<<
>>

§ 1. Поняття і структура влади.

Поняття влади.

Влада - це здатність і можливість однієї людини нав'язувати свою волю

іншій.

Категорія здатності і можливості означає уміння, основу або фізичну здатність здійснювати владу.

Уміння - наявність у того, хто має владу необхідних навиків для її здійснення.

Наприклад, у фантастичному романі Роберта Сильверберга «Замок лорда Валентина» про правителя говориться: «Він був добре вихований, як і личить тому, кого із самого народження готують до високого становища, хто ґрунтовно вивчав історію, законодавство, принципи управління й економіку і менше - літературу і філософію»[36].

Основа - наявність у того, хто має владу, опори, на яку можна обпертися.

Основа влади може бути економічною (особисте матеріальне багатство), соціальною (наявність підтримки у певних соціальних груп), морально-ідеологічною (особиста харизма лідера) або легальною (наявність законних основ для володаря здійснювати владу). Наприклад, економічною основою влади Рокфеллера є його майже 100-мільярдне багатство і тому він має владу. Соціальною основою влади Дамдини Сухе-Батора була його опора на мільйони монгольських пастухів-аратів, що переважали в Монголії на початку XX століття. Морально-ідеологічною основою влади генерала Шарля де Голля була його особиста харизма і популярність у Франції, як лідера французького Опору. Легальною основою влади королеви Великобританії Єлизавети II є її право на престол у силу принципу престол онаслідування.

Харизма - лідерство, що засноване на виключних якостях обраної особистості, здатної уселяти віру та ентузіазм масам.

Фізична спроможність - відсутність у того, хто має владу перешкод, зв'язаних із здоров'ям, що здатні перешкоджати цій особі здійснювати владу.

Наприклад, 1 березня 1953 року між 22 і 23 годинами на дачі в Кунцево кремлівська охорона знаходить Й. В. Сталіна лежачим на підлозі в їдальні.

ОЗ-й годині ночі 2 березня Л. П. Берія і Г. М. Маленков не допускають до Сталіна лікарів, їх допустили лише в 7 годин ранку. Лікарі констатували великий інсульт. 5 березня 1953 року о 21 годині 50 хвилин Сталін вмирає[37]. У період із 2 березня по 5 березня він був живий і формально управляв всією радянською імперією. Однак віддавати накази в силу повного паралічу не міг, а тому не мав фізичної можливості здійснювати владу.

Основними ознаками влади є наступні:

1) Влада є явищем соціальним, тобто суспільним.

2) Влада є невід’ємним атрибутом суспільства на всіх етапах його розвитку.

3) Влада можу існувати і функціонувати лише в рамках суспільних відносин.

4) Здійснення влади завжди являє собою інтелектуально-вольовий процес.

5) Відносини стосовно влади реалізуються в рамках владовідносин - двосторонніх відносин, одна сторона яких є владарем, а інша - підлеглим.

6) Влада завжди базується на відповідних ресурсах.

7) Умовою наявності влади завжди є свідома покора об’єкта влади.

Суб'єкт влади.

Структура влади складається з трьох елементів: суб’єкту, об’єкту і ресурсів.

Суб’єкт влади - це людина чи орган, що віддає розпорядження, нав’язуючи тим самим свою волю іншим учасникам владовідносин.

Структура суб’єкту влади складається з трьох елементів: інтерес, воля і сила влади.

Інтерес - зацікавленість суб’єкта у отриманні влади.

Інтерес може виявлятися подвійно: влада заради влади (характерно для правління Гая Юлія Цезаря) і влада заради досягнення мети (характерно для правління В. І. Леніна, що прагнув до світової революції і побудови комунізму). Коли особа втрачає інтерес до влади, воно, як правило, утрачає самому владу. Наприклад, римський принцепс Луцій Корнелій Сулла втратив інтерес до влади і позбавився її.

Воля - здатність досягти влади.

Наприклад, Й. В. Сталін проявив незвичайну волю до влади в партії і здобув її, усунувши всіх потенційних конкурентів (Л. Д. Троцького, Г. Є. Зинов'єва, М. І. Бухарина й ін.).

Коли особа втрачає волю до влади, вона, як правило, втрачає владу. Наприклад, 41-й Президент США Джордж Буш, позбавившись волі до влади, втратив владу.

Сила - здатність утримати владу.

Наприклад, 42-й Президент СІЛА Білл Клінтон зумів утримати владу у своїх руках навіть у несприятливих для себе умовах (скандал із Монікою Левинські). Коли особа втрачає силу своєї влади, вона, як правило, втрачає саму владу.

Прикладом є останній російський імператор Микола II. Виділяється три різновиди сили:

1. Сила авторитету - особиста харизма лідера;

2. Сила прямого примусу - насильство над людьми (терор);

3. Ідеологічна сила - утримання влади за допомогою ідеології.

За умінням здійснювати владу люди діляться на наступні категорії:

Геніальні політики - сполучать у собі єдність усіх трьох елементів влади.

Прикладами можуть служити: Й. В. Сталін; Шарль де Голль; Аугусто Піночет Угарте; герцог Ришельє; Тамерлан; Франклін Делано Рузвельт та ін.

