<<
>>

§ 5. Поняття суспільної влади. Державна і політична влада

Владу можна охарактеризувати як властиві суспільству во­льові відносини між людьми, в яких владні особи, використову­ючи необхідні засоби і методи, визначають програму поведінки підвладних осіб.

Відносини панування та підпорядкування між суб’єктами, що спираються на примус, притаманні будь-якій людській спільноті. Владні відносини у суспільних структурах необхідні, оскільки вони забезпечують функціонування сус­пільства в цілому. Таким чином влада - це джерело законів, але, на думку професора О. В. Сурілова, будучи джерелом юридичних законів, влада не спроможна зумовити появу об’єктивних зако­нів розвитку суспільства, вона не в змозі скасувати або змінити дію цих законів. Знання і розуміння цього факту має принципове значення для правників.

Якщо розглядати владу в широкому значенні цього слова, то її характерні риси вбачаються й у відносинах, що складаються між людьми, й у відносинах, що складаються між людиною та при­родою. При цьому в першому випадку влада характеризується як суспільна, а в другому - як влада технічна, влада людини над об’єктами довкілля. Такий поділ влади співзвучний з розділен­ням усіх норм (правил поведінки) на суспільні та технічні. В ас­пекті влади, що цікавить нас, дослідження спрямоване на аналіз тих чинників, які впливають на виникнення та функціонування механізмів суспільної влади.

Влада людини над людиною, або суспільна влада, існувала ще до виникнення держави і мала певні риси. Передусім ця вла­да зароджувалася в сімейних відносинах, оскільки основною організацією суспільства на той час був рід (об’єднання людей за кровною спорідненістю). Така влада спиралася на авторитет і пошану до тих чи інших членів роду, органами влади виступали або родові збори, або старійшини, воєначальники, вожді, жерці тощо. Ці органи розв’язували найважливіші питання життєді­

яльності первісного суспільства. Умовно суспільна влада має безліч різновидів.

Це вищерозглянута сімейна влада; залежно від того, в якій царині життєдіяльності людини виникають умови нерівності та необхідності гцо-небудь упорядкувати виділяється економічна, релігійна, державна, політична влада.

Державна влада, будучи особливим різновидом суспільної вла­ди, є, на думку професора О. В. Малька, «публічно-політичним відношенням панування і підпорядкування між суб’єктами, що спирається на державний примус». Характерними рисами дер­жавної влади є те, що ця влада поширюється на все суспільство, має публічний характер, спирається на державний примус.

Державна влада здійснюється особливим прошарком людей, які професійно займаються управлінням-урядовцями, а також політиками. Жодна інша суспільна влада наразі не може кон­курувати з державною владою за силою заходів впливу на під­владних осіб і не має у своєму розпорядженні такого апарату урядовців, які втілюють цю владу.

У теорії держави і права питання про співвідношення державної та політичної влади залишається дискусійним. Згідно з однією точ­кою зору, політична влада є ширшим за обсягом поняттям, ніж вла­да державна. Інша точка зору - політична влада і державна влада є тотожними поняттями, оскільки політична влада здійснюється головним чином через державу або ж державна влада, не будучи повним синонімом влади політичної, є її основним змістом.

Аналізуючи ці дві полярні точки зору, ми доходимо висновку, що більш життєздатною є перша. Підтвердженням цього ви­сновку можна вважати такий факт. Рішення як особливі важелі впливу на підвладних осіб виробляються і проводяться в життя політичними партіями не лише через державу, а й безпосередньо через інші суспільні організації та неформальні групи. Крім того, теорія синтезу правлячої політичної партії і державного апарату пройшла своє практичне опрацювання за радянської доби, де комуністична партія й апарат радянської держави являли со­бою нерозривне ціле.

<< | >>
Источник: Васильєв А.С.. ТЕОРІЯ ПРАВА І ДЕРЖАВИ. Підручник. За загальною редакцією доктора юридичних наук А. С. Васильєва. Київ, КНТ - 2010. 2010

Еще по теме § 5. Поняття суспільної влади. Державна і політична влада:

  1. 3. Поняття та види влади. Державна влада.
  2. Публічна політична влада. Основні ознаки влади. Спільність і відмінність політичної і державної влади
  3. 4.1. Поняття та види суспільної влади
  4. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 8 ФОРМА ДЕРЖАВИ 8.1. Поняття форми держави Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який
  5. §2. Особливості адміністративно–правового статусу керівників органів виконавчої влади, що обіймають посади державних політичних діячів
  6. § 1. Виконавча влада як гілка державної влади та її управлінська спрямованість
  7. 2. Поняття органу виконавчої влади як базового елемента апарату державного управління
  8. Тема 7. Розслідування злочинів, вчинених з антидержавно-політичних мотивів, пов’язаних з державно-політичною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі
  9. Лекція № 8 (денна форма навчання) Тема 7. Розслідування злочинів, вчинених з антидержавно-політичних мотивів, пов’язані з державно-політичною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі
  10. Державна влада і державний суверенітет. Інформаційний суверенітет як складова суверенітету держави
  11. Форма державного (політичного) режиму. Якісні зміни державного режиму у світовому державотворенню
  12. Поняття, ознаки судової влади, її співвідношення з іншими гілками влади
  13. 1. Державна влада як інститут конституційного права
  14. Державно-політичний устрій
  15. ГЛАВА 10. Державна влада
  16. Глава 3. Виконавча влада і державне управління
  17. § 4. Форма державно-правового (політичного) режиму
  18. § 10. Поняття і класифікація політичних режимів.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -