іншу. Соціальна влада виникає разом з людським суспільством, забезпечуючи йому цілісність, життєздатність.
Влада у суспільстві є усвідомленою необхідністю, суспільство повинно бути певним чином організованим, упорядкованим на основі певного елементу, здатного забезпечити його життєздатність. Універсальним механізмом організації і впорядкування суспільного життя є влада. Під владним впливом суспільні відносини набувають контрольованого характеру, розвиваються за певними схемами, а не стихійно. Влада є соціальним явищем, прояви якого присутні у будь-яких стійких формах об’єднання людей (сім’я, виробництво, держава). Змістом будь-якої влади с сукупність вольових відносин суб’єкта і об’єкта, які полягають у взаємній залежності між людьми, що, з одного боку, виявляється у нав’язуванні своєї волі, з іншого — у підпорядкуванні цій волі. Влада передбачає можливість суб’єкта приймати авторитетні, обов’язкові для виконання рішення, значимі для об’єкта влади, і здатність забезпечувати виконання цих рішень. Влада може бути заснована на переконанні, на примусі, на усвідомленні необхідності, на авторитеті. Для того, щоб влада була дієвою, суб’єкт влади повинен її прагнути (воля до влади) і брати на себе відповідальність за владні ініціативи, володіти сукупністю владних якостей (компетентність): розуміння специфіки владного впливу, вміння використовувати владні ресурси, авторитет.Таким чином влада — це універсальний механізм організації суспільного життя на основі вольових двосторонніх відносин, сутність якого виявляється у здатності однієї волі підпорядковувати собі іншу.
Влада у суспільстві поділяється на два види: неполітичну і політичну (схема 4.1.).
На етапі виникнення людського суспільства та існування його у формі родової общини влада не була політичною, специфікою її здійснення було злиття у одній особі — особі роду — і господарюючого суб’єкта, і підпорядкованого об’єкта.
Влада у безпосередньому розумінні цього слова була суспільною, невіддільною від суспільства, тобто не лише здійснювалася у ньому, але й належала йому. Владу здійснювало зібрання всіх дорослих членів роду, на них, відповідно, ця влада і поширювалася. Головними засобами забезпечення виконання владних рішень були звичка і авторитет роду (див. тему 2). На етапі виникнення держави, коли додержавні правила перестали влаштовувати розшароване за класовою, майновою, виробничою, територіальною, кровною та іншими ознаками суспільство, влада від нього відділяється, постає над суспільством, стає публічною. Відбувається виділення господарюючого суб’єкта влади— групи, класу людей і об’єкту влади — індивідів, їх об’єднань, підпорядкованих класів, суспільства в цілому.На цьому етапі влада стає тією категорією, яка надавала велику кількість можливостей — власність, багатство, авторитет, здатність примушувати інших виконувати розпорядження господарюючого суб’єкта в його інтересах. Влада — вже не просто усвідомлена суспільна необхідність, вона стає політичною, тобто пов’язаною з владною боротьбою окремих заінтересованих суб’єктів з метою захоплення влади і поширення її на все суспільство. Політика у трактуванні Аристотеля є мистецтвом управління державою. В сучасній науці політика трактується як сукупність суспільних відносин, пов’язаних із захопленням, утриманням та реалізацією влади у суспільстві. Дійсно, з виникненням держави — першої політичної організації, владні (політичні) відносини, політична боротьба, утримання, реалізація влади стають занадто складними, стають «мистецтвом».
Політична влада безпосередньо охоплює ті сфери відносин, які стосуються головних інтересів широких верств населення, класів, націй, окремих держав. У політиці влада є не лише засобом досягнення результату, а й метою, якої прагнуть досягти всі політичні суб’єкти. Суть її — мати можливість здійснення всеохоплюючого владного впливу на суспільство. Характерною рисою політичної влади є те, що особливе місце в системі механізмів її забезпечення займає використання примусу.
До неполітичних видів влади у сучасному суспільстві належать ті взаємовідносини господарювання-підпорядкування, суб’єкти яких не прагнуть можливості глобального впливу на всі сфери суспільного життя. Ця влада здійснюється у певній сфері життя суспільства (сім’'иниітняній науцічний вплив дер- від суспільства.ласу.мусу.мусу..
ржави. гальнолюдскі .овних засобів виробництва.я, виробництво, церква), поширюється на визначене коло об’єктів, її існування є засобом досягнення спільної мети суб’єкта та об’єкта влади. Особливість неполітичної влади— досить обмежене використання механізмів примусу у реалізації владних рішень.
Еще по теме 4.1. Поняття та види суспільної влади:
- § 5. Поняття суспільної влади. Державна і політична влада
- § 1. Поняття і види органів виконавчої влади
- 3. Поняття та види влади. Державна влада.
- § 4. Поняття і види влади. Її походження та еволюція
- 4. Поняття, система та види органів державної влади
- Поняття, ознаки судової влади, її співвідношення з іншими гілками влади
- if( !cssCompatible ) { document.write(" 18.3. Поняття і ознаки нормативно-правового акта Поняття "нормативно-правові акти" включає комплекс актів правотворчості, виданих органами законодавчої і виконавчої влади. Нормативно-правові акти видаються органами державної влади лише у певній формі й у рамках компетенції певного правотворчого органу. Звідси юридична чинність нормативно-правового акта визначається місцем у системі органів держави того органу, від імені якого він виданий.
- § 2. Поняття та методи здійснення державної влади
- § 1. Поняття і структура влади.
- § 2. Природа і поняття судової влади
- Поняття і сутність судової влади
- 2. Зміст поняття функцій органів виконавчої влади
- 1. Поняття виконавчої влади і система її органів
- § 2. Поняття керівника органу виконавчої влади та його адміністративно–правового статусу
- 1.1. Поняття судової влади, її суть та функції
- 2. Поняття органу виконавчої влади як базового елемента апарату державного управління
- § 1. Поняття діяльності та її види
- 4.2.3. Поліархія: поняття й види