Менш обдаровані політики - сполучать у собі єдність двох елементів влади. Прикладами можуть служити М. С. Горбачов (інтерес і воля), Л. П. Берія (інтерес і сила), російський імператор Микола І (воля і сила).

Люди, не здатні здійснювати владу - мають у наявності лише один елемент із структури влади. Прикладом може служити Л. Д. Троцький (інтерес).

Усе вищесказане відноситься до так званої політичної влади, тобто влади як здатності суб'єктів політичної діяльності нав'язувати свою волю масам.

Об’єкт і ресурс влади.

Об’ єкт влади - це особа, що відчуває на собі владний вплив і кориться йому.

Вплив суб’єкта влади на її об’єкта забезпечується за допомогою відповідних ресурсів.

Ресурси влади - це ті засоби, за допомогою яких забезпечується вплив на об’єкт влади відповідно до цілей суб’єкта.

Ресурси влади можуть бути утилітарними, примусовими та нормативними.

Утилітарні ресурси - це матеріальні та інші соціальні блага, що пов’язані з повсякденними інтересами людей (гроші).

Примусові ресурси - це заходи кримінального та адміністративного впливу (вони ототожнюються з насильством).

Нормативні ресурси - це заходи впливу на внутрішній світ людини, ціннісні орієнтації та норми поведінки людини.

Нормативні ресурси зазвичай забезпечуються за рахунок знань.

Насильство, гроші та знання становлять найвідомішу тріаду ресурсів влади.

Приклад 10.1.

Е. Тоффлер про класичну тріаду ресурсів влади.

В приватній сфері батько може відлупцювати дитину (використати силу), знизити суму, що видається на дрібні витрати, підкупити доларом (використовують гроші або їх замінювач) або, що буде найефективнішим, сформувати дитячі цінності так, що дитина прагнула коритися. В політиці держава може заточити до в’язниці або піддати тортурам дисидента, фінансово покарати тих, хто її критикує, і оплатити підтримку, воно може маніпулювати правдою, щоб створити консенсус.

Подібно станкам (що можуть створювати ще більше станків), сила, багатство та знання, що використовуються належним чином, можуть надати одній команді надзвичайно багато додаткових, більш різноманітних джерел влади. Відповідно, які б інструменти влади не експлуатувалися правлячою елітою або окремими людьми у їх приватних взаємовідносинах, сила, багатство і знання залишаються її основними важелями. Вони утворюють тріаду влади.

Джерело: Тоффлер Э. Метаморфозы власти. - М.: ACT, 2002. - С. 35.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке влада?

2. Що означає категорія здатності і можливості?

3. Що таке уміння?

4. Що таке основа влади?

5. Що таке фізична спроможність до влади?

б.Якою може бути основа влади?

7.3 яких елементів складається структура влади?

8. Що таке харизма?

9. Що таке суб'єкт влади?

10.

влади?

3 яких елементів складається структура суб'єкту
11. Що таке об'єкт влади?
12 . Що таке ресурси влади?
13. Що таке інтерес до влади?
14 . Що таке воля до влади?
15. Що таке сила влади?
16. Види сили влади?
17 . На які категорії поділяються суб'єкти влади?
18 . Якими бувають ресурси влади?
19. Хто такі геніальні політики?
20 . Хто такі менш обдаровані політики?
21. Які люди не здатні здійснювати владу?
22 . Що становить тріаду ресурсів влади?
23. Що таке утилітарні ресурси?
24 . Що таке примусові ресурси?
25 . Що таке нормативні ресурси?

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Навчальний посібник. Суми - 2005. 2005

Еще по теме § 1. Поняття і структура влади.:

  1. Поняття, ознаки судової влади, її співвідношення з іншими гілками влади
  2. § 1. Поняття і види органів виконавчої влади
  3. 6.5. Структура апарату держави. Принцип розподілу влади
  4. if( !cssCompatible ) { document.write(" 18.3. Поняття і ознаки нормативно-правового акта Поняття "нормативно-правові акти" включає комплекс актів правотворчості, виданих органами законодавчої і виконавчої влади. Нормативно-правові акти видаються органами державної влади лише у певній формі й у рамках компетенції певного правотворчого органу. Звідси юридична чинність нормативно-правового акта визначається місцем у системі органів держави того органу, від імені якого він виданий.
  5. § 2. Поняття та методи здійснення державної влади
  6. § 2. Природа і поняття судової влади
  7. Поняття і сутність судової влади
  8. 3. Поняття та види влади. Державна влада.
  9. Структура органів партійно- радянської влади
  10. § 4. Поняття і види влади. Її походження та еволюція
  11. 1. Поняття виконавчої влади і система її органів
  12. 4.1. Поняття та види суспільної влади
  13. § 2. Поняття керівника органу виконавчої влади та його адміністративно–правового статусу
  14. 2. Поняття органу виконавчої влади як базового елемента апарату державного управління
  15. 2. Зміст поняття функцій органів виконавчої влади
  16. 1.1. Поняття судової влади, її суть та функції
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